ФІТОЦЕНОЛОГІЯ ЯК ГАЛУЗЬ ГЕОБОТАНІКИ.

ФІТОЦЕНОЗ ТА ЙОГО ВЛАСТИВОСТІ

ЛЕКЦІЯ №1

План.

1. Фітоценологія як галузь геоботаніки.

2. Поняття про фітоценоз.

а) фітоценоз та біогеоценоз;

б) фітоценоз та екосистема;

в) фітоценоз та біоценоз.

3. Ознаки фітоценозу.

4. Флористичний склад фітоценозу.

а) визначення флористичного складу фітоценозу;

б) причини, що зумовлюють флористичне багатство фітоценозу.

Література.

1. Григора I.M., Соломаха В.А. Основи фітоценології. – Київ: Фітосоціоцентр, 2000. — 240 с.

2. Білявський Г. О., Падун М. М., Фурдуй Р. С. Основи загальної екології. – К.: Либідь, 1993. – 303 с.

3. Білявський Г. О., Фурдуй Р. С. Основи загальної екології. – К.: Либідь, 1995. – 288 с.

4. Дерій С.І., Ілюха В.О. Екологія. — К.: Фітоцентр, 1998. — 196с.

5. Запольський А.К., Салюк А.І. Основи екології: Підручник / за ред. К.М. Ситника. — К.: Вища школа, 2001. — 358 с.

6. Кучерявий В.П. Екологія. — Львів: Світ, 2000. — 500 с.

7. Джигирей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища: навч. посібник. — К.: Знання, КОО, 2000. — 203 с.

8. Злобін Ю.А. Основи екології. — К.: Ліра, 1998. — 248 с.

Питання для самостійного опрацювання.

1. Історія розвитку геоботаніки.

2. Роль українських вчених у розвитку геоботаніки та вив­ченні рослинності України (Григора I.M., Соломаха В.А. Основи фітоценології. – Київ: Фітосоціоцентр, 2000. – С. 7-17).

Геоботаніка – це наука не про окремі види, а про їх поєднання (фітоценози та рослинні угруповання), приурочені до певної ділянки землі та до сформованого ними місцезростання. Тим самим підкреслюється тісний зв'язок геоботаніки з географією рослин, з яких до певної міри виділилась і сформувалась фітоценологія як самостійна наука. Фітоценологія бере початок з екології та географії рослин та з ґрунтознавства,з якими вона генетично пов'язана.

Порівняно з анатомією чи систематикою рослин, фітоце­нологія – молода біологічна наука. Вона сформувалась наприкінці XIX ст. і її поява зумовлена потребами людини. Надмірна інтенси­фікація сільськогосподарського та лісогосподарського виробницт­ва у XX ст. спричинила знищення лісів, степів, лук, боліт на великих територіях. В Україні, з одного боку, це зумовило розширення орних площ, знищення природної рослинності, розвитку ерозії ґрунтів, утворенням яружних систем і зрештою – до скорочення площ землекористування. Так, у післявоєнні роки (1945-1960) внаслідок суцільних рубок лісу в Українських Карпатах на сотнях і тисячах гектарів майже повністю були змиті ґрунти, оголилися скелі, які й до цього часу повністю не заліснені. Також у 60-80 pp. XX ст. на Поліссі були осушені сотні тисяч гектарів боліт з метою збільшення орних земель, підвищення продуктивності лісів, створення сіяних лук і пасовищ тощо. Але нерегульоване та надмірне осушення призвело до того, що частина площ, раніше зайнятих болотами, стала непридатною для сільськогосподар­ського і лісогосподарського освоєння, а надмірне осушення боліт спричинило обміління малих і середніх річок басейнів рік Прип'яті, Десни та Дніпра. Подібних прикладів можна навести чимало.

З огляду на ситуацію, що склалася, виникла необхідність розробити науково обґрунтовані заходи по відновленню лісів на еродованих ґрунтах, створенню лісонасаджень на осушених болотах та нових агрофітоценозів (неоценозів) на меліорованих землях, а також нормувати випас худоби, створити умови раціонального використання рослинних і торфових ресурсів Украї­ни. Такий підхід допоможе розв'язати й інші важливі проблеми, зокрема сільськогосподарського освоєння покинутих земель, котрі є в кожному господарстві; створення нових агрофітоценозів, що забезпечують отримання екологічно чистої рослинницької про­дукції, проведення агролісомеліорації, природоохоронних заходів по збереженню гено- і ценофонду, введення в культуру нових перспективних видів флори України, а також цінних сільсько­господарських рослин, озеленення міст і сіл, раціонального вико­ристання природних кормових угідь, застосування мікро- і макродобрив, засобів захисту рослин від шкідників і хвороб тощо. Вирішувати ці проблем можна тільки із залученням геоботаніки та споріднених з нею інших природничих наук.