Старіння – це процес прогресуючого зниження функціональних можливостей організму після досягнення ним зрілості.
Конституція і її значення для патології.
При великій різноманітності індивідуальних особливостей організму людини практична медицина виділяє кілька типів будови тіла (конституції).
Конституція - це комплекс морфологічних, функціональних, зокрема й психічних, особливостей організму, що визначають його реактивність і склалися на спадковій основі під впливом факторів довкілля.
Конституція визначає індивідуальну реактивність організму, його адаптаційні особливості, своєрідність перебігу фізіологічних і патологічних процесів, патологічну схильність. Перебіг будь-якого захворювання, його прогноз і лікування залежить не тільки від характеру і сили патогенного впливу, а й від індивідуальних особливостей організму.
Конституція не є чимось незмінним, сталим. Тривалий вплив зовнішніх чинників обумовлює виникнення нових ознак. Властивості організму, а відповідно, і особливості його конституції можуть змінюватися в ході індивідуального життя кожної людини в залежності від впливів навколишнього середовища . Так, наприклад фізично слаборозвинений індивідуум, котрий у юнацькому віці був типовим астеніком, під впливом фізичного навантаження нерідко стає нормостеніком.
Конституція визначає характер взаємодії людського організму з навколишнім середовищем.
Першу класифікацію запропонував видатний лікар античності Гіппократ. Він звернув увагу на відмінність між людьми, що полягали в особливостях темпераменту і поведінки. Саме ці спостереження і лягли в основу його класифікації ,яка існує і досі.
Холерик – поривчастий, запальний, іноді нестримний, дратівливий з високою, але непостійною працездатністю. Флегматик – спокійний і повільний, але стійкий. Меланхолік – замкнений, іноді пригнічений, нерішучий. Сангвінік – жвавий, рухливий, емоційний, схильний до повнокрів’я, апоплексії, цукрового діабету. Йому частіше за інших людей призначали такий популярний у давнину метод лікування, як кровопускання.
В основу класифікації пізнішого періоду був покладений морфологічний принцип. Відмінними ознаками є пропорції скелету, співвідношення між вертикальними й горизонтальними розмірами тіла, розвиток тієї чи іншої фізіологічної системи. Так, Сіго розрізнив чотири конституційних типи: дихальний, травний, м’язовий, мозковий. Сіго вважав , що конституція людини формується протягом життя, переважно в дитинстві, під впливом зовнішнього середовища та тренування.
У клініці досить поширена класифікаціяМ.В.Чорноруцького, яка дає характеристику з огляду на основні функції та обмін речовин.
Астенічний – поздовжні розміри значно більші, ніж поперечні. Тіло плоске і вузьке, кінцівки – довгі. Серце – мале, легені великі, кишечник – короткий, діафрагма стоїть низько, печінка і нирки іноді опущені. Астенікам властиві такі функціональні особливості, як низький АТ, збільшена ЖЄЛ, зменшена кількість еритроцитів у крові, низька кислотність шлункового соку, функція щитовидної залози і гіпофіза підвищена, надниркових і статевих залоз – знижена.
Астенічна будова тіла часто асоціюється з виразковою хворобою шлунка і дванадцятипалої кишки. Цей факт пояснюють високою ферментативною активністю шлункового соку в астеніків, порівняно з іншими конституційними типами. В астеніків переважає гіпотонія. Астеніки в кілька разів частіше хворіють на туберкульоз, і хвороба в них перебігає важче.
Гіперстенічний -переважний ріст у ширину, масивність і вгодованість. Порівняно із тулувищем у них короткі кінцівки, живіт переважає над грудною кліткою. Серце, печінка, нирки і шлунок – великі, кишечник довгий, легені малі. Фізіологічні показники змінені протилежно до того, що стосується астеніків.
Особи гіперстенічного типу резистентні до збудника туберкульозу, але в них часто виникають професійні ураження легень (силікоз і антракоз).
Типовим прикладом конституційно зумовленої патології можуть бути хвороби серця і судин. Є переконливі спостереження, що ці хвороби уражають переважно осіб із гіперстенічною конституцією. У них частіше, ніж у нормо- і астеніків діагностують атеросклероз, стенозуючий коронаросклероз, інфаркт міокарда, гіпертонічна хвороба, гіпертрофія серця, крововиливи.
Нормостенічний– середній, проміжний тип будови тіла.