Чистий приведений ефект (NPV).

Методи оцінки інвестицій, що базуються на теорії часової вартості грошей

Строк окупності (PP).

Метод полягає в обчисленні років, необхідних для повного відшкодування первісних витрат, тобто визначається момент, коли грошовий потік доходів зрівняється з сумою витрат.

Розрахунок строку окупності:

– при рівномірному розподілі надходжень по роках: відношення одноразових витрат по інвестиціях до величини річного доходу;

– при нерівномірному розподілі надходжень по роках: прямий підрахунок числа років, протягом яких інвестиція буде погашена кумулятивним (накопиченим) доходом.

Загальна формула розрахунку:

РР=n, при якому ΣP_i>IC.

Дробове значення РР округляється у бік збільшення до цілого.

Недоліки методу:

– не враховуються грошові надходження після строку окупності;

– не враховує розходження між проектами з однаковою сумою кумулятивних доходів, але різним розподілом їх у часі.

Метод ґрунтується на зіставленні величини вихідної інвестиції (ІС) із загальною сумою дисконтованих грошових надходжень, що генеруються нею протягом певного часу n. Приток коштів розподілено у часі, тому він дисконтується за допомогою коефіцієнта r, який встановлюється з огляду на щорічний відсоток повернення, який він може мати на капітал, який він інвестує.

Загальна накопичена величина дисконтованих доходів (PV):

,

де P_i – річний дохід.

Чистий приведений ефект (NPV):

.

NPV>0 – проект прибутковий, його варто прийняти;

NPV<0 – проект слід відкинути;

NPV=0 – проект ні прибутковий, ані збитковий.

Переваги методу:

– дає вірогідну оцінку приросту капіталу підприємства у випадку прийняття проекту;

– має властивість адитивності, тобто дозволяє складати значення показника NPV по різних проектах;

– дає можливість використовувати агреговану величину для оптимізації інвестиційного портфеля за сумою доходу.