Аналіз якості виконання контрактних зобов’язань із закордонними партнерами
Аналіз зовнішньоекономічної діяльності
Тема 12
Питання:
1. Аналіз якості виконання контрактних зобов’язань із закордонними партнерами.
2. Аналіз динаміки експорту (імпорту) товарів і послуг.
3. Аналіз ефективності експорту (імпорту) товарів.
4. Аналіз руху грошових коштів у іноземній валюті.
Аналізуючи експортні операції, насамперед звертають увагу на:
а) виконання експортних контрактів за вартістю, за фізичними обсягами експортованої продукції, за термінами поставок;
б) розрахунок впливу факторів, що позначаються на вартісних та кількісних показниках виконання експортних контрактів;
в) причини невиконання експортних контрактів за будь-якими параметрами.
Інформація для аналізу міститься в таких документах:
а) формах фінансової звітності (форма №2 «Звіт про фінансові результати»);
б) формах статистичної звітності (форма №1-П (річна) «Звіт підприємства (об’єднання) по продукції», форма №8-ЗЕД (річна) «Звіт про експорт (імпорт) товарів», форма №9-ЗЕД (річна) «Звіт про експорт (імпорт) послуг»;
в) синтетичних облікових регістрах (відомість або журнал-ордер), або Головна книга;
г) первинних документах (договори на поставку продукції, торговельні угоди).
Першим етапом аналізу є вивчення структури реалізації продукції за експортними угодами.
Специфіка аналізу полягає у наступному:
по-перше, треба враховувати значну кількість видів експортних угод, крім прямих експортних поставок продукції (бартерні, консигнаційні, реекспортні угоди, договори на перероблення давальницької сировини також підлягають аналізу);
по-друге, існує проблема приведення (перерахунку) різних валют конкретних експортних контрактів до єдиної базової валюти, за якою проводиться аналіз.
Можна запропонувати такі підходи до вибору базової валюти:
а) національна валюта (гривня) (спрощуються допоміжні підрахунки, оскільки облік будь-якої інвалютної операції обов’язково здійснюється і в національній валюті, але не враховується інфляція національної валюти, іноді досить значна навіть протягом одного року, через те результати аналізу можуть бути недостатньо вірогідними);
б) вільно конвертована валюта (долар США або євро) (інфляційний чинник нівелюється, але допоміжні підрахунки значно ускладнюються).
Структурний аналіз доповнюється факторним аналізом за моделлю:
,
де Qекс — обсяг продукції (товарів, робіт, послуг), реалізованої за експортними контрактами;
k — загальна кількість експортних контрактів за період;
Kкл — кількість іноземних покупців (замовників, клієнтів) за відповідний період.
На другому етапі аналізу вивчається виконання експортних угод за номенклатурою та асортиментом продукції (товарів, робіт, послуг). Завданням аналізу є визначення впливу зміни структури та цін різних груп продукції (товарів, робіт, послуг) на загальний обсяг реалізації за експортними угодами.
Відхилення вартості запланованого обсягу експортних угод від фактичного визначається індексом вартості (Ipq):
,
де рп та рф – відповідно планові та фактичні ціни продукції, товарів;
qп та qф – планова та фактична кількість реалізованої продукції, товарів.
Вплив фактора зміни цін на обсяги реалізованої експортної продукції розраховується за індексом цін (Ір):
.
Дія фактора зміни структури реалізованої експортної продукції обчислюється за індексом структури (Іq):
.
Треба зазначити, що формування підприємством виробничої програми на підставі прямих контрактів, а також досить жорсткі вимоги замовників до виконання основних параметрів цих контрактів (номенклатура виробів, кількість, ціни, термін поставок, якість) значно зменшують і можливість появи відповідних відхилень. Будь-які зміни до вже укладеного контракту потребують підписання додаткової угоди з віднесенням відповідних витрат на рахунок партнера – ініціатора таких змін.
На завершальному третьому етапі аналізу досліджують виконання експортних угод за термінами поставок.
Недотримання термінів експортних поставок спричиняє, як правило, досить жорсткі та обтяжливі штрафні санкції. Тому причини, що призвели до порушення термінів поставок, треба докладно вивчити та проаналізувати. Аналіз дотримання термінів експортних угод проводять як у кількісній, так і в якісній оцінці. За кількісний показник беруть питому вагу прострочених або невиконаних експортних угод у їхньому загальному обсязі, за якісний – суму сплачених санкцій за порушення термінів виконання угод та питому вагу сплачених штрафних санкцій у загальній вартості контракту.
Джерелами інформації для аналізу є експортні угоди (контракти) та дані оперативних звітів про поставки продукції або товарів.
Якщо протягом звітного періоду мали місце значні порушення термінів експортних поставок, то додатково треба проаналізувати суми пред’явлених і сплачених штрафних санкцій, а також їх вплив на ефективність зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Очевидно, відповідним показником може бути питома вага сплачених штрафних санкцій відносно суми конкретної експортної угоди.
Результати аналізу, своєчасно доведені до виконавців, мають запобігти таким випадкам у майбутньому завдяки вжиттю застережних заходів (аж до відмови від співпраці з найбільш прискіпливими замовниками).