Тема 13. Витрати підприємства

Або

К_і = Р_і ^баз. ¸ Р_і , (89)

де Р_і – числове значення і-го показника якості продукції, що оцінюється;

Р_і ^баз. – числове значення і-го показника якості базового показника.

Формула (88) використовується, коли збільшенню абсолютного значення показника якості відповідає покращення якості продукції. За цією формулою необхідно обрахувати відносний показник якості для потужності, терміну служби, продуктивності, коефіцієнта корисної дії тощо.

За формулою (89) відносний показник якості визначається тоді, коли збільшення абсолютного значення показника відповідає погіршенню якості продукції. За цією формулою визначають відносний показник для: собівартості; витрат матеріалів, палива, енергії; трудомісткості, оскільки в цих випадках покращення якості визначається зменшенням абсолютного значення одиничного показника.

В різні періоди часу та у різних країнах по різному підходили щодо розуміння важливості якості, як категорії, що має суто конкретний економічний зміст.

Зачеплені успіхами іноземних конкурентів американські виробники всерйоз зайнялись проблемою якості.

Власне, кінець 20 сторіччя (остання чверть) ознаменувався “революцією якості”, яка розпочалась в Японії і зараз розповсюдилась по усьому світу [14, - С. 122].

Вона включає зовсім інший підхід щодо поняття “якість” та роботи по якості, який зачіпає організацію вцілому. Цьому новому підходу дано назву – “загальне управління якістю” (total guality management – TQM)[14, -С. 122].

Загальне управління якістю, [14, -С. 130]: – це філософія, що залучає кожного члена організації в роботу по досягненню якості. Рушійною силою такої роботи є задоволення споживача.

В більш конкретизованому (прикладному) вигляді TQM можна представити, доповнивши її такими елементами:

1. Постійне вдосконалення. Пошук якості та найкращого сервісу для споживача повинен бути постійним та безкінечним.

2. Визначення еталону. Це означає визначення компаній або організацій, що є кращими в своєму роді, а надалі моделювання власної організації за їх прикладом.

3. Передача повноважень співробітникам, що посилить мотивацію працівників.

4. Командний підхід. Створення робочих груп для вирішення проблем і для досягнення консенсусу використовує переваги колективного мислення, залучає людей в загальний процес та створює атмосферу співробітництва та єдності працівників компанії.

5. Знання методів і прийомів. Кожен член організації навчається використовувати методи та прийоми контролю та вдосконалення якості.

“Гуртки якості”. Вони вперше з’явилися в Японії у 1962 р.. Вони – це невелика група (від 3-12 чол.) робітників і службовців однієї виробничої дільниці (відділу), які на регулярній основі (як правило 1 раз на тиждень) збираються на 1 годину в робочий і неробочий час для обговорення проблем.

Мета:

· сприяти зростанню та розвитку компанії;

· формувати атмосферу доброзичливості у колективі;

· активізувати людський фактор.

Основні принципи створення:

· добровільність;

· доброзичливість у ставленні, а також створення атмосфери поваги та довіри до кожного члена трудового колективу;

· застосування колективних та науково обґрунтованих методів розв’язання виробничих проблем;

· розвиток інтересу до роботи та стимулювання творчих можливостей членів гуртків;

· поінформованість робітників (службовців) про виробничі завдання та справи фірми, заохочення індивідуальних нахилів робітників до розвитку та зростання, залучення до розв’язання виробничих задач;

· підтримка з боку вищого керівництва;

· інтенсивне навчання членів гуртка.

· створення особливої програми та оргмеханізму з впровадження гуртків.

Контрольні листи(К.Л.)– це простий інструмент, який часто використовується для визначення проблеми. Вони являють собою форму, в якій користувачі можуть записати та організувати дані способом, що полегшує збір та аналіз інформації. Можуть бути різних форматів та типів.

Лекція 21 (2 год.)

1. Поточні витрати як комплексний економічний показник. Визначення, класифікація і структура.

2. Сутність, зміст та методика обчислення кошторису виробництва.

Самостійне опрацювання