Злочини, що посягають на суспільні відносини із здійснення інших особистих прав і свобод людини й громадянина.

Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії (ст. 161 КК).

Безпосереднім об'єктом злочину є суспільні відносини, що гарантують захист прав громадян, закріплених ст. 24 Конституції України. Нова редакція ч. 1 ст. 161 викладена у точній відповідності з цією конституційною нормою, що дозволяє чітко визначити й об'єкт злочинного посягання.

Об'єктивна сторона злочину полягає у вчиненні активних дій у таких формах: розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті; приниження національної честі та гідності громадян; образа почуттів громадян у зв'язку з їхніми релігійними переконаннями; пряме чи непряме обмеження прав громадян за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками;

Національна, расова чи релігійна ворожнеча та ненависть може виражатися, наприклад, в закликах до масових заворушень або до групового порушення громадського порядку саме з причин зневажання певної нації, раси або релігії, розповсюдженні (у тому числі шляхом опублікування) матеріалів, що викликають ненависть до певної нації, раси або релігії. Приниження національної честі та гідності громадян матиме місце в разі умисної образи в особі конкретного громадянина цілої нації. Образа почуттів громадян у зв'язку з їхніми релігійними переконаннями може виражатися у публічному зневажливому ставленні до проведення релігійних обрядів, умисній образі громадянина у зв'язку з його релігійними переконаннями тощо. Обмеження прав громадян за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками може виражатися у встановленні, наприклад, правил прийому на роботу тільки громадян певної національності, обслуговуванні в магазині виключно осіб білої раси, відмові в прийомі на навчання або на роботу віруючих та ін. Встановленням прямих чи непрямих привілеїв громадян залежно від ознак раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками слід вважати встановлення і надання переваг громадянам у залежності від зазначених обставин при прийомі на навчання або на роботу, при поселенні в гуртожитку або при наданні житла та ін.

Всі ці форми характеризуються явним вираженням зневажливого, негативного відношення винного до певної раси, нації, релігії, кольору шкіри, мови тощо.

Суб'єкт злочину — загальний. Ч. 2 та 3 ст. 161 передбачають відповідальність за вчинення цього злочину спеціальним суб'єктом — службовою особою. Використання службовою особою свого службового становища для вчинення злочину має кваліфікуватися додатково за відповідною частиною ст. 365. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом, що підкреслено законодавцем у диспозиції ч. 1 ст. 161. Необережністю характеризується тільки ставлення винного до настання наслідків, передбачених ч. 3 ст. 161.

Перешкоджання законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських організацій (ст. 170 КК).

Об'єктом злочину є суспільні відносини у сфері законної діяльності політичних партій, профспілок та інших громадських організацій.

Об'єктивна сторона злочину полягає у вчиненні діяння (дії або бездіяльності), спрямованого на перешкоджання (тобто створення перепон) законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських організацій або їх органів.

Суб'єкт злочину — загальний. Вчинення злочину службовою особою за необхідних умов утворює сукупність злочинів, передбачених ст. 170 та відповідними частинами ст. 364 або 365. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів (ст. 171 КК).

Об'єктом злочину є суспільні відносини в сфері забезпечення конституційних прав громадян на свободу думки й слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Об'єктивна сторона злочину полягає у вчиненні діяння (дії або бездіяльності), спрямованого на перешкоджання, тобто створення перепон законній професійній діяльності журналістів. Злочин слід вважати закінченим із моменту вчинення діяння, передбаченого ст. 171.

Суб'єкт злочину, передбаченого ч. 1 ст. 171, — загальний. Суб'єктом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 171, може бути і службова особа. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.