Поняття та місце у КК України злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина.

ВСТУП

Додаткова

1. Алексеев А., Журавлев М. Уголовно-правовые средства обеспечения неприкосновенности жилища // Сов. юстиция. — 1993. — №17. — С.19-20.

2. Борисов В.И. Уголовная ответственность за нарушение правил охраны труда: Учебное пособие. — Х.: ХЮИ, 1990.

3. Кузнецов А.В. Совершенствование уголовно-правовых норм, охраняющих конституционные права личности // Сов. гос. и право. — 1980. — №5. — С.99 - 105.

4. Лановенко И.П., Чангули Г.И. Уголовно-правовая охрана трудовых прав граждан. — К.: Наукова думка, 1989. - 280 с.

5. Навроцький В. О. Злочини проти політичних і трудових прав громадян: Лекція. - Львів: ЛДУ, 1997. — 37 с.

Сучасний період розвитку нашого суспільства характеризується зростанням політичної й правової свідомості громадян, їх самоповаги, нетерпимості до порушень своїх політичних, трудових, інших особистих прав. Розбалансованість економіки веде до збільшення кількості посягань на трудові права громадян, таких як невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії, грубе порушення угоди про працю тощо. Загострилися проблеми релігійних, міжконфесійних стосунків, розгорнули протизаконну діяльність всілякі “білі братства”, “сатаністи” та інші секти, що посягають на здоров'я людей під приводом проповідування релігійних віровчень чи виконання релігійних обрядів і т. ін. Указані обставини зумовлюють соціально-політичну актуальність боротьби із злочинами, передбаченими розділом V Особливої частини КК України.

В Конституції України, прийнятій 28 червня 1996 р., закріплено ряд нових підходів до регламентації прав і свобод громадян України, а також іноземців та осіб без громадянства. Чи не найголовніший — проголошення пріоритету загальнолюдських цінностей, прав та інтересів людини порівняно з інтересами держави та суспільства. Конституція декларує ряд "нових" прав та свобод, які раніше не були законодавче закріплені.

У Конституції України проголошено пріоритет загальнолюдських цінностей, особистих благ, прав та інтересів людини щодо інтересів держави та суспільства. Конституція України, її загальне спрямування та положення стосовно прав людини цілком відповідають сучасним світовим та європейським критеріям.

Конституція України закріпила ряд прав та свобод громадян України, а також іноземців та осіб без громадянства, які раніш не були законодавчо закріплені, а саме: невтручання в особисте і сімейне життя, право громадян на інформацію, на збори, мітинги, походи і демонстрації, право на підприємницьку діяльність тощо.

Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина – це діяння, передбачені розділом V Кримінального кодексу України 2001 р. (ст.ст. 157-184), які безпосередньо посягають на права та свободи людини і громадянина, передбачені Конституцією України 1996 р. та міжнародно-правовими документами, за виключенням інших посягань на конституційні права та свободи людини і громадянина, які утворюють склади інших злочинів.

З часу набрання чинності КК України Розділ V зазнав значних змін. Зокрема, були змінені ст. ст. 158 (ЗУ №744-ІУ від 15.05.03); ст. 164,165 (ЗУ №2456-ІУ від 03.03.05); ст. 157,158,159 (ЗУ №3504-ІУ від 23.02.06); КК Доповнено ст. 158-1 (ЗУ №3169-ІУ від 01.12.05) та ст.. 159-1(ЗУ №3504-ІУ від 23.02.06).

Глава І. Поняття, система та загальна характеристика злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина.

Правова держава, до створення якої приступив народ України, визначається тим, що не лише проголошує права і свободи своїх громадян, декларує повагу до прав іноземних громадян та осіб без громадянства, а й турбується про реалізацію таких прав. Кримінально-правові норми, об'єднані у розділ V Особливої частини КК України 2001 р., які передбачають відповідальність за порушення основних конституційних прав і свобод, виступають юридичною гарантією їх дотримання. Цим визначається значення норм розділу V КК України, їх місце серед інших кримінально-правових норм.

Треба мати на увазі, що основні конституційні права та свободи громадян охороняються нормами не лише розділу V, а й інших розділів Особливої частини КК. Залежно від об'єкта посягання, способу дії винного, мотиву й мети, порушення конституційних прав і свобод громадянина можуть утворювати злочини, які виписані в інших розділах Особливої частини КК.

Посягання на невід'ємні і належні кожному від народження такі особисті блага, як життя, здоров'я, честь і гідність, статева свобода та статева недоторканість, захищаються нормами кримінального закону, що об'єднані в окремі розділи ІІ, III та ІV КК України. Кримінально-правові норми щодо охорони права власності (незалежно від її форм) уміщені в розділі VІ КК.

Таким чином, ми можемо дійти висновку, що до злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина слід відносити діяння, передбачені розділом V Кримінального кодексу України 2001 р. (ст.ст. 157-184), які безпосередньо посягають на права та свободи людини і громадянина, передбачені Конституцією України 1996 р. та міжнародно-правовими документами, за виключенням інших посягань на конституційні права та свободи людини і громадянина, які утворюють склади інших злочинів.