Питання № 2.

ІРЛ є середнім арифметичним індексів П.І, П,ІІ і П,ІІІ.

Таблиця 1. Індекси людського розвитку та їх складові

Рік Держава Очікувана тривалість життя при народженні, років Грамотність серед дорослого населення, % Сукупна частка учнів і студентів, % ВВП на душу населення (USD) ІРЛ Ранг ІРЛ
Україна 67,9 98,8 77,3 0,740
Польща 71,1 99,0 75,0 0,855
Канада 77,3 99,1 70,3 0,993
Греція 77,6 93,8 78,0 0,907
Алжир 67,1 57,4 66,0 0,733

 

Таблиця 2.

Народжуваність, смертність та природній приріст населення (Україна, на 1000 населення)

 
Кількість народжених 27,3 20,5 15,2 14,8 12,7 12,1 10,7 9,1 8,7 8,3
Кількість померлих 14,3 6,9 8,8 11,4 12,1 12,9 14,2 15,2 14,9 14,3
Природний приріст населення 13,0 13,6 6,4 3,4 0,6 -0,8 -3,5 -6,1 -6,2 -6,0

 

Наведені вищедані дають можливість проаналізувати залежність Показника людського розвитку від таких факторів, як очікувана тривалість життя при народженні, рівень освіти та ВВП.

Зокрема, зменшення рівня народжуваності є наслідком кількох демографічних явищ:

- в Україні завершився перехід до малодітної сім’ї. Зниження рівня народжуваності відбувається передусім за рахунок відмови від народження других та наступних дітей. Середня кількість дітей, народжених жінкою за все її життя для забезпечення простого відтворення населення має бути не менше ніж 2,2 (для розширеного – не менше ніж 2,5) дитини. В Україні цей показник поступово зменшився з 2,3 в 1958-1959 рр. до 1,3 дитини в 1997 р. і далі продовжує зменшуватись. На сьогоднішній день смертність компенсується народжуваністю лише на 59%.

- змінилися погляди на шлюб і сім’ю. Збільшився вік укладання першого шлюбу, спостерігається достатньо високий рівень розлучень, збільшилась частка шлюбів, що розпадаються протягом першого року. Помітна тенденція до зменшення кількості зареєстрованих шлюбів.

- внаслідок несприятливих економічних умов відбулося зниження життєвого рівня населення. Невпевненість у майбутньому змушує батьків відкладати народження дитини.

- через зниження народжуваності відбувається подальше старіння населення України. Частка молодого населення (у віці, молодшому за працездатний) зменшилась з 23,1% в 1985 р. До 21,9% в 1996 р. І, відповідно, збільшилась частка населення старшого віку (старшого за працездатний) з 20,5 до 29,2%. Збільшення частки людей похилого віку в структурі населення потребує збільшення надходжень для пенсійного забезпечення та соціальної допомоги старим людям. Перед соціальною політикою постає завдання реформування пенсійної системи для уникнення в майбутньому надзвичайного навантаження на працююче населення (у 1997 р. на 1000 осіб працездатного віку 786 осіб у віці молодшому та старшому за працездатний). Варто забезпечити умови для створення додаткових недержавних пенсійних програм та програми пенсійної допомоги.

- за показником середньої тривалості життя Україна перебуває у 12-му десятку із 198 країн ( на рівні таких країн як Марокко, Туніс, Киргизстан, Таджикистан) і відстає від країн Західної Європи на 9 років, а від Японії (країни найвищої тривалості життя) – на 12 років.

Проаналізувавши наведені дані, можна дійти таких висновків:

· на протязі останніх 15-ти років в Україні відбувся суттєвий спад виробництва і, відповідно, рівня ВВП;

· з економічним спадом пов’язане скорочення тривалості життя;

· на значення ІРЛ суттєво впливають показники загального охоплення освітою та рівня писемності дорослого населення, які залишились з радянських часів.

Для підвищення рівня ІРЛ в Україні необхідні позитивні зрушення у таких сферах:

· політичної стабільності;

· економічного розвитку (що зумовить зростання добробуту населення);

· соціальному захистові населення;

· становленні дієвого місцевого самоврядування;

· житловому секторі;

· охорони здоров’я;

· освіти;

· культури;

· збереження навколишнього середовища;

· етнонаціональної та міграційної політики;

· гендерної політики;

· розвиток демократичної системи суспільства;

· існування ефективної податкової системи тощо.

Аналіз стану людського розвитку держав з плановою економікою засвідчує, що вони здебільшого задовольняли щоденні фізичні та матеріальні потреби членів суспільства, однак цілком не враховували гуманітарного і культурного розвитку окремої особистості (яскравим прикладом такої держави може слугувати СРСР). З переходом до ринку можливості вибору розширюються, проте нестатки значно обмежують цей вибір.

Базовим принципом національної концепції людського розвитку є не надання відповідної гуманітарної допомоги тим, хто їх потребує, а постійне стимулювання розвитку цих людей через підвищення їх ролі в суспільстві, розширення можливостей вибору свого життєвого шляху та прийняття рішень стосовно своєї долі одночасно з усвідомленням відповідальності за ці рішення.