Вивчення та конспектування джерел з обраної теми

Визначення структури дослідницької роботи

З керівником

Складання попереднього плану роботи, узгодження його

Вивчення та аналіз зібраних матеріалів, конспектування джерел дає можливість з’ясувати різні аспекти проблеми і скласти план, який розкриватиме зміст магістерської роботи і послідовність його викладу. Перший варіант плану магістерської роботи не є кінцевим. У подальшому він може частково змінюватися, окремі розділи можуть бути розширені, конкретизовані, уточнені та доповнені, викладені в новому формулюванні. План стає основою написання тексту магістерської роботи, оскільки він відображає її основні розділи. Його необхідно обов’язково погодити з науковим керівником. У завершеній магістерській роботі план стане її змістом і буде визначати наскільки ґрунтовно студентом магістратури опрацьована тема.

Найбільш доцільною є така структура магістерської роботи: вступ, основна частина (два розділи), висновки, список використаних джерел, додатки. Тому на цьому етапі магістрант лише визначається з кількістю параграфів у кожному розділі. Хоча, якщо студент магістратури з науковим керівником вирішив запропонувати іншу структуру (наприклад, не два розділи, а три) – це їх право.

Керуючись складеною картотекою джерел, можна приступати до їх опрацювання. Вивчення літератури необхідно починати з тих праць, які мають загальний, оглядовий характер, а матеріал викладено в найбільш доступній формі. До таких належать підручники та посібники. Ознайомившись із коротким і загальним висвітленням обраної для дослідження теми, можна переходити до вивчення й аналізу спеціальних джерел. Вивчати те чи інше джерело доцільно за такою схемою: загальне ознайомлення – ретельне опрацювання книжки чи статті – запис прочитаного – критична оцінка опрацьованої літератури – запис власних думок.

Опрацьовуючи джерело, необхідно уважно стежити за думкою автора, на полях ставити умовні позначки, які може обрати для себе самостійно кожен студент. Наприклад:

! з автором цілком погоджуюсь;

? не погоджуюсь з автором;

?! відкриття для себе, яке викликає подив;

!+ надто важлива інформація;

v може стати у пригоді.

Опрацювання джерела потребує обов’язково робити записи: план, анотація, резюме, тези, виписки окремих положень, фактів. Виписуючи цитату, необхідно вказати сторінку, з якої робиться виписка. Найдосконалішою формою записів є конспект, який відображає весь зміст джерела. Звернемо увагу на те, що будь-які виписки доцільно робити лише на одній стороні аркуша, на якій потрібно окреслити поле (8-10 клітинок або до 5 см), це дасть можливість класифікувати зібраний матеріал за розділами та параграфами магістерської роботи, поповнювати новими матеріалами, критичними зауваженнями, а на полях робити записи власних спостережень, фіксувати факти з життя, помічати свої роздуми, судження.