ЗАКОНОМІРНОСТІ ОБ’ЄКТИВНОЇ РЕАЛЬНОСТІ, ЯКІ ВИВЧАЮТЬСЯ СУДОВОЮ БАЛІСТИКОЮ

Закономірност судової балістики

СУДОВА БАЛІСТИКА ЯК НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНА ОСНОВА СУДОВО-БАЛІСТИЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

СУДОВА БАЛІСТИКА (предмет) - це галузь криміналістичної техніки, що вивчає закономірності відображення й одержання інформації про походження і застосування вогнепальної зброї, патронів до неї (і їхніх елементів), слідів їхнього застосування і розробляє технічні прийоми, методи і засоби виявлення, фіксації, вилучення, зберігання і дослідження названих об'єктів для розкриття, розслідування і попередження злочинів.

ОСНОВНИМИ ОБ'ЄКТАМИ СУДОВОЇ БАЛІСТИКИ є вогнепальна зброя, а також її частини і деталі, патрони до неї і їхні елементи (снаряди - кулі, дріб, картеч; гільзи; капсулі, пижі; прокладки; порохові заряди), а також сліди застосування набоїв (вогнестрільні ушкодження, відкладення продуктів пострілу, сліди на снарядах і стріляних гільзах).

По- перше, до предмета вивчення судової балістики, відносяться ті, що зв'язані з відбитком у матеріальному світі обставин виготовлення і застосування названих об'єктів (процесу пострілів і формуванні слідів на зброї, елементах патронів та на уражених перепонах).

По – друге прийоми, методи і засоби.

По - третє використання отриманої інформації про розкриття злочинів і встановленні обставин по карним справам.

ЗАДАЧАМИ СУДОВОЇ БАЛІСТИКИ є розробка технічних прийомів, методів і засобів виявлення, фіксації, вилучення, зберігання і дослідження вогнепальної зброї, патронів до неї і слідів їхнього застосування з метою розкриття, розслідування і попередження злочинів.

Виснновки до вище сказаного:

- у сформульованому нами визначенні зазначені лише основні об'єкти судової балістики, фактично ж існує маса різноманітних об'єктів, тісно зв'язаних з основними: матеріали й інструменти, що використовувалися для виготовлення або ремонту знаряддя й елементів патронів, спорядження патронів; заготівлі, окремі деталі, частини зброї і патронів;

- креслення і малюнки для виготовлення знаряддя і патронів (виконані підозрюваним або іншими особами і т.п.);

- інформація про речову обстановку місця події (місця виробництва пострілів, перезаряджанні зброї, виготовлення або збереження зброї і т.д.) або вогнестрільних ушкодженнях на тілах трупів або живих осіб, що міститься в протоколах слідчих дій (огляду, обшуку, допиту й ін.), висновках експертів і в додатках до них (фотознімках, кресленнях, фонограмах, відеофонограмах і ін.).

Окремі судово-балістичних теорій і положень можна віднести наступні:

- навчання про індивідуальність рельєфу деталей вогнепальної зброї, що контактують із кулями і гільзами;

- навчання про усталеність рельєфу деталей вогнепальної зброї (ідентифікаційний період);

- навчання про механізм утворення слідів на снарядах і гільзах;

- навчання про вплив різних чинників на відображення ознак деталей зброї в слідах на кулях і гільзах;

- науково розроблені дані про фіксацію слідів на судово-балістичних об'єктах;

- положення про оцінку різних властивостей і ознак при формулюванні висновків експертом.

Крім окремих теорій, у процесі виконання судово-балістичних експертиз широко використовуються положення теорії криміналістичної ідентифікації, навчання про криміналістичну версію (гіпотези).

У методологію наукових досліджень включаються також методи і методики, що застосовуються в конкретній пізнавальній діяльності.

У судово-балістичній експертизі застосовуються в основному традиційні окремі методи дослідження, що використовуються й в інших науках: спостереження і вимір, експеримент, порівняння, опис і т.д.

До спеціальних судово-балістичних методів і методик насамперед варто віднести макро- і мікрофотографічний метод фіксації слідів на снарядах і гільзах, метод одержання експериментальних снарядів і гільз, методику експериментального визначення дистанції пострілу за осипом шроту і методику визначення технічного стану вогнепальної зброї.

Виведені поняття Спіркиним А. Г.

МЕТОД - це система регулятивних принципів перетворюючої практичної або пізнавальної діяльності. Метод конкретизується в методиці.

МЕТОДИКА - це конкретні прийоми, засоби одержання й опрацювання фактичного матеріалу.

Метод - це найбільше загальний шлях дослідження дійсності для досягнення конкретної цілі за допомогою системи раніше отриманих знань і принципів перетворюючої, практичної або пізнавальної діяльності.