Визначення відстані пострілу на близьких дистанціях стрільби.

Під відстанню пострілу розуміється дистанція по прямій лінії між зверненим до перепони дульним зрізом зброї і вхідним отвором на перепоні.

Відстань пострілу за вогнепальним ушкодженням на практиці визначити важко і більш-менш точно може бути встановлена тільки на близьких дистанціях стрільби. В судовій балістиці розрізняють три відстані пострілу: упор, близький і неблизький, або постріл поза межами дії додаткових слідів (факторів) [4, 5, 6, 9, 10, 12].

У експертизі вогнепальних ушкоджень умовно прийнято вважати пострілами з близької відстані такі постріли, коли навколо вхідного отвору можуть бути виявлені додаткові фактори пострілу: сліди механічної і температурної дії порохових газів, відкладення кіптяви пострілу, відкладення залишків зерен пороху і сліди механічної дії, а також іноді сліди рушничного мастила у вигляді бризок. Відстані, коли ознаки близького пострілу відсутні, умовно називаються неблизькими або далекими. Визначити відстань пострілу тільки по характеру (формі і розмірам) вхідного отвору неможливо.

Рис. 23. Дійсна (1) і умовна (2) дистанції пострілу.

Методика експертизи визначення відстані пострілу.Поява ознак близького пострілу залежить не тільки від відстані пострілу, але і від властивостей самої зброї, тому дистанція близького пострілу не збігається для різних зразків зброї. Наявні в посібниках із судової медицини таблиці ознак близького пострілу для різних зразків вогнепальної зброї є сугубо орієнтованими, і ними не можна керуватися при формулюванні висновків при експертизі відстані пострілу. Останнє пояснюється тим, що крім відстані пострілу й особливостей зразка зброї, на характер ознак близького пострілу впливають властивості порохового заряду патрона і індивідуальні властивості каналу ствола екземпляра зброї, із якого був зроблений постріл (ступінь його зносу), а також впливають властивості перепони (рис. 24). Таблиці ж складені стосовно до ушкоджень шкірних покривів людини й одягу, без урахування названих чинників.

Рис. 24. Характер відкладення нальоту кіптяви пострілу навколо вхідного отвору в залежності від матеріалу мішені.

Зліва - мішень із гладкого картону. Праворуч - мішень із бязі. Постріли зроблені з пістолета-кулемета «ППС» патронами одного випуску.

Визначення відстані пострілу необхідно робити шляхом експериментальної стрільби з того ж екземпляра зброї, патронами тієї ж партії й у такий же матеріал, із якого перебуває наданий на дослідження предмет із вхідним вогнепальним ушкодженням. Спочатку постріли (не менше трьох на кожну дистанцію) робляться на відстанях, що розрізняються друг від друга на 5 см, а потім, коли будуть отримані мішені з картиною слідів близького пострілу, подібної з досліджуваним вхідним отвором, розходження між дистанціями зменшують до 1 см. Таким методом відстань близького пострілу може бути визначеною з похибкою на 2-3 см. Якщо експертові не відомі вид і зразок зброї, з якої зроблений постріл, то при наявності ознак близького пострілу для уточнення відстані пострілу виходять із довідникових даних, на підставі котрих відомо, що механічна і температурна дія порохових газів ручної вогнепальної зброї позначається на матеріалах одягу в середньому не далі 10 см, наліт кіптяви пострілу виявляється на відстанях пострілу в середньому 20-25 см, а залишки порохових зерен виявляються на дистанціях до 80-100 см (табл. 4-5 і рис. 25). При визначенні відстані пострілу необхідно прагнути спочатку визначити вид і зразок зброї або хоча б звузити коло зброї, із якої міг бути зроблений постріл, тому що це дозволить більш точно визначити відстань пострілу.

Таблиця 4