Геодезична основа, як базова основа земельного кадастру

Поняття землевпорядного процесу.

Геодезична основа, як базова основа земельного кадастру

1.3 Земельно-кадастрова інвентаризація земель

2. Види та стадії землевпорядних робіт.

1. Структура землевпорядних робіт.

1. Роль забезпечувальних робіт

Землеустрій і земельний кадастр охоплюють систему заходів з організації раціонального і ефективного використання та охорони земельних ресурсів країни. Для впровадження цих заходів повинна бути документальна база забезпечувальних робіт. Забезпечувальні роботи є першим етапом земельно-кадастрового процесу.

Забезпечувальні роботи – комплекс робіт щодо повного вивчення стану певної території. До них відносяться топографо-геодезичні, картографічні вишукування, гідрологічні, метеорологічні вишукування, ґрунтові, ботанічні, радіологічні, геодезичні, містобудівні, агрохімічні , лісотипологічні обстеження. В результаті їх здійснення одержують повну інформацію про природний стан території, що утворює єдину кадастрову інформаційно-документальну базу.

Для проведення землевпорядних заходів перш за все необхідні топографічні плани і карти, профілі, що складаються в результаті топографо-геодезичних і картографічних робіт, та є основою для ін. вишукувань та розробки проектів землеустрою.

На стадії перенесення землевпорядного проекту в натуру використовуються геодезичні методи, які застосовуються також при інвентаризації земель, відведенні земель для різного цільового використання.

Топокарта – чітко визначена за допомогою координат просторова основа земельної території у графічному вигляді, має форму, межі і площу. На карті зображається гідрографія, рослинність, рельєф, інфраструктура, населені пункти, дорожня мережа та ін. характеристики місцевості.

Матеріали ґрунтових обстежень використовуються в оцінювальних роботах при виділенні ґрунтових відмінностей. Дані геоботанічних і лісотипологічних обстежень застосовують при оцінці кормових угідь і лісів. Метеорологічні і радіологічні обстеження дають необхідні дані про клімат, режим вод, промислові викиди та ін. Містобудівні обстеження надають дані для обґрунтування зонування території населених пунктів.

Для виконання земельно-кадастрових та землевпорядних робіт на досліджуваній території перш за все повинна бути створена геодезична основа (державні геодезичні мережі згущення, знімальні), що забезпечує єдину систему координат і висот на всій території країни. Топокарти забезпечують чітке просторове визначення землекористувань. Саме просторове визначення земельної ділянки, несучи інформацію про її розташування, дозволяє юридично захистити права землевласників.

У 1997 році розроблені ”Основні положення створення планово-картографічної основи’’, в яких викладені вимоги, обов’язкові для усіх установ і організацій. Планово-картографічною основою є планово-картографічні матеріали у графічному або електронному вигляді, що одержані в результаті здійснення комплексу топографо-геодезичних, картографічних вишукувань, які включають в себе:

1) побудову геодезичної основи, знімальні роботи (знімання ситуації і рельєфу), а також адміністративних меж;

2) знімання меж землеволодінь;

3) землевпорядні, ґрунтові, геоботанічні та ін. обстеження;

4) складання спеціальних планів та карт.

Планово-картографічні матеріали:

• кадастрові плани і карти;
• плани виконавчих знімань;
• матеріали інвентаризації земель;
• матеріали межування території населених пунктів;
• спец карти і плани.

На планово-картографічних матеріалах відображається рельєф, ситуація, пункти геодезичних мереж, межі території, землеволодінь, позначаються ідентифікаційні кадастрові номери земельних ділянок, категорії земель, земельні угіддя та ін. дані.

3. Земельно-кадастрова інвентаризація земель

Головним завданням інвентаризації земель є визначення їх кількісного складу.

У 1997 році Держкомзем розробив “Положення про земельно-кадастрову інвентаризацію земель населених пунктів”, що регламентує порядок проведення цього важливого забезпечувального заходу.

Метою проведення інвентаризації земель населених пунктів є створення вихідної інформаційної бази для ведення державного земельного кадастру, регулювання земельних відносин, раціонального використання і охорони земельних ресурсів, оподаткування.

Задачі інвентаризації:

• визначення кількісного складу земель;
• отримання даних для виготовлення технічної документації по оформленню документів, що посвідчують право власності або право користування земельними ділянками, які раніше були надані юридичним та фізичним особам;
• одержання достовірної інформації для вирішення питань щодо припинення права користування земельними ділянками, які використовуються не за цільовим призначенням, з порушенням земельного законодавства і встановлених вимог або ж нераціонально;
• вирішення питань щодо розбіжності місцеположення, форми або розміру ділянки, яка фактично знаходиться у користуванні, та ділянки, яка раніше була надана у користування;
• аналіз фактичного використання земельних ресурсів;
• одержання інших даних, необхідних для ведення державного земельного кадастру;
• надання інформації для обчислення земельного податку та орендної плати.

Замовниками робіт по інвентаризації земель є виконавчі органи міських, селищних рад.

Всі роботи по інвентаризації земель поділяються на підготовчий і виробничий етапи:

Підготовчий етап виконується підрядчиком за участю замовника і полягає у:

• збиранні, вивченні й оцінці забезпечення топографо-геодезичними, планово-картографічними матеріалами району робіт;
• підготовці висновків про необхідність обстеження і згущення планово-висотної опори та виготовлення планової топографічної основи;
• розробці технічного завдання;
• підготовці робочого інвентаризаційного плану (схеми);
• аналізі технічної, методичної і технологічної забезпеченості робіт по інвентаризації земель;
• складанні схеми розбивки населеного пункту на райони, квартали і масиви;
• аналізі наявних матеріалів геодезичних, землевпорядних, облікових, топографічних робіт, що виконувались на даній території;
• аналізі та оцінці наявних матеріалів містобудівної документації, даних про розміри санітарно-захисних, охоронних та захисних зон, державних будівельних норм;
• аналізі технічних звітів про встановлення зовнішніх меж землекористувань;
• аналізі матеріалів щодо внутрігосподарського землевпорядкування.

При наявності необхідних матеріалів інвентаризація земель проводиться в наступному порядку:

1) на планово-картографічний матеріал переносяться межі кварталів, розбивочних масивів, мікрорайонів, їх коди (нумерація), а також межі населеного пункту;

2) схематично наносяться межі землекористування в середині кожного кварталу (масиву).

Основним фактором, що визначає усі параметри земельно-кадастрових зйомок, є вимоги до точності та детальності відображення кадастрових об'єктів. Ці вимоги, у свою чергу, визначаються цільовим призначенням, якістю земель і максимальними можливостями відображення в плані облікової одиниці площі. Такими обліковими одиницями повинні бути:

- у містах республіканського і обласного підпорядкування - 1 кв. м (0,0001 га);

- для ділянок садово-городніх товариств - 2,5 кв. м (0,00025 га);

- у містах районного підпорядкування і селищах - 15 кв. м (0,0015 га);

- у селах - 100 кв. м (0,010 га).

Рекомендовані масштаби створення земельно-кадастрових карт (планів):

• у містах республіканського і обласного підпорядкування - не дрібніше 1:500;
• у містах районного підпорядкування і селищах - не дрібніше 1:1000;
• у селах - 1:2000.

Для забезпечення необхідної точності відображення прийнятої облікової одиниці площі похибка (гранична) точок знімального обґрунтування і межових знаків відносно найближчих пунктів державної геодезичної мережі не повинна перевищувати:

- у містах республіканського і обласного підпорядкування - 10 см;

- у містах районного підпорядкування, в селищах - 20 см;

- у селах - 40 см.

Помилка взаємного положення суміжних точок межі не повинна перевищувати 0,1 мм у масштабі плану.

Виробничий етап виконується підрядником і включає:

• складання списку власників землі (землекористувачів);
• польове обстеження об'єктів інвентаризації з уточненням меж землекористувань (пошук, виявлення та розпізнавання поворотних точок, поновлення втрачених знаків).

Після цього необхідне обов'язкове координування меж кварталів, масивів, мікрорайонів для подальшого аналітичного вирахування площ.

Камеральні роботи - це роботи по опрацюванню результатів натурних топографо-геодезичних та землевпорядних робіт (вирахування площ усіх землекористувань) і формуванню документації по кварталу (масиву).

Вишукувальні роботи – це комплекс робіт по вивченню та обстеження об’єктів проектування з метою одержання необхідних матеріалів для складу схем і проектів землевпорядкування: Зйомки (зйомочні в.р.); обстеження

Зйомки – це топографічні, інженерно-геологічні, гідрогеологічні вишукування, спрямовані на отримання планового висотного положення земельних угідь, вивчення геолог. Будови грунтів, умов залягання і фіз.-хімія складу підземних вод.

Обстеження – агро-господ (визнач. можливість використання землі в с\г) і спеціальні (грунтові, агрохімічні – визн. Запаси підз. Рік у грунті, меліоративні, геоботанічні).

Проектні роботи – обчислювальні і графічні дії по раціональному розміщенню на плані земельних ділянок і визначенню цифрових величин, які характеризують форму, розміри і особисте розміщення цих ділянок з урахування природних та економічних умов об’єктів проектування. Ці дії обернені зйомки місцевості, оскільки спочатку на плані намічають майбутні елементи ситуації місцевості, потім їх переносять в натуру.

Основний принцип проекту – від загального до окремого

Стадії: польові роботи, камеральні

Польові – це вишукувальні і проектні роботи, які вик. Безпосередньо на об’єкті проектувальниками (в полі).

Камеральні – роботи по обробці вишукувальних матер., проектувальна організація території, оформленню документів (викон. У виробничих приміщ. організацій)

Комплекс землевпорядних робіт сучасності:

а) Складання схем використання земельних ресурсів на перспективізм;

б) міжгосподарське землевпорядкування, включаючи всі його різновиди (паювання);

в) внутрішньогосподарське землевпорядкування;

г) топографо-геодезичні і обстежувальні роботи;

г) облік та оцінка земель;

д) проектно-пошукові роботи по інвентаризації земель;

е) встановлення меж (населених пунктів, земельних ділянок);

є) відведення земель (для державних, громадських потреб, для підприємств, організацій, приватним особам, під будівництво жилого будинку, під гараж, дачу);

ж) роботи з приватизації земель громадян (для видачі державного акту на право власності на землю);

з) робоче проектування організаційно-господ., агротехнічних, лісомеліоративних і гідротехнічних заходів;

и) робоче проектування рекультивації земель, створення культ. Пасовищ, терасування схилів та інше;

і) картографічні роботи.