Тема: Правове регулювання плати за землю

Інші види відповідальності.

Майнова відповідальність.

Кримінальна відповідальність.

Адміністративна відповідальність.

 

Ст. 211 передбачає такий вид відповідальність.

КупАП: ст. 52, 53, 53-1, 53-2, 54, 55, 56, 59, 63, 65-1, 59, 73, 82, 91, 92.

Р. КупАП по органам, які вправі складати протоколи про адміністративні правопорушення.

 

 

ККУ: ст. 197-1(самовільне заняття, яке завдало значної шкоди), 236 (порушення правил екологічної безпеки), 239 (забруднення або псування земель, яке створило небезпеку), 254 (безгосподарське використання земель, що призвело до шкідливих наслідків), службові злочини.

 

 

Майнова відповідальність – передбачає компенсацію за заподіяну шкоди.

 

Види:

· Цивільна. ЦК містить положення про відшкодування шкоди, ЗУ „Про ОНПС” ст. 69 передбачає, що компенсації підлягає шкода у повному обсязі, незалежно від ступеня вини потерпілої особи, ЗК ст. 156 встановлює відшкодування шкоди, коли вона заподіюється правомірно (вилучення земель), 157 – порядок відшкодування збитків, порядок визначений у ПКМУ.

· Трудова. КзпП.

· ЗК – втрати с/г і лісогосподарського виробництва. Ст. 207 ЗК.

 

 

Дисциплінарна відповідальність.

КзпП при порушенні трудової дисципліни. Санкції: догана, звільнення.

 

 

Господарсько-правова.

Земельно-правова відповідальність – порушення норм земельного законодавства, зокрема ЗКУ, що полягає у негативних наслідків для порушника, що призводить до припинення прав на землю.

Ст. 140, 143, 149.

 

 

1. Поняття, види, правові форми і загальна характеристика плати за землю в Україні

2. Об’єкти та суб’єкти плати за землю

3. Особливості справляння плати за землі різних категорій земель

4. Пільги щодо сплати за землю: правові підстави встановлення та реалізації їх

 

Література:

1. Підручник

2. ЗК України

3. З.У «Про плату за землю в Україні» від 03.07.92 із наступними змінами і доповненнями (останні в грудні 2007 року)

4. З.У «Про оренду землі»

5. З.У «Про фіксований сільськогосподарський податок» від 17.12.98 року (останні зміни в

6. З.У «Про систему оподаткування» 25.06.95 року

7. З.У «Про оцінку земель» 11.12.2003 року

8. ПКМУ від 23.03.95 року «Про методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів»

9. ПКМУ від 11.10.2002 року «Про експертну грошову оцінку земельних ділянок»

10. З.У «Про державний бюджет на поточний рік» подивитися норми і положення що стосується справляння плат за землю і справляння плати за об’єкти нерухомості.

 

Елементи справляння плати деякою мірою охоплює фінансове право, а саме в тій мірі коли йде сама оплата за землю. Але фінансове право не регулює яким видом (грошовим, натуральним) буде справлятися плата за землю.

Плата за землю - законодавчо визначені, регулярні платежі які власник земельної ділянки чи землекористувач на підставі закону або договору зобов’язаний сплачувати до бюджету або на користь орендодавця визначену у певних розмірах плату за використання земельних ділянок.

 

Форми плати за землю:(ст.2 ЗУ «Про плату за землю»)

ü земельний податок

ü орендна плата

ü рентні платежі

 

 

Види:

1. Фіксований податок

2. Єдиний податок

3. ПДВ

 

Може бути класифікований за окремими категоріями земель:

1. Землі сільськогосподарського призначення

2. Землі не сільськогосподарського призначення

 

Орендна плата ст.22 ЗУ «Про оренду землі». Може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій формі.

Етапи регулювання плати :

1990-1992

1992-2002

 

Орендна плата – як форма платежу який вносить орендар орендодавцю за користування земельною ділянкою. Обчислення розміру з врахуванням індексів інфляції якщо це передбачено договором.

Плата за суборенду не може перевищувати орендної плати.

Грошова форма є обов’язковою для земельних ділянок державної власності, не може бути натуральна і відробіткова.

Може бути змішана форма: грошова, натуральна і відробіткова.

Також може бути надання послуг (приклад: ритуальні).

Об’єктом плати за землю – є земельна ділянка. В ЗК Україні не передбачається земельна частка (пай) яка перебуває у власності або в користуванні в тому числі на умовах оренди (див. закон).

Особа яка одержала сертифікат на право власності на пай, то вона володіє сертифікатом а не земельною часткою (пай).

Суб’єкт плати за землю – орендар (коли земельна ділянка не визначена в натурі). Об’єктом плати – земельний масив.

 

Розмір, форми і строки внесення орендної плати встановлюються у договорі. Строки внесення орендної плати за ділянки державної та комунальної власності відповідно до ЗУ „Про плату за землю”. Обчислення здійснюється з урахуванням індексу інфляції, якщо інше не встановлено договором.

Річна орендна плата за ділянки державної та комунальної власності не може бути меншою:

Землі с/г призначення – розміру земельного податку

Інші категорії – трикратному розміру земельного податку.

Річна орендна плата за ділянки державної та комунальної власності не може бути більшою 12 % їх нормативної грошової оцінки.

При визнанні договору оренди недійсним отримана орендна плата не повертається

УП „Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян-власників земельних ділянок і земельних часток (паїв) від 02.02.02 – орендна плата не може бути меншою 1,5 % вартості, залежно від результатів господарської діяльності може підвищуватися.

 

 

Земельний податок – обовязковий платіж, який стягується з фо, юо за користування земельними ділянками у грошовій формі. Розмір не залежить від результату господарської діяльності. Підставою нарахування – дані державного земельного кадастру. Облік платників податку і нарахування сум проводиться щороку станом на 1 травня. Юридичні особи самостійно обчислюють суму за формулою, встановленою податковим органом щороку станом на 1 січня і до 1 лютого подають дані. По нововідведених земельних ділянках розрахунки податку подаються особами протягом місяця з дня виникнення права власності чи користування.

Податкове зобов’язання, визначене у податковій декларації за поточний рік, сплачується рівними частками щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. Земельний податок сплачується виробниками товарної с/г продукції та громадянами до 15 серпня і листопада, іншими платниками – до 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

С/г угіддя, які використовуються за цільовим призначенням – рілля, сіножаті, пасовища – 0,1% грошової оцінки; багаторічні насадження – 0,03%.

Землі житлової і громадської забудови – 1%. Зайняті житловим фондом, ГБК, ДБК, індивідуальними гаражами, дачами – 3 % від суми земельного податку.

Основні правові засади справляння плати за землю у вигляді земельного податку: загально обв’язковості фіскальності, нормативності, законності і юридичної відповідальності.

 

Плата за землю здійснюється на основі грошової оцінки земель. Розміри земельного податку з земельної ділянки визначаються від того чи проведена чи не проведена оцінка земель.

Суб’єкти підприємницької діяльності які працюють на єдиному податку – не сплачують податок на землю оскільки він включається в єдиний податок.

Фіксований сільськогосподарський податок – тобто податок за землю включається до складу фіксованого сільськогосподарського податку.

Види грошової оцінки, порядок проведення і її юридичне значення встановлюється ЗУ «Про оцінку земель» і ПКМУ при цьому розрізняється 2 види оцінки земельних ділянок:

1. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок – є основою для визначення і справляння податку на землю. Використовується в тих випадках де є загальнообов’язкові платежі (державне мито, спадкування, дарування, обмін, при встановлення орендної плати за землі державної власності), при визначенні втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва і при розробці показників та механізмів раціонального використання земель

2. Експертна грошова оцінка земельних ділянок – розширюється сфера застосування. При здійсненні цивільно-правових угод із земельними ділянками та при набутті прав на земельні ділянки, при цьому Закон встановлює випадки коли експертна оцінка є обов’язковою (ч.2 ст.13 З.У «Про оцінку земель) і не обов’язковою.

 

Об’єктом для фіксованого податку – площа сільськогосподарських угідь переданих у власність.

 

Суб’єктами плати – є власники земельних ділянок, власники земельної частки (паю), землекористувачі, в тому чисті ті які використовують земельні ділянки на умовах оренди.

Плата за землю здійснюється з моменту виникнення права на землю.

Справляння плати за землю окремих категорій З.У «Про плату за землю», «Фіксований сільськогосподарський податок» встановлюється (визначається) ставки земельного податку, а також порядок їх розрахунків і справляння такого податку відповідно до відповідних бюджетів (передусім місцевий). Пільги визначаються Р5 З.У «Про плати за землю» ------ ЗНАТИ!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!