Верстання простих книжкових видань та з окремими дрібними частинами.

Заголовки, підзаголовки, заставки, ініціали, виступаючі над текстом і розміщенні в межах спуску, повинні бути зверстані за рахунок спуску (розмір спуску рахують від верхнього краю смуги до першого рядка тексту).

Кінцева смуга повинна займати не менше 1/4 смуги і бути коротше повної не менш ніж на 4 кегельних основного шрифту.

Оформлення колонцифр (кегль і гарнітура шрифту, розміщення вгорі або знизу смуги, виключка в зовнішній край або по центру тощо) визначає видавнича специфікація. Колонцифри (без колонтитулів) в рахунок заданої висоти смуги не входять і відбиваються від тексту з розрахунком, щоб загальна висота смуги з колонцифрою була кратною цицеро. Якщо колонцифри оформляються зі знаками тире або з набірними прикрасами, то відбиття колонцифр від цих знаків роблять на полукегельну. Колонцифри не повинні бути на титульних аркушах, шмуцтитулі, смугах з вихідними відомостями та на шпальтах, повністю зайнятих ілюстраціями (в науково-технічних виданнях ілюстраційні смуги зазвичай мають колонцифри), а також на кінцевих смугах та зверху смуги — на початкових (спускових) смугах. Колонтитули вгорі смуги входять в рахунок заданої висоти і відбиваються від тексту приблизно на кегельну основного шрифту (при багатошпальтової верстці - на ширину середників між колонками). Колонтитул на кожній смузі повинен відповідати даному розділу, главі, параграфу (за оригіналом).

Колонтитули не ставлять на титульних аркушах, смугах з вихідними відомостями, початкових смугах (крім колонтитулів, розташованих у зовнішньому полі в нижній частини смуги) і на шпальтах, повністю зайнятих ілюстраціями (крім видань науково-технічної літератури).

Колонтитули відбивають від нижньої лінійки на 2 п. Якщо текст колонтитула розміщується між двома лінійками, то повинна бути забезпечена зорова рівномірність верхньої та нижньої відбивок його від лінійок.

При наборі колонцифр разом з текстом колонтитула вгорі смуги колонтитул повинен бути вимкнений посередині формату, а колонцифру - у зовнішній край в рахунок пробілу праворуч або ліворуч. Загальна висота заголовка (простих, що включають в себе один, або складних, що складаються з декількох заголовків і підзаголовків) повинна бути за рахунок відбивок приведена до цілого числа рядків основного тексту.
Відбиття простих заголовків усередині тексту повинні бути такими, щоб пробіл над заголовком був приблизно в 1,5 рази більше, ніж під ним. Відбиття складного заголовка від тексту зверху повинна бути приблизно в 2 рази більше відбиття знизу, а прогалини всередині цього заголовка повинні послідовно зменшуватися від першого заголовка до останнього підзаголовка.
Заголовки на початку текстової смуги (без спуску) повинні бути розміщені без відбиттів зверху, проте якщо на смузі є колонтитул або колонцифра у верхній частині смуги, то перший заголовок повинен бути відбитий від них на кегельну шрифту понад колонтитула звичайної відбиття. Над заголовками всередині тексту у верхній частині смуги не повинно бути менше чотирьох рядків, а під заголовками в нижній частині смуги — менше тексту трьох рядків. У журнальних, газетних, інформаційних виданнях і виданнях оперативної поліграфії припустимо розміщувати заголовки, закриті зверху і знизу трьома рядками тексту. Не дозволяється розміщувати заголовок безпосередньо перед ілюстрацією (якщо заголовок не відноситься тільки до ілюстрації) і ілюстрацію безпосередньо перед заголовком.

Можна розміщувати короткі заголовки (менше формату волани) у оборках розміром не менше 2 кв. Підзаголовки, врізані в текст повинні розміщуватися так, щоб над або під ними було не менше трьох рядків тексту, у виданнях оперативної поліграфії — не менше двох.

Підзаголовки на полях смуг (так звані «ліхтарики») заверстуються на парних смугах ліворуч, на непарних — праворуч від тексту з вирівнюванням їх верхнього рядка по лінії першого рядка абзацу, до якого відноситься заголовок. Максимальний формат заголовка на полях повинен бути заданий видавничої специфікацією. Мінімальне відбиття тексту заголовка від основного тексту - 6 п. Якщо заголовок на полях опиняється в нижній частині смуги, то під його останнім рядком повинно бути не менше трьох рядків тексту. Всі види додаткових текстів, набрані шрифтом зниженого кегля, заверстуються так, щоб їх загальна висота разом з відбивками була кратна кеглю шрифту основного. Для додаткових текстів всередині смуги відбиття знизу може бути на 2-4 п. більше, ніж зверху, додаткові тексти внизу або вгорі смуги (наприклад, при переході додаткового тексту зі смуги на смугу) повинні бути відбиті з одного боку (відповідно зверху чи знизу) в межах кегля додаткового тексту. Цитати, перерахування та примітки, набрані шрифтом основного кегля, заверстуються без будь-яких відбивок від основного тексту.

Виноски відокремлюють від основного тексту тонкою лінійкою довжиною в 1 кв. Величина відбиття виносок від тексту (включаючи лінійку) повинна бути в межах від 1 до 2 кегельним шрифту виносок з таким розрахунком, щоб загальна висота виносок з відбиванням була кратна кеглю основного шрифту. Виноски повинні розміщуватись на тій смузі, на якій в основному тексті є знак виноски.
Допускається перенесення останньої виноски на наступну смугу з залишенням на першій смузі трьох рядків виноски (у журнальних, газетних, інформаційних виданнях і виданнях оперативної поліграфії — двох рядків). Стерпна частина виноски не повинна бути кінцевий рядком, а решта — абзацний (у газетних, інформаційних виданнях і виданнях оперативної поліграфії це допускається).
Якщо кожна з виносок починається з абзацного відступу, то має бути забезпечено рівняння цифр у знаках виносок за розрядами або зірочками по правому краю. У виданнях, які набираються без абзаців, а також з втяжки другого рядка (зі зворотним відступом) найбільший знак виноски повинен бути набраний в край. Якщо частина виноски перенесена на наступну смугу, повторюється лінійка, яка відокремлює виноски від тексту, але не повторюються знаки виноски. При наявності на смузі, на яку перенесено частину виноски, інших виносок вони заверстує після перенесеної частини.
У неповних кінцевих смугах виноски заверстуються внизу смуги. Епіграфи та посвячення до всього видання, заверстуються на першій текстової смузі (вони можуть розташовуватися і на окремих смугах до або після титульного аркуша), розміщують в правій частині смуги над рубрикою з відбиванням від неї на 16-24 п. Епіграфи та посвячення до окремої частини, главі, статті заверстуються між заголовками і початком тексту з відбиванням зверху і знизу на кегельну. Посилання на джерело в епіграфі відбивається від нього на 2 п. За наявності декількох епіграфів або епіграфа з перекладом між ними повинна бути зроблена відбиття по 4 п.