Фінансові інструменти ринку цінних паперів
Основою фінансових інструментів є цінні папери - документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами
їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам. За своєю природою вони засвідчують право володіння або відносини позики між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів.
Цінні папери бувають іменними чи на пред'явника, з вільним чи обмеженим колом обігу, у паперовій чи іншій матеріалізованій або нематеріалізованій формі (у формі записів на рахунках у системі електронного обігу цінних паперів). Цінні папери за порядком їх розміщення (видачі) поділяються на емісійні та неемісійні.
Переважна кількість цінних паперів випускається у нематеріалізованій формі.
На сьогодні у світі спостерігається значна кількість цінних паперів, які мають різне призначення, дохідність, ризики, можливості вільного обігу тощо.
Найбільш розповсюдженими є:
1) цінні папери, конвертовувані в готівку - чеки, прості векселі тощо;
2) товарні цінні папери - накладні, коносаменти, складські сертифікати тощо;
3) дохідні цінні папери - акції, облігації, депозитні сертифікати тощо;
4) деривативні цінні папери - фінансові ф'ючерси, опціони;
5) бенефіціарні цінні папери - інвестиційні трасти, позикові трасти;
6) інші цінні папери.
Здебільшого саме дохідні цінні папери є такими, що допускаються до обігу та вільно обертаються на ринку цінних паперів.
Всі цінні папери можуть випускатися як іменні, на пред 'явника або ордерні.
За іменними цінними паперами, права, посвідчені ним, належать безпосередньо особі, зазначеній у цінному папері. Вони не підлягають передачі, або передаються шляхом передавального запису, який засвідчує перехід прав за цінним папером до іншої особи (індосамент). Цінні папери, випущені на пред 'явника обертаються вільно, а права посвідчені цим цінним папером, належать його пред'явникові. Права, посвідчені у ордерному цінному папері належать особі, зазначеній у цінному папері, яка може сама здійснити ці права або призначити своїм розпорядженням (наказом) іншу уповноважену особу.
Емісійні цінні папери - цінні папери, що посвідчують однакові права їх власників у межах одного випуску стосовно особи, яка бере на себе відповідні зобов'язання (емітент). До емісійних цінних паперів належать: акції; облігації підприємств; облігації місцевих позик; державні облігації України; іпотечні сертифікати; іпотечні облігації; сертифікати фондів операцій з нерухомістю (сертифікати ФОН); інвестиційні сертифікати; казначейські зобов'язання України.
Цінні папери, що не належать згідно Законом до емісійних цінних паперів, можуть бути визнані такими Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, якщо це не суперечить спеціальним законам про ці групи та/або види цінних паперів.
Форма випуску (форма існування) цінних паперів визначається за рішенням емітента про випуск цінних паперів, затверджується Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку при реєстрації емісії та є підставою для прийняття їх на обслуговування Національною депозитарною системою.
Відповідно до Закону України "Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" №710/97-ВР від 10.12.97 р. основними формами цінних паперів можуть бути:
1) бездокументарна форма цінних паперів - здійснений зберігачем обліковий запис, який підтверджує права власності на цінний папір. У разі емісії цінних паперів у даній формі емітент оформлює і передає на зберігання обраний депозитарій глобальний сертифікат - документ, оформлений на весь випуск цінних паперів у бездокумнтарній формі, який підтверджує право на здійснення операцій з цінними паперами цього випуску в Національній депозитарній системі;
2) документарна форма цінних паперів - паперова форма цінного паперу, що містить реквізити відповідного виду цінного паперу певної емісії, дані про кількість цінних паперів та засвідчує сукупність прав, наданих цими паперами. Випуск у цій формі здійснюється емітентом шляхом виготовлення сертифікатів, які випускаються з урахуванням вимог, визначених Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Слід визначити, що найбільш типовими видами цінних паперів, які випускаються і знаходяться в обігу на ринках цінних паперів різних країн світу, є такі види: акції, облігації, депозитні сертифікати, векселі, інвестиційні сертифікати.
В деяких країнах Східної Європи, СНД, включаючи Україну, до категорії цінних паперів відносять приватизаційні папери. Як правило, в більшості країн контракти щодо цінних паперів, опціони та ф'ючерси не розглядаються як цінні папери, їх називають «контракти з цінними паперами» або «похідними інструментами». У вітчизняній літературі для їх визначення часто користуються іншомовними термінами: «деривативи» або «дериваційні інструменти». Відповідно до Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» № 3480-IV від 23.02.2006 р. в Україні у цивільному обороті можуть бути такі групи цінних паперів.
1. Пайові цінні папери — цінні папери, які посвідчують участь їх власника у статутному капіталі (крім інвестиційних сертифікатів), надають власнику право на участь в управлінні емітентом і отримання частини прибутку, зокрема у вигляді дивідендів, та частини майна у разі ліквідації емітента. До пайових цінних паперів відносяться: а) акції; б) інвестиційні сертифікати.
Ці інструменти надають право власності, тобто емітент не несе зобов'язань повернути кошти, інвестовані в його діяльність, але вони засвідчують участь у статутному капіталі, надають їх власникам право на участь в управління справами емітента та одержання частини прибутку у вигляді дивідендів та/або частини майна при ліквідації емітента.
Інвестиції цієї групи характеризуються тим, що вони:
1) засвідчують право власності підприємства на частку у статутному капіталі емітента корпоративних прав;
2) виступають у вигляді пайових цінних паперів (акцій) або внесків до статутного капіталу інших підприємств;
3) мають необмежений термін обігу;
4) утримуються підприємством з метою отримання доходу за рахунок дивідендів або придбані з метою перепродажу чи отримання доходу за рахунок зростання їх ринкової вартості.
2. Боргові цінні папери — цінні папери, що посвідчують відносини позики і передбачають зобов'язання емітента сплатити у визначений строк кошти відповідно до зобов'язання. До боргових цінних паперів відносяться: а) облігації підприємств; б) державні облігації України; в) облігації місцевих позик; г) казначейські зобов'язання України; ґ) ощадні (депозитні) сертифікати; д) векселі.
Ці інструменти не надають права власності, тобто, емітент несе зобов'язання повернути інвестовані в його діяльність кошти у визначений термін, але не надають їх власникам право на участь в управлінні справами емітента.
До цієї групи належать інвестиції, які:
1) мають боргову природу;
2) виступають як боргові цінні папери (облігації);
3) утримуються підприємством до їх погашення з метою отримання доходу у вигляді процентів або придбані з метою перепродажу й отримання доходу за рахунок зростання ринкової вартості інвестицій;
4) мають установлений термін обігу.
3. Іпотечні цінні папери - цінні папери, випуск яких забезпечено іпотечним покриттям (іпотечним пулом) та які посвідчують право власників на отримання від емітента належних їм коштів. До іпотечних цінних паперів відносяться: а) іпотечні облігації; б) іпотечні сертифікати; в) заставні; г) сертифікати сертифікати фондів операцій з нерухомістю (сертифікати ФОН);
4. Приватизаційні цінні папери - цінні папери, які посвідчують право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду.
5. Похідні цінні папери - цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов'язаний з правом на придбання чи продаж протягом строку, встановленого договором, цінних паперів, інших фінансових та/або товарних ресурсів.
Механізм обігу похідних цінних паперів пов'язаний із пайовими, борговими цінними паперами, іншими фінансовими інструментами чи правами щодо них. Тобто, це стандартні документи, що засвідчують право та/або зобов'язання придбати або продати базовий актив на визначених умовах у майбутньому. Це – форварди, ф'ючерси, опціони, варанти.
6. Товаророзпорядчі цінні папери - цінні папери, які надають їхньому держателю право розпоряджатися майном, вказаним у цих документах. До цих документів належать коносаменти, складські розписки, штурманські розписки та ін.
Разом з тим, не всі з визначених інструментів ринку цінних паперів можуть розглядатися як такі, що мають інвестиційну природу. Насамперед, це пов'язано з тим, що не всі вони задовольняють одночасно всім ознакам інвестицій, зокрема, приносять вигоди у майбутньому при одночасному забезпеченні процесу розширеного відтворення. Зокрема, всі похідні цінні папери емітуються виключно з метою хеджування ризиків, пов'язаних з утриманням певних активів, а тому спроможні приносити прибутки від операцій з ними, але метою їх емісії не є забезпечення розвитку.
Так само, не всі інструменти групи боргових цінних паперів можуть розглядатися як інвестиційні цінні папери. Зокрема, досить обмежено виглядають інвестиційні властивості векселів, оскільки сам вексель - це безумовне зобов'язання виконати платіж у встановлений в ньому термін, основною метою емісії якого є забезпечення виконання платіжних зобов'язань в установлені терміни.
Особливістю розгляду інвестиційних цінних паперів саме з позицій об'єктів інвестицій є здебільшого первинний ринок цінних паперів, тоді як вторинний ринок цінних паперів забезпечує отримання вигод від операцій з цінними паперами спекулятивного характеру на рівні посередників. Таким чином інвестиційними цінним паперами доцільно визначити такі інструменти ринку цінних паперів, які емітуються з метою подальшого розвитку емітента, забезпечують процес розширеного відтворення та дають можливість інвестору отримувати вигоди від здійсненого за його кошти приросту капіталу емітента.