Установлення запалювання, перевірка його на непрацюючому та працюючому двигуні.

Тема 14: Технологія технічнго обслуговування електрообладнання автомобілів.

Лекція 19

Заняття 2:Технічне обслуговування приладів запалювання.

Навчальні питання:

1. Установлення запалювання, перевірка його на непрацюючому та працюючому двигуні.

2. Технічне обслуговування стартерів, освітлення і контрольно-вимірювальних приладів.

6. Діагностування електронних блоків керування в автомобілі.

Для того щоб двигун нормально пра­цював, система запалювання має забезпе­чувати напругу не менш як 5000 В. Струм високої напруги трансформується в ко­тушці запалювання зі струму низької на пруги, що надходить від акумуляторної батареї або генератора.

У процесі експлуатації автомобілів мо­же знизитися струм низької напруги, що в подальшому впливає на утворення стру­му високої напруги. Причинами знижен­ня струму низької напруги можуть бути окиснення, ослаблення або підгоряння різ­них контактів і з'єднань, розрегулювання контактів переривача (змінення кута замк­нутого стану), несправності конденсатора тощо.

Надійна робота двигуна залежить та­кож від стану ізоляції всіх ділянок кола високої напруги. На втрату струму в цьо­му колі дуже впливають забрудненість ізо­ляторів свічок і кришки розподільника, тріщини в ізоляторах, забрудненість пи­лом і маслом зруйнованих або з пробитою ізоляцією проводів та інші несправності. Втрати струму знижують напругу на елек­тродах свічок, а також є причиною слаб­кої іскри, перебоїв у роботі двигуна.

Основним в обслуговуванні системи за­палювання є тримання приладів кола низької напруги в стані, який забезпе­чує вироблення максимально можливо­го струму в первинній обмотці котушки запалювання, підтримання належної ізо­ляції приладів і проводів кола високої на­пруги, встановлення запалювання і пе­ревірка автоматів випередження запалю­вання.

Основними несправностями системи за­палювання слід вважати такі: руйнування ізоляції проводів і замикання їх на масу; порушення щільності контакту в місцях з'єднань; обгоряння або окиснення кон­тактів переривача; змінення зазору між контактами, ослаблення їхнього кріплен­ня; несправність конденсатора; забризку­вання маслом електродів свічок, запалю­вання і покриття їх нагаром; змінення за­зору між електродами; утворення тріщин в ізоляторі і порушення герметичності сві­чок; розриви і замикання в обмотках котушки запалювання; неправильне почат­кове встановлення випередження запалю­вання; несправності регуляторів випере­дження запалювання та ін.

Для діагностування системи запалюван­ня є багато різних приладів. Один із них — осцилоскопічний пристрій. Цей прилад дає змогу: випробувати первинну обмот­ку, коли заземлені виводи обох полярно­стей; виміряти у відсотках кут замикання; випробувати вторинну обмотку запалю­вання; виміряти високу напругу, кут ви­передження запалювання, частоту обер­тання колінчастого вала. На підставі кар­тин запалювання первинної і вторинної обмоток, значення кута випередження за­палювання, а також частоти обертання ко­лінчастого вала можна швидко і з вели­кою точністю визначити несправну де­таль.

Найбільше несправностей припадає на свічки запалювання і переривач-розподіль-ник.

Ознаками несправності свічок запалю­вання є важкий пуск і перебої в роботі, а іноді й зупинка двигуна. Є кілька способів перевірити роботу свічок в автомобілі. Найпростіші з них такі: перевірка по­слідовним замиканням на масу централь­ного електрода свічки за допомогою ви­крутки з дерев'яною ручкою; перевірка регулярності спалахів у циліндрі індика­тором з неоновою лампою за допомогою різних електронних тестерів. Свічки, зняті з двигуна, випробовують і очищають від нагару на спеціальних приладах. Свічку очищають від нагару в піскоструминній камері кварцовим піском разом з потоком повітря, яке подається до робочої части­ни свічки. Якість іскроутворення визнача­ють, порівнюючи роботу свічки, яку пе­ревіряють, і контрольної свічки. Справна свічка має між електродами безперебійне яскраве зі світло-фіолетовим відтінком іскріння. Зазори між електродами регулю­ють, підгинаючи бічні електроди. Взимку вони мають бути меншими. Несправні свічки заміняють новими.

Основними діагностичними ознаками несправності котушок запалювання є ос­лаблення або припинення іскрового роз­ряджання. Тому на спеціальних приладах котушки запалювання перевіряють на без­перебійне іскроутворення і значення вто­ринної напруги. Довжина іскри при справ­ній котушці має бути 5...7 мм. У процесі експлуатації перевіряють також герметич­ність і температуру котушок запалюван­ня. Несправні котушки заміняють.

Основними діагностичними ознаками несправностей переривача-розподільника є перебої в роботі двигуна, підвищення іскроутворення в контактах переривача або повна відмова у роботі двигуна. Під час діагностування переривача-розподіль­ника визначають кут замкнутого стану контактів, стан контактів і конденсатора, а також кріплення переривача-розподіль­ника та його елементів.

Обслуговування контактно-транзис­торних систем запалювання аналогічне обслуговуванню акумуляторних батарей, за винятком періодичності (вона значно більша). Додатково виконують роботи, по­в'язані із запобіганням та усуненням не­справностей, властивих їхній конструкції. Це регулювання пружини, чищення кон­тактів, заміна транзисторів тощо.

У транзисторній системі запалювання (порівняно зі звичайною) контактний пе­реривач працює у значно розвантаженому режимі як за зворотною напругою (у 20— 30 разів), так і за струмом (у 5—10 разів). При таких малих значеннях сили струму і напруги невелика плівка масла або бруд на контактах призводять до порушення пер­винного кола. Тому під час експлуатації автомобілів потрібно стежити за чистотою контактів.

Установлюючи транзисторний прилад запалювання, треба обережно зачистити контакти переривача. Потім промити чистим бензином і встановити мінімально допустимий зазор між контактами (0,8... 1,0 мм). Хоча б раз на три місяці рекомен­дується промивати контакти чистим бен­зином.

На проводи високої напруги бажано на­діти поліхлорвінілову або фторопластову трубку (оскільки вторинна напруга зро­стає в разі застосування транзисторних си­стем запалювання).

У сучасних автомобілях широко засто­совують напівпровідникові реле-регулято-ри, що є невід'ємною складовою частиною генераторних установок змінного струму. В цих регуляторах функції вимірювання, підсилення, формування і регулювання імпульсів виконують транзистори, діоди і стабілітрони. До складу схем регуляторів входять також резистори, конденсатори та інші елементи. Відмова або несправність будь-якого з перелічених елементів пору­шує роботу системи електроустаткування. Наприклад, у разі пробою переходу емі- _# тер — колектор або емітер — база сило­вого транзистора реле-регулятора спосте­рігається підвищення напруги у бортовій мережі, що призводить до «кипіння» елек­троліту акумулятора. Те саме відбуваєть­ся і в разі обриву в колі терморезистора. Регулятор повністю відмовляє, якщо є об­риви у колі діодів і електродів силового транзистора.

Загальне діагностування реле-регулято­ра за рівнем регульованої напруги (тобто визначення справності реле-регулятора) виконують за допомогою діагностичних приладів (3-205, 3-214 та ін.) при працю­ючому двигуні. Щоб провести поелемент-не діагностування реле-регуляторів, їх зні­мають з автомобіля, розкривають і випро­бовують окремі транзистори, конденсато­ри тестером або на спеціальних приладах. При цьому можливі «холості» перевірки. Роботу має виконувати електрик високої кваліфікації. Можна зменшити трудоміст­кість робіт з одночасним підвищенням

Рис. 16.7. Схема дообладнання осцилографа для