Поширення норм П(С)БО 15

Основні вимоги до визнання, складу та оцінки доходів

Лекція 19. Формування та облік доходів за видами діяльності

В лекції розглядаються наступні питання:

1. Основні вимоги до визнання, складу та оцінки доходів

2. Класифікація доходів

3. Облік доходів від звичайної діяльності

3.1. Облік доходів від операційної діяльності

3.2. Облік доходів від іншої операційної діяльності

4. Облік доходів від надзвичайної діяльності

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про доходи від звичайної діяльності підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає П(С)БО 15 "Дохід".

Його норми стосуються підприємств (організацій) та інших юридичних осіб незалежно від форм власності (крім бюджетних та банківських установ).

Таблиця 1.

Загальні критерії визнання статей у фінансових звітах - ймовірність збільшення або зменшення майбутніх економічних вигод.

П(С)БО 15 визначає загальні підходи до визнання доходів (рис. 1).

Рис .1. Критерії визнання доходів за П(С)БО 15

Для визнання доходу необхідно не тільки надходження активу або зменшення зобов'язання, але і фінансовий наслідок цих подій.

Таким наслідком виступає збільшення власного капіталу (крім внесків учасників). Тобто дохід визначається в момент збільшення активу або зменшення зобов'язань, які обумовлюють збільшення власного капіталу.

Доходи відображаються в обліку та звітності згідно з принципами нарахування та відповідності доходів і витрат.

Принцип нарахування полягає в тому, що результати господарських операцій визнаються, коли вони відбуваються (а не тоді, коли отримуються або сплачуються грошові кошти), і відображаються в бухгалтерському обліку та фінансових звітах тих періодів, до яких вони відносяться.

Принцип нарахування має застосовуватися одночасно з принципом відповідності, згідно якого витрати визнаються у Звіті про фінансові результати на основі прямого зв'язку між ними та отриманими доходами.

Застосування принципів нарахування та відповідності під час визнання доходів як елементів фінансової звітності відбувається таким чином (рис. 2).

Рис. 2. Визнання доходів у фінансових звітах під час використання принципу нарахування

Доходами не визнаються:

=> сума податку на додану вартість, акцизів, інших податків і обов'язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету та позабюджетних фондів;

=> сума надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором на користь комітента, принципала тощо;

=> сума попередньої оплати продукції (товарів, робіт, послуг);

=> сума авансу в рахунок оплати продукції (товарів, робіт, послуг);

=> сума завдатку під заставу або в погашення позики, якщо це передбачено відповідним договором.

Сума доходу за товарообмінними Операціями визначається за справедливою вартістю активів, робіт, послуг, що одержані або підлягають одержанню підприємством, зменшеною або збільшеною відповідно на суму переданих або одержаних грошових коштів (п. 23 П(С)БО 15).

Для обміну "подібних" активів застосовується спеціальна норма, згідно якої від операцій з обміну, які подібні за призначенням та однакові за вартістю, доходи не визнаються.

З метою визнання доходу та визначення його суми розрізняють дохід від: реалізації товарів, продукції, інших активів, придбаних з метою продажу (крім інвестицій у цінні папери); реалізації послуг; використання активів підприємства іншими фізичними та юридичними особами, результатом яких є отримання процентів, дивідендів, роялті.

Дохід від реалізації продукції. Дохід від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається у разі наявності наступних умов (рис. 3):

Рис. 3. Визнання доходу від реалізації товарів і продукції, який підлягає визнанню за звітний період

Дохід може бути визнаний, якщо витрати не підлягають достовірній оцінці. Будь-який аванс, вже отриманий за продаж продукції чи товарів, визнається як зобов'язання.

Визначений дохід (прибуток) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не коригується на величину сумнівної і безнадійної заборгованості.

Дохід, пов'язаний з наданням послуг. Дохід, пов'язаний з наданням послуг, має визнаватися виходячи зі ступеня завершеності операцій з наданий послуг на дату балансу.

Результат від надання послуг може бути визнаний за наявності таких умов (рис. 4)

Рис. 4. Визнання доходу від надання послуг, який підлягає визнанню за звітний період

Якщо дохід (прибуток) від надання послуг не може бути правильно визначений, то він відображається в розмірі визначених витрат, що підлягають відшкодуванню, а якщо не існує ймовірності відшкодування вказаних витрат, то дохід не визнається, а вказані витрати відносяться до витрат облікового періоду.

Дохід від надання послуг визначається трьома способами:

=> вивченням виконаних послуг. Полягає в оцінці ступеню завершеності наданих послуг на підставі вивчення виконаних;

=> визначенням питомої ваги обсягу послуг, наданих на визначену дату, в загальному обсязі послуг, які повинні бути надані;

=> визначенням питомої ваги витрат, які несе підприємство у зв'язку з наданням послуг в загальноочікуваній сумі витрат. Сума здійснених витрат на визначену дату включає тільки ті витрати, які відображають обсяг наданих послуг на цю дату.

Цільове фінансування не визнається доходом до тих пір, поки не буде підтвердження того, що воно буде отримане. Отримане цільове фінансування визнається доходом протягом тих періодів, в яких були здійснені витрати, пов'язані з виконанням умов цільового фінансування. Цільове фінансування, отримане як компенсація витрат, які вже понесло підприємство, чи в цілях негайної фінансової підтримки підприємства без майбутніх, пов'язаних з цим витрат, визнається доходом того періоду, в якому виникла дебіторська заборгованість, пов'язана з цим фінансуванням.

Дохід в результаті використання активів. Дохід, який виникає в результаті використання активів підприємства іншими сторонами, визнається у вигляді процентів, роялті та дивідендів (рис. 5).

Проценти— плата за використання грошових коштів, їх еквівалентів або сум, що заборговані підприємству. Дохід як проценти, визнається у тому (звітному періоді, до якого він відноситься, виходячи із бази нарахування процентів та строку використання відповідними активами. Процентами також визнаються отримані від покупця кошти за надання платежу відстрочки навіть у формі збільшення відпускної ціни.

Роялті — платежі за використання нематеріальних активів підприємства (патентів, торговельних марок, авторського права, програмних продуктів). Дохід як роялті визнається на основі принципу нарахування Згідно економічного змісту відповідної угоди.

Дивіденди — частина чистого прибутку, розподілена між учасниками (власниками) відповідно до частки їх участі у власному капіталі підприємства. Дохід як дивіденди визнається в період прийняття рішення про їх виплату.

Рис 5. Визнання доходу у вигляді процентів, роялті та дивідендів

Дохід оцінюється за справедливою вартістю компенсації, яка була отримана або підлягає отриманню. Якщо дохід від операції неможливо достовірно оцінити і немає впевненості у відшкодуванні понесених витрат, дохід не визнається, а витрати визнаються як витрати звітного періоду.

Визнані доходи від звичайної діяльності класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи. Склад доходів, що відносяться до відповідної групи, встановлено П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати".