Математичні моделі дискретних каналів

Математичні моделі неперервних каналів.

Характеристики каналів.

Тема: Швидкість передачі інформації і пропускна здатність дискретного та неперервного каналів.

Зміст

 

Пропускною здатністю каналу називають найбільше значення швидкості передачі інформації каналом зв'язку; вона вимірюється у дв.од./с або біт/с і визначається за формулою: Ск= max Rk.

Тут під швидкістю передачі інформації розуміють середню кількість інформації що надходить із виходу каналу за одиницю часу; вимірюється у дв.од або біт/с. В ідеальному каналі без завад і спотворень кількість прийнятої інформації тотожно дорівнює кількості переданої інформації. Тому швидкість передачі інформації RK ідеальним каналом дорівнює продуктивності джерела і відповідає інформаційним параметрам первинного сигналу.

В каналі зв'язку із завадами через помилки передачі виникають втрати інформації - деяка її частина не доходить до споживача бо втрачається в каналі. Швидкість передачі інформації дискретним каналом з розрахунком втрат:

де Н(В) - ентропія дискретного первинного сигналу; Н„(В), - ентропія втрат інформації в каналі; Тср - середня тривалість дискретного первинного сигналу. Пропускна здатність дискретного каналу Ск, яким передається m дискретних сигналів, обчислюється за формулою:

Де Tmm - мінімальна тривалість сигналу; р - імовірність помилки сигналів у каналі.

Пропускна здатність двійкового каналу Cg (m = 2), отже: Cg = В [1 +p·log2 p + (1 - р) 1оg(1 - р)], де В = 1/Тmin,- швидкість модуляції, Бод.

Визначимо пропускну здатність двійкового каналу, прийнявши швидкість модуляції в каналі В = 1/τс = 1/69,5·10-6 =1,44·104 Бод, імовірність помилки р=0,1. Згідно з виразом для двійкового каналу, його пропускна здатність при заданих параметрах Cg = 1,44·104 (1 + 0,1·lоg 0,1 + 0,9·log2 0,9) = 1,44·104 (1-0,47) = 7,632·103біт/с.

Для ідеального каналу при р = 0 Cg = В = 1,44·104 біт/с. Порівняння одержаних результатів показує, що помилки в каналі призвели до зменшення пропускної здатності на 47% або на 6,768·103 біт/с.

Основна теорема кодування Шеннона для каналу з завадамидля дискретного каналу формулюється так: якщо продуктивність джерела повідомлень Rд менша за пропускну здатність каналу Ск, тобто R, < Ск то існують способи кодування та декодування, при яких імовірність помилки декодування може бути безмежно малою. Якщо ж RдСк, то таких способів кодування та декодування не існує.

Для неперервних каналів формулювання теореми таке саме, але під помилкою декодування слід розуміти середньоквадратинну похибку (різницю між переданим та прийнятим сигналами). Згідно з теоремою Шеннона, помилки в каналі не є перешкодою для безпомилкової передачі інформації. Помилки дещо зменшують пропускну здатність каналу (див. приклад), але за умови Rд<CK належними способами кодування та декодування їх усі можна виправити.

Пропускна здатність неперервного гаусового каналу визначається за формулою Шеннона:

де FK - ширина смуги частот каналу; Ps, P3 - середні потужності сигналу та завади у смузі частот каналу.

Приклад.Обчислити пропускну здатність неперервного гаусового каналу при FK = 3100 Гц; Ps =32 мкВт, Pз= 8,7·10-8 Вт.

Розв'язок.За формулою Шеннона CKН= FKlog2 (1 + Ps3) = 3100·lоg (1 + 32·106/8.7·10-8) = 26,4-103 біт/с.

Приклад. Розрахувати СKH, вважаючи, що в каналі використовується частотна модуляція і тому FkЧМ =5/τс = 5/69,5·10-6 =7,19·104 Гц, Ps = а2/2= 71/2 = 35,5 В2, а також для завади типу теплового (білого) шуму Р3 = No·FK = 1,3·10-3 х 7,19·104 = 93,47В2.