Погашення судимості.

Зняття судимості є припинення її постановою суду.

Погашення судимості — це автоматичне її припинення, закінчення пев­них строків, за умови невчинення особою протягом строку судимості ново­го злочину.

Погашення та зняття судимості є остаточними: судимість не може бути поновлена, незалежно від подальшої поведінки особи і навіть вчинення нею нового злочину.

Ст. 89 КК передбачає три види строків погашення судимості:

1) судимість погашається закінченням встановленого вироком суду іспитового строку особі при дотриманні нею передбачених законом вимог;

2) судимість погашається самим фактом відбуття покарання;

3) судимість погашається через певні, чітко визначені законом строки після відбуття покарання.

Аналіз ст. 5 та ч. 3 ст. 88 КК дозволяє виділити четвертий вид, згідно з яким судимість погашається у зв'язку з декриміналізацією діянь, за які особа засуджена, чи у зв'язку з пом'якшенням кримінальної відповідальності за їх вчинення.

П'ятий вид випливає зі змісту ч. 4 ст. 88 КК, згідно з яким особа вважається несудимою внаслідок її реабілітації.

Шостий вид випливає з Прикінцевих та перехідних положень КК, згідно з якими особа вважається несудимою внаслідок непередбачення в новому КК виду покарання, до якого особу засуджено за КК 1960р.

До першого виду строків погашення судимості віднесено випадки, передбачені пунктами 1-2 ст. 89 КК, а саме: такими, що не мають судимості, визнаються,

по-перше, особи, засуджені відповідно до ст. 75 КК, якщо протягом іспитового строку вони не вчинять нового злочину і якщо протягом зазначеного строку рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням не буде скасоване з інших підстав, передбачених статтями 76 та 78 КК (наприклад, у зв'язку з невиконанням покладених на них обов'язків, систематичним вчиненням правопорушень, що потягли за собою адміністративні стягнення). Якщо строк додаткового покарання перевищує тривалість іспитового строку, особа визнається такою, що не має судимості, після відбуття цього додаткового покарання.

По-друге, жінки, засуджені відповідно до ст. 79 КК, якщо протягом іспитового строку вони не вчинять нового злочину і якщо після закінчення цього строку не буде прийнято рішення про направлення для відбування покарання, призначеного вироком суду. Якщо засуджена не була звільнена від додаткового покарання і його строк перевищує тривалість іспитового строку, то жінка визнається такою, що не має судимості, після відбуття цього додаткового покарання.

Другий вид строків погашення судимості включає випадки, передбачені пунктами 3 та 4 ст. 89 КК. Відповідно до п. 3 цієї статті, судимість погашається за умови, коли особи, які були засуджені до позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, відбули це покарання. Згідно з п. 4 ст. 89 КК судимість погашається, коли особи:

а) відбули покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців;

б) відбули покарання у виді тримання військовослужбовців у дисциплінарному батальйоні;

в) з моменту дострокового звільнення військовослужбовців від службового обмеження чи тримання в дисциплінарному батальйоні, а також

г) з моменту відбуття військовослужбовцем покарання на гауптвахті замість арешту.

Засуджені неповнолітні визнаються такими, що не мають судимості, після виконання покарання, не пов'язаного з позбавленням волі (ч. 1 ст. 108 КК).

Третій вид строків погашення судимості включає випадки, передбачені пунктами 5-9 ст. 89 КК. Згідно з положеннями, викладеними в згаданих пунктах, судимість погашається щодо осіб, засуджених:

а) до штрафу, громадських робіт, виправних робіт або арешту, якщо вони протягом року з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового злочину (п. 5);

б) до обмеження волі, а також засуджені за злочин невеликої тяжкості до позбавлення волі, якщо вони протягом двох років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового злочину (п. 6);

в) до позбавлення волі за злочин середньої тяжкості, якщо вони протягом трьох років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового злочину (п. 7);

г) до позбавлення волі за тяжкий злочин, якщо вони протягом шести років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового злочину (п. 8);

ґ) до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, якщо вони протягом восьми років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового злочину (п. 9).

Такими, що не мають судимості, визнаються неповнолітні, засуджені до позбавлення волі:

а) за злочин невеликої або середньої тяжкості, якщо вони протягом одного року з дня відбуття покарання не вчинять нового злочину;

б) за тяжкий злочин, якщо вони протягом трьох років з дня відбуття покарання не вчинять нового злочину;

в) за особливо тяжкий злочин, якщо вони протягом я 'яти років з дня відбуття покарання не вчинять нового злочину (пункти 2-4 ч. 2 ст. 108 КК).

Четвертий вид строків погашення судимості включає випадки, згідно з якими судимість погашається:

а) фактом декриміналізації діяння, за яке особу було засуджено (ст. 5, ч. З ст. 88 КК), та

б) фактом відбуття покарання чи спливом визначеного у законі строку після відбуття покарання - за умови прийняття нового закону про кримінальну відповідальність, який її пом'якшує. Скажімо, санкція нового закону передбачає покарання у виді службового обмеження волі для військовослужбовців, тоді як раніше діючий закон передбачав покарання у виді штрафу. Судимість погашається з моменту набрання новим законом чинності. Другий приклад. Пом'якшення відповідальності привело до того, що діяння, за вчинення якого особа відбула покарання, тепер є злочином не тяжким, а середньої тяжкості. У цьому разі особа вважається такою, що не має судимості, якщо на день набрання чинності новим законом пройшло три або більше трьох років після відбуття нею покарання (п. 8 ст. 89 КК).

П'ятий вид строків погашення судимості полягає в тому, що особа, яку було необгрунтовано засудженою, вважається не судимою внаслідок її реабілітації (ч. 4 ст. 88 КК).

Шостий вид строків погашення судимості включає один випадок: згідно з п. 7 розділу II Прикінцевих та перехідних положень КК особи, засуджені до покарання у виді громадської догани (ст. 33 КК 1960 p.), якщо у них до набрання чинності новим КК не була погашена судимість, вважаються такими, що не мають судимості.

Обчислення строків погашення судимості. Порядок обчислення строків погашення судимості передбачено у ст. 90 КК. Відповідно до її положень, строки погашення судимості обчислюються з дня відбуття основного й додаткового покарання. Причому, якщо строк додаткового покарання перевищує строк основного покарання, відлік строку погашення судимості має вестись з моменту, коли особа відбула додаткове покарання.

До строку погашення судимості зараховується час, протягом якого вирок не було виконано, якщо при цьому давність виконання вироку не переривалася вчиненням злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину. Якщо вирок так і не було виконано, судимість погашається після закінчення строків давності виконання вироку (ст. 80 КК).

Якщо особу достроково звільнено від відбування покарання, то строк погашення судимості обчислюється з дня дострокового звільнення її від відбування покарання (основного та додаткового).

Якщо невідбуту частину покарання було замінено більш м'яким покаранням, то строк погашення судимості обчислюється з дня відбуття більш м'якого покарання (основного та додаткового).

У тому разі, коли особа після відбуття покарання, але до закінчення строку погашення судимості знову вчинить злочин, перебіг строку погашення судимості переривається й обчислюється заново. Причому, окремо за кожен злочин після фактичного відбуття покарання (основного та додаткового) за останній злочин. Наприклад, особа відбула покарання у виді позбавлення волі за злочин невеликої тяжкості. Судимість, згідно з п. 6 ст. 89 КК, буде погашена через два роки після відбуття покарання. Однак до завершення цього строку особа вчиняє новий злочин середньої тяжкості і засуджується за нього до позбавлення волі. За таких умов перебіг строку погашення судимості за перший злочин переривається. Після відбуття особою покарання за новий злочин паралельно будуть спливати строки погашення судимості і за перший, і за другий злочини. Судимість за перший злочин буде погашена через два роки, за другий злочин - через три роки (п. 7 ст. 89 КК).

Слід зазначити, що відповідно до п. 11 розділу II Прикінцевих та перехідних положень КК, правила, встановлені КК 1960 р. щодо погашення й зняття судимості, поширюються на осіб, які вчинили злочини до набрання чинності КК 2001 р., за винятком випадків, якщо новим кодексом пом'якшується кримінальна відповідальність зазначених осіб.