Розведення, що використовуються в гомеопатії.

Правила виписування гомеопатичних рецептів.

Гомеопатичні рецепти відрізняються від звичайних не тільки змістом, а й оформленням.
На початку рецепта, як звичайно, вказується дата, прізвище хворого, потім у латинській транскрипції – назва лікарського засобу у називному відмінку. Замість звернення «Recipe» перед кожною назвою ставиться порядковий номер арабськими цифрами, тому що найчастіше хворому призначається декілька лікарських форм для перемінних приймань протягом дня. Якщо потрібно вказується ступінь розведення (потенція). Взагалі, як правило, гомеопатичні лікарські препарати складаються з одного лікарського засобу. Потім позначається форма або вигляд лікарського препарату (Trit. – тритурація, Pil.- пілюлі і т.д.) і в кінці рецепта пишеться спосіб застосування його, після чого іде підпис лікаря. У тих випадках, коли прописані нерозведені вихідні есенції та тинктури, то вони позначаються в рецепті перекресленим овалом (Ø), а первинні тверді речовини – знаком (O).
Характерним для гомеопатичних рецептів є те, що у них часто не вказується кількість прописаного препарату. В таких випадках їх відпускають по 10.0 г.

Приклади рецептів.

І. Дата
П-ну ________________
1. Mercurim dulois 3 trir (каломель)
Вранці і ввечері на кінчику ножа
2. Nux Vomica 3 Pil (блювотний горіх)
3. Lachesis 6 Pil
Поперемінно через 2 години по 8 пілюль (гранул)
Лікар ____________________

ІІ. Дата
П-ну_____________________
1. Plumbum Metalicum 6 Ltt
2. Ignatia 3 Ltt
3. Lebsemium 3 Ltt
По 8 крапель перемінно.
Лікар __________________

ІІІ. Дата
П-ну ___________________
Calendula (Ø) (нагідки)
Зовнішній засіб
20 крапель на півсклянки перевареної води для обмивання рани.
Лікар ______________
У рецептах, як правило, ліки розмішують у такому порядку: від низьких розведень до вищих. Вказується також порядковий номер ліків, що позначає послідовність їх приймання.
Кількість ліків повинна бути мінімальною. Призначати більше 3-4 ліків в одному рецепті не вважається правильним. Не рекомендується призначати відразу декілька ліків в один рецепт, необхідно враховувати їх взаємодію один з одним. Відома несумісністьAnic i Pyc, кислот і зміїної отрути. Не рекомендується одночасне призначення ліків із рослин однієї ботанічної групи. Є ліки в гомеопатії, які можуть зняти погіршення, викликане іншими ліками. Їх прийнято називати антиподами. Універсальний антинод усіх ліків є камфора.

Характерна особливість гомеопатії – приготування із вказаних вище речовин основних (первинних) лікарських препаратів з певним вмістом лікарських засобів.
До основних гомеопатичних засобів належать:
есенції– першонастоянки, що являють собою соки витиснуті із свіжих рослин;
тинктури –настоянки, аналогічні звичайним;
розчини –готують з речовин, які розчиняються в 45⁰ і 90⁰ спирті або воді;
тритурації –розтирання, що готуються з різних сухих речовин.
Рідкі вихідні речовини (есенції, настоянки, розчини) об’єднуються під назвою «вихідні тинктури». Тверді речовини мають назву «вихідні субстанції».
Рідкі ліки готують з вихідної тинктури шляхом розведення з індиферентною речовиною (водою, спиртом, молочним цукром). Розведення проводиться або у співвідношенні «Д» (десяткова шкала) або «С» (сотенна шкала). Ганнеман спочатку працював із сотенною шкалою, потім перейшов до 5000 розведення (шкала «М»). зараз використовуються всі шкали, але «М» - рідше. Кожне розведення «Д» або «С» містить лікарської речовини в пропорції до розчинника 1:9 або 1:99 так, що загальна кількість ліків завжди становить 10 або 100 одиниць. У процесі розведення одна частина з попереднього розведення вноситься в склянку з наступним розведенням і багаторазово струшується. За аналогією готуються порошкові розтирання з молочним цукром.
Ліки за десятковою шкалою готуються за такими основними правилами.
Перше десяткове розведення повине містити 1/10 частину ліуврської речовини. Кожне наступне розведення готується з 1 частини попереднього розведення і 9 вагових частин індиферентної речовини (спирт, вода, цукор).
Розведення ліків за сотенною шкалою готується за таким правилом.
Перше сотенне розведенняповинно містити 1/100 частину лікарської речовини. Кожне наступне готується з 1 частини попереднього розведення і 99 вагових частин індиферентної речовини.
Ці гомеопатичні правила приготування розведень і розтирань поширюються як на гомеопатичні засоби, так і на деякі засоби, описані в ДФ.
Таким чином, спів ставляючи десяткову і сотенну шкали, ми маємо відповідний вміст лікарської речовини, а саме:
Десяткова шкала Сотенна шкала
1х – 1/10
2x – 1/100 1. 1/100
3x – 1/1000
4x – 1/10000 2. 1/10000
5x – 1/100000

6x – 1/1000000 3. 1/1000000
7x – 1/10000000
8x – 1/100000000 4. 1/100000000
9x – 1/1000000000
10x – 1/10000000000 5. 1/10000000000

При приготуванні розведень необхідно точно дотримуватись таких технологічних правил.
Розведення рідких речовин (есенцій, тинктур, настоянок) проводять у приміщенні, захищеному від безпосередньої дії сонячного світла. Застосовувані для цього склянки повинні мати об’єм на ½ - 1/3 більше об’єму речовини, що розводиться. Назву ліків і розведення, для якого призначена склянка, вказують як на склянці, так і на пробці.
Розведення великої кількості виконуються нижче вказаним способом, при цьому працюють з ваговим співвідношенням, при розведенні малої кількості – з краплями.
А) для десяткової шкали.
Склянки з назвою і позначенням розведень від Д1 до Д30, починаючи з Д2, наповнюється кожна 45% винним спиртом. Перше десяткове розведення готується з есенції. Кожне розведення готують шляхом 10 сильних розбовтувань зверху вниз, після чого одна частина тільки що приготовленого розведення переноситься в наступну склянку і т.д.
Б) для сотенної шкали.
Склянки з назвою ліків з С1 до С30 ставлять на стіл у ряд і в кожну, починаючи з другої, за допомогою мензурки додають 99 частин 45% винного спирту. Із есенції, настоянки або розчину готують перше сотенне розведення: одну частину поміщають у склянку, позначену цифрою 1, закупорюють і змішують шляхом десятикратного сильного розбовтування зверху вниз. Із другого розведення вносять одну частину в склянку з позначенням3, 10 разів струшують і таким чином розведення продовжують у всіх склянках, причому щоразу одну частину попереднього розведення поміщають у наступну склянку, яку струшують 10 разів. Більш високі розведення готують також.
Таким чином, в гомеопатії використовується 2 способи позначення ступеня розведення лікарських засобів.
Десяткова (децимальна) шкала позначається літерою «Д» або римською цифрою Х; в ній вихідне розведення становить 1:10, а кожне настурне відподно вище попереднього в 10 раз.
Сотенна(центисимальна) шкала позначається літерою «С» або зовсім без літери – тільки арабською цифрою номер розвендення, в ній кожне розвендення вище попереднього в 100 раз.
Розведення і багатократне струшування приготовлюваних лікарських засобів в гомеопатії мають важливе значення для одержання клінічної акитвності (потенції) ліків.
Гомеопатичні лікарські форми застосовуються як для внутрішнього, так і для зовнішнього використання; при чому номенклатура їх досить обмежена. Так, наприклад, для внутрішнього застосування призначаються: порошки (Triturationes); цукрові пілюлі – крупинки (Pilulae), краплі (Gutta), розчини (Solutions), таблетки (Tabulettas), для зовнішнього застосування користуються оліями (Оlea), мазями (Unguenta), спиртовими розчинами (Solutones або Dilutiones).
Сучасні гомеопати використовують інсулін та органопрепарати, проте в керівництво «Гомеопатичні лікарські засоби» вони не включені. Крім того, в гомеопатії не використовуються аерозолі. В керівництво не включено багато ефективних лікарських засобів і форм новогаленових препаратів, ін’єкційні розчини, очні лікарські форми, антибіотики і т.д. Можливість приготування таблеток і супозиторіїв передбачена в загальній частині керівництва «Гомеопатичні лікарські засоби », проте в окремих статтях їх нема.