Брак і освіта
Вплив умов цінності на я-концепцію
Люди відрізняються один від одного по мірі засвоєння ними умов цінності, которая залежить не лише від «кількості» безумовного позитивного відношення, яке індивідуумам пропонують інші люди, що мають для них значення, але і від того, насколько сильно дані індивідууми проявляють эмпатическое розуміння і конгруэнтность. Від того, яка потреба людей в позитивному відношенні, залежить їх способность засвоювати (интроецировать) умови цінності. В деяких індивідуумів я-концепції розвиваються таким чином, що з'являється можливість точного восприятия більшої частини отриманого досвіду. Проте навіть найбільш удачливі люди, ймовірно, засвоюють деякі умови цінності, що ж до менш удачливих, то вони приречені засвоювати багато умов цінності.
Ось декілька прикладів умов цінності: «Досягнення мети дуже важливе, і я окажусь неповноцінною особою, якщо не досягну поставленої мети», «Робити гроші дуже поважно, і якщо у мене це не виходить, значить, я — невдаха», «Сексуальні фантазії і сексуальна поведінка здебільше погані, і мені слідувало б недолюбливать себе за те, що я відзначаю їх у себе». Засвоєння умов цінності спричиняє за собою засвоєння оцінок, пов'язаних не лише з тим, якими люди мають бути, але і з тим, як вони повинні відчувати себе, якщо відчувають, що не такі, якими мають бути. Роджерс вважав, що більшість людей, як правило, керуються в основном засвоєними ззовні оцінками, розглядаючи їх як поняття, що не змінюються, верность яких рідко перевіряється. Таким чином, відбувається не лише відчуження людей від свого досвіду, але і знижується рівень їх самоповаги, в результаті люди втрачають здатність досить високий оцінювати себе. Крім того, засвоюючи умови цінності, люди освоюють процес, за допомогою якого вони самі знижують рівень самоповаги або, іншими словами, сприяють «власному пригнобленню».
З позицій особово-центрованої теорії, умови розвитку адекватних Я-концепций і реінтеграції неадекватних я-концепцій по суті одні і ті ж. І ті та інші включають характерні риси добрих і пройнятих коханням межличностных стосунків. На жаль, розвиток як адекватних, так і неадекватних я-концепцій не обмежується ні періодом дитинства і юності, ні родинним життям.
Роджерс вважав, що допомагати людям розвивати адекватні я-концепції можна в багатьох ситуаціях. Більшість людей самоактуализируются недостатньо, оскільки вони переобтяжені умовами цінності. У міру накопичення досвіду консультування Роджерс обертав все більше уваги на проблеми тих індивідів, які в наименьшей мірі виведені із стану душевної рівноваги. Стосунки між партнерами, шлюбні або будь-які інші, можуть стимулювати їх зростання і розвиток, за наявності таких стосунків умови цінності зникають, а рівень самоповаги повышается. У книзі «Становлення партнерів» (Becoming Partners) Роджерс (Rogers, 1973) описав як приклад наступний зворушливий випадок. Один клієнт Роджерса, Джо, невпинно і ніжно піклувався про свою подругу Ірен і продовжував вірити в її потенціал не дивлячись на те, що спочатку Ірен мала наступну Я-концепцию: «Я не дозволю тобі побачити маленьку, чорну, гнилу, потворну кульку, который я похоронила усередині себе і який і є дійсна «Я», неприваблива і небажана» (Rogers, 1973, р. 100).
Роджерс також звернув увагу на те, що вклад, що вноситься освітніми установами в створення емоційного клімату, необхідного для розвитку здоровых я-концепцій, недостатньо високо оцінюється. Роджерс надавав особливо большое значення емпіричному навчанню, яке проводиться по власній инициативе студентів і відображає швидше за їх турботу і потребу, чим турботи і потреби викладачів або адміністраторів. Крім того, Роджерс зосередив своє внимание на міжособових і міжгрупових стосунках; він рахував віру в тенденцію актуализации показником демократизації стосунків (демократичного распределения влади і контролю).
ЧОМУ ЛЮДИ ПОВОДЯТЬСЯ НЕАДЕКВАТНО
Працюючі консультанти перш за все прагнуть з'ясувати не те, як клієнти стали такими, якими вони є на даний момент, а швидше те, що ж в даний час заставляє клієнтів дотримуватися поведінки, яка не дозволяє удовлетворять їх реальні потреби. Для повного розуміння особово-центрованої теорії і здобуття необхідного практичного досвіду необхідно усвідомити суть концепции збереження, зрозуміти, як неадекватні вистави і поведінка закрепляются, не дивлячись на те що при цьому часто стає неможливим задоволення существующих потреб. Особово-центрована теорія може рассматриваться як теорія обробки інформації людиною або як теорія переробки досвіду в сприйняття. Тут умови цінності мають велике значення, особливо для тих, хто виведений із стану душевної рівноваги.