Натуральне хутро, його властивості і асортимент

Утеплювальні матеріали

Лекція 15.

План.

1. Натуральне хутро, його властивості і асортимент.

2. Штучне хутро, його властивості і асортимент.

3. Теплозахисні матеріали, їх властивості і асортимент.

Теплозахисну функцію одягу виконує теплоізоляційний шар. Матеріали для цього шару повинні мати низьку теплопровідність, невисоку поверхневу густину, бути пористими і пружними.

Для теплозахисного шару одягу використовують натуральне і штучне хутро, вату, ватин, пінополіуретан (поролон).

Найкращі теплозахисні властивості має, звичайно, натуральне хутро. Але його високі естетичні властивості не дозволяють широко використовувати його як теплозахисний матеріал. Тому з натурального хутра використовують лише овчину. Найчастіше для підвищення теплозахисних функцій одягу застосовують штучне хутро.

Натуральні хутро і шкіру одержують з шкір тварин і використовують для виготовлення одягу, як покривний і утеплювальний матеріал, для виготовлення комірів і оздоблення одягу.

Натуральним хутром називають шкірки хутрових звірів (білка, лисиця, соболь), домашніх тварин (кролик, вівця, собака), деяких морських звірів (котик, тюлень).

Невиправлені шкірки називають хутровою сировиною. Виправлені – хутровим напівфабрикатом. Вироби з натурального хутра – хутряні вироби (пластини і хутро).

Хутряні шкірки складаються з волосяного покриву, епідермісу, дерми, підшкірної клітковини. Найціннішим у хутрі є волосяний покрив, який визначає його естетичні і експлуатаційні властивості. Розрізняють пуховий і криючий волос. Пуховий волос -- тонкий, короткий, часто сильно звитий – складає основну масу волосяного покриву. Криючий волос – буває двох типів: направляючий і остьовий – це товсті, прямі і довгі волосини, які виступають над ворсовим покривом і виконують захисні функції.

Властивості хутра визначаються його будовою і якістю виправлення. Найважливіші властивості – теплопровідність, носкість, естетичні властивості, площа шкірок і їх маса.

Теплопровідність хутра залежить від товщини і щільності шкірної тканини; густоти, висоти і пружності волосяного покриву. Найбільш густий покрив у шкірок песця, бобра, лисиці, зайця,…

Носкість характеризує здатність хутра чинити опір впливові різних факторів при експлуатації і визначається міцністю і видовженням волосу, міцністю його закріплення, товщиною шкірної тканини. На носкість впливають здатність до намокання, вологість, вміст жирів, золи і вільної кислоти в шкірі. Шкірки з великою здатністю до намокання після висихання втрачають пластичність і м’якість. Висока вологість зменшує жорсткість шкірки. Вміст жирів, золи і вільної кислоти впливають на жорсткість і пластичність шкірної тканини.

За носкістю хутра йдуть в такому порядку (%):

Видра, бобер камчатський - 100; котик морський, бобер річковий – 90; соболь – 80; норка 70; песець 65; каракуль, куниця – 60; тюлень 55; лисиця 50; ондатра 45; тхір 35; білка 30; бабак 27; горностай 25; ховрах 22; кішка 17; кролик 12; бурундук 8; заєць 5.

Естетичні властивості визначаються кольором хутра, блиском, м’якістю, шовковистістю. Найвищі естетичні властивості мають шкірки норки, соболя, лисиці, каракуль. Площа (розміри) шкірок впливає на трудомісткість хутрових виробів і на розхід хутра. Властивості натурального хутра визначаються способом життя і умовами проживання тварин. Властивості натуральної шкірки залежать від її будови і якості виправлення. Найважливіші – міцність, жорсткість, стійкість до витирання, стійкість до тертя, товщина і поверхнева густина.

Асортимент натуральних хутр. Хутряний напівфабрикат поділяють на такі групи:

- хутрові – шкірки хутрових звірів (лисиця, песець, норка, соболь);

- каракулево-смушкові (смушеві) – шкірки ягнят, овець різних порід;

- овчинно-хутряні і шубні – шкіри дорослих овець;

- хутряні шкірки домашніх тварин;

- шкіри морських звірів.

До каракулево-смушкових напівфабрикатів відносяться:

- каракульча – шкірки ягнят каракульських овець, які не народилися, з тонкою шкірною тканиною і низьким покривом з чітким муаровим рисунком;

- каракуль – шкірки ягнят у віці 1-3 днів каракульської породи овець. Мають шовковистий блискучий волосяний покрив з завитків різної форми;

- смушок – шкірки ягнят віком до 3 днів смушкової породи овець. Волосяний покрив м’який, слабо блискучий або матовий з пухкими завитками;

- смушок (мерлушка) – шкірки ягнят віком від 3 днів до 1 місяця грубошерстої породи овець. Волосяний покрив може мати муаровий, хвилястий або гладкий рисунок, або складатися з пухких завитків.

До овчинно-хутряних і шубних напівфабрикатів відносяться:

- шкірки кроликів – можуть бути довговолосими або стриженими під котик, соболь і норку, натурального кольору або фарбовані;

- лошача шкурка (жеребок) – шкурки лошат з низьким, прилягаючим волосяним покривом;опойок (молочне теля) – шкурки телят віком до 10 днів з низьким густим муаровим або гладким волосяним покривом;

- овчина (овеча шкура) – найпоширеніший вид хутряного напівфабрикату – це шкурки дорослих овець тонкорунних, напівтонкорунних овець. Використовують в стриженому вигляді і фарбованим в коричневий, чорний, сірий, бежевий. Шкурки овець грубошерстих порід називають шубною овчиною.

Напівфабрикати морських звірів:

- шкурки морського котика мають товсту шкірну тканину з густими пуховими волокнами і грубою остю коричневого або бурого кольору;

- шкурки тюленя віком до 15 днів – мають щільний, м’який і блискучий волосяний покрив білого або кремового кольору;

- шкурки тюленя віком 13-16 днів. Колір – темно сріблясто-сірий з голубим відтінком вздовж хребта.