Розумова праця.

Розумова праця(РП) – це діяльність людини, пов’я зана з прийомом та переробкою інформації, що потребує переважно напруження сенсорного апарату, уваги і пам’яті, активізації процесів мислення, емоціональної сфери без значних фізичних зусиль.

Головною особливістю РП у фізіологічному відношенні є те, що при ній мозок виконує функції не лише координаційного, але і основного органу. При цьому значно активізуються аналітичні та синтетичні функції ЦНС, ускладнюються прийом і переробка інформації, утворюються нові функціональні зв’язки, нові комплекси умовних рефлексів.

Надійність робочого динамічного стереотипу при РП забезпечується утворенням домінуючого вогнища збудження- домінанти. У сучасномууууу виробничому процесі характерною для психологічного стану людини є стійкеа творча домінанта х концентрацією уваги і пам’яті.

Теорія П.К.Анохіна( теорія функціональної системи) розглядає цілеспрямований акт поведінки людини як динамічний процес, що проходить у визначеній послідовності. При виконанні РП активізуються різноманітні відділи кори головного мозку. В цих ділянках зростає кровообіг і збільшується використання кисню. При цьому пульс стає частішим, зростає артеріальний тиск, прискорюються обмінні процеси.

РП людини відрізняється тим, що вона пов’язана з тривалим перебуванням людини в закритому приміщенні і з постійним сидячим способом життя.Це викликає небажані зміни у функціональних системах організму: посилена праця мозку- підвищений тонус судин мозку; напівзігнуте сидяче положення призводить до стискання грудної клітки і до погіршення вентиляції легень. Застій крові призводить до порушення функцій всіх внутрішніх органів.

РП розподіляється на:

1) РП, що носить перехідний характер між фізичною та РП.

2) РП, що вимагає уваги і активної діяльності окремих аналізаторів

3) РП, що пов’язана з напруженням уваги під час виконання нових завдань

4) РП, що вимагає творчої діяльності

5) РП, що спрямована на досягнення віддаленої трудової мети.

До фізіологічних особливостей РП відноситься те,що мозок , який становить 1,5% відносно маси тіла , потребує понад 20% енергетичних ресурсів кисню. Надходження крові до мозку, який працює, збільшується у 8-10 разів у порівнянні із станом спокою. Росте його потреба в глюкозі, в мозку посилюються витрати метіоніну, глютаміну та інших незамінних амінокислот та вітамінів групи В. У процесі виконання РП б/х зміни відбуваються одночасно в ЦНС, у крові та інших органах та тканинах. Спостерігаються зміни концентрації К.натрію, підвищується вміст фосфору, креатині ну, знижуються лужні резерви. Підвищення загального обміну в організмі не перевищує 10-15%. У випадках значного нервово-емоційного напруження спостерігається підвищення пульсу, АТ. Характерним для людей розумової праці є звуження судин кінцівок і розширення судин внутрішніх органів. Під впливом емоційних переживань спостерігаються зміни температури шкіри на окремих ділянках. Люди РП частіше хворіють на ССЗ. Важливим є погіршення зорового аналізатора-гострота зору, стійкість ясного бачення, контрасна чутливість, зорова працездатність. Збільшується час зорово-моторної реакції.

Фізіологи довели, що при РП працездатність має свої закономірності. У перші 30-40хв. Вона зростає, досягаючи мах. - в процесі впрацьовування. Максимальна працездатність - 2-3 год, потім розвивається втома. Після обіду працездатність знову зростає і поступово спадає до кінця робочого дня.Часто, в останні 30-40 хв. Можна спостерігати підвищення працездатності, яку фізіологи назвали „ кінцевим поривом”- напруження людини, що завершує трудовий день.

Працездатність також залежить від добових біоритмів, і змінюється не тільки на протязі доби, але й на протязі тижня. Найбільша працездатність спостерігається у вівторок, середу, четвер.

Втома характеризується зниженням П. Вона носить тимчасовий, зворотний характер і починається з порушення рухових динамічних стереотипів. Почуття втоми - стомлення, залежить від індивідуальних особливостей людини. У людини розвивається гальмування ЦНС, що призводить до погіршення режиму дихання, роботи серця, зменшенню точності аналізу сприйнятих подразнень. Розвивається психічна неврівноваженість, депресія, підвищена схильність до захворювань. Втома буває гострою - це нормальне фізіологічне явище, та хронічною, що призводить до хворобливого стану і потребує лікування.

Хронічна втома характеризується такими ознаками: втрата зацікавлення до РП, відсутність бажання працювати, ослаблення уваги, пам’яті, відчуття тиску в голові, частий головний біль, порушення сну, апатія, підвищення рівня цукру в крові, лабільність ЧСС,АТ, підвищена пітливість, апетит, діяльність кишечника.

Кумульований стан втоми, прояви якого не ліквідуються ні щоденним, ні що недільним відпочинком призводять до перевтоми, яка провокує розвиток патологій.

Гігієнічні оздоровчі заходи:

1) Основа - правильна організація праці. Втома розвивається не від того, що люди багато працюють, а від того, що погано працюють. Розвиток навички до РП і розвиток тих властивостей НС, які визначають продуктивність праці_ увага, мислення, пам’ять

2) Вироблення відповідного режиму праці, відповідно вироблення індивідуального темпу.

3) Послідовність і систематичність у праці

4) Правильне чергування праці і відпочинку, а також зміна одних форм праці іншими.