Страхування відповідальності судновласників

Страхування відповідальності судновласників (СВСВ) – вид страхування відповідальності, що передбачає створення такої системи страхового захисту власників, менеджерів, операторів, а також інших осіб, пов'язаних з експлуатацією суден, яка діє у визначених договором страхування чи передбачених законодавством випадках і стосується зобов'язань судновласників перед третіми особами, включаючи команду судна.

Цей вид страхування виник у Великобританії у другій половині XIX ст. як доповнення до страхування суден (каско), оскільки комерційні страхові компанії під час страхування суден обмежували свою відповідальність за збитки, заподіяні при зіткненні суден, часткою від шкоди, що й повинен був компенсувати винуватець.

Варто зазначити, що страхування відповідальності судновласників у розвинутих країнах проводиться на засадах взаємного страхування клубами Пі енд ай.

Умови клубного страхування мають індивідуальний характер. Вони відрізняються між собою залежно від потреб судновласників, які є членами клубів. Але конкуренція та необхідність спільного перестрахування сприяли деякій уніфікації умов. У цілому клубним страхуванням можуть бути покриті такі ризики:

· ризики, пов'язані з завданням шкоди життю та здоров'ю великій кількості осіб, у тому числі членам команди, пасажирам, вантажникам та ін.;

♦ ризики, пов'язані з завданням шкоди майну третіх осіб (іншому судну, особистим речам членів команди, пасажирів, вантажу та iн.);

♦ ризики, пов'язані з завданням шкоди навколишньому природному середовищу;

♦ ризики, що виникли з претензій компетентних органів (портова адміністрація, митниця, карантинна служба, тощо);

♦ ризики за особливими видами договорів (рятівні та буксирні договори).

Обслуговуванням суден в порту від імені, за дорученням і за рахунок судновласника займається морський агент. Морський агент працює через морське агентство-портовий заклад, що обслуговує морські судна в портах. Він забезпечує захист інтересів судновласників перед митними органами, адміністрацією порту, вантажовласниками та здійснює агентування суден – надання послуг суднам, які прибувають у порт за дорученням і за рахунок судновласника. Інформація, яку отримує страховик у зв'язку з агентуванням суден, може мати важливе значення для уточнення обставин страхового випадку за договором морського страхування.

Важливим та дуже складним елементом страхування відповідальності є розрахунок страхових внесків судновласників, тобто страхових премій. Спрощена система розрахунку страхової премії така:

1. Сума збитків у межах власного утримання клуба, понесених ним по суднах даного судновласника, включаючи перестрахування в пулі.

2. Витрати по перестрахуванню відповідальності даного судновласника на ринку.

3. Витрати на ведення справи.

Порядок укладення договору страхування судновласником загальноприйнятий. Судновласник подає заяву, в якій він зобов'язаний повідомити точні дані про об'єкт страхування. З огляду на такий об'єкт страхування, як відповідальність судновласника, в договорі вказується не страхова сума, а ліміт відповідальності страховика. Ліміт відповідальності встановлюється страховиком з урахуванням кількості та якості ризиків, які покриваються договором. Ліміти відповідальності судновласників установлюються законами різних країн та різними конвенціями, які прийняті Міжнародною Морською Організацією (ІМО).

Факт страхування підтверджується договором страхування чи страховим полісом. Договір є двостороннім документом і складається в двох екземплярах, а поліс є одностороннім документом, підписаним страховиком. Але як у полісі, так і в договорі страхування вказуються строки страхування, найменування сторін, особи, уповноважені на отримання страхового відшкодування, детальна характеристика об'єкта, що страхується, пункти відправлення, заходу та призначення, ліміт відповідальності страховика, умови страхування, розмір страхової премії та терміни її сплати.

Якщо в договорі страхування чи в полісі не оговорено іншого, то договір набуває чинності з моменту внесення страхувальником страхової премії. Страховик виписує поліс після сплати страхувальником страхової премії.

В Україні інститут страхування відповідальності судновласника має обовязковий характер і перебуває на етапі становлення. У листопаді 2002 року було створено Український пул зі страхування відповідальності судновласників, до якого ввійшли такі страхові компанії: ВАТ „Гарант-Авто", ВАТ „Кримська страхова компанія", ЗАТ „Морська страхова компанія", АСК „Остра Київ", ОДО „Чорноморське страхове товариство", ЗАТ „Європейський страховий альянс".

Управління діяльністю пулу здійснює компанія „Кейсел Єнтерпрайзес Лтд.". Розроблена перестрахувальна програма з використанням можливостей аналогічного російського пулу. Вона дає можливість надавати нашим судновласникам рівень сервісу, що за своєю якістю не поступається сервісу клубів взаємного страхування, але при помірних перестрахувальних преміях. За рахунок нижчих ставок пе¬рестрахування вже на першому етапі страхування в пулі дасть змогу українським судновласникам зекономити значні кошти, а Україні в цілому зменшити відтік валюти за кордон. У подальшому, із збільшенням портфеля страхування та обсягу власного утримання пулу, ці суми можуть бути досить значними.