Ознайомлення з планом догляду.

Пацієнта.

Як і у випадку з первинною оцінкою, наш спосіб планованого догля­ду повинен давати можливість пацієнту брати участь у вирішенні пи­тань догляду за ним. Якщо пацієнт не в змозі брати участь у цьому процесі, зі складеним вами планом можна ознайомити його і його сім'ю.

Інших членів бригади.

Всі працівники, приче­тні до його виконання, повинні ознайомитись з ним

Складений у письмовому вигляді план догляду є робочим інструмен­том для сестер та інших членів медико-санітарної бригади. Оскільки потреби людини змінюються, даний план теж повинен легко піддавати­ся зміні, перегляду і доповненню.

Запис про сестринське втручання необхідно робити у вигляді чіт­ких і стислих тез. Таким чином, третій етап медсестринського процесу забезпечує пла­нування дій медичної сестри, направлених на забезпечення потреб па­цієнта.

ЧЕТВЕРТИЙ ЕТАП СЕСТРИНСЬКОГО ПРОЦЕСУ: ЗДІЙСНЕННЯ ПЛАНУ

СЕСТРИНСЬКИХ ВТРУЧАНЬ

Його метою є проведення необхідного догляду за потерпілим, тобто надання допомоги пацієнту у забезпеченні життєвих потреб; навчання і консультування, при необхідності, пацієнта і членів його сім'ї.

Існують такі різновиди сестринських втручань: незалежні, залежні, взаємозалежні.

Незалежне сестринське втручання передбачає дії, здійснювані ме­дичною сестрою за власною ініціативою, яка керується власним розу­мінням, без прямої вимоги з боку лікаря або вказівок від інших спеціа­лістів. Наприклад: навчання пацієнта навичок самодогляду, розслаблю­ючий масаж, поради пацієнту щодо його здоров'я, організація дозвілля пацієнта, навчання членів сім'ї методів догляду за хворим тощо.

Залежнесестринське втручання виконується на підставі письмо­вих розпоряджень лікаря і під його спостереженням. Наприклад: підготовка пацієнта до діагностичного обстеження, виконання ін'єкцій, фізіотерапевтичних процедур тощо.

Взаємозалежнесестринське втручання передбачає спільну діяль­ність медичної сестри з лікарем та іншими спеціалістами (фізіотерапев­том, дієтологом, інструктором з лікувальної фізкультури, працівника­ми соціальної допомоги).

Потреба пацієнта в допомозі може бути тимчасовою, постійною і реабілітуючою.

Тимчасова допомога розрахована на короткий період часу, коли іс­нує дефіцит самодогляду. Наприклад, при вивихах, дрібних хірургіч­них втручаннях і т.п. Постійна допомога потрібна пацієнту протягом усього життя - при ампутації кінцівок, при ускладнених травмах хребта і кі­сток таза і т.п. Реабілітуюча допомога- процес тривалий, його прикла­дом може бути лікувальна фізкультура, масаж, .дихальна гімнастика, бесіда з пацієнтом.

Серед заходів щодо догляду за пацієнтами велике значення має бесіда з пацієнтом і порада, яку може дати медична сестра в необхідній ситуації.

Проводячи четвертий етап сестринського процесу, медична сестра забезпечує здійснення двох стратегічних напрямків:

-спостереження і контроль за реакцією пацієнта на призначення лікаря­
з фіксацією отриманих результатів у сестринській історії хвороби;

- спостереження і контроль за реакцією пацієнта на виконання се­стринських
дій з догляду, пов'язаних із постановкою сестринсь­кого діагнозу, і реєстра-
ція отриманих результатів у сестринській історії хвороби.

Виконання наміченого пла­ну дій дисциплінує і медичну сестру, і пацієнта. Нерідко медична сест­ра працює в умовах дефіциту часу, який пов'язаний з неукомплектованістю сестринського персоналу, великою кількістю пацієнтів у відділен­ні тощо. У цих умовах медична сестра повинна визначити:

- що повинно бути виконане негайно; - що повинно виконуватися згідно з наміченим планом; - що може бути зроблено, якщо залишиться час; - що можна і потрібно передати наступній зміні.

Здійснення плану сестринських втручань.

Здійснення - це реалізація сестринського плану дій для досягнен­ня конкретних результатів. Фаза здійснення починається після розроб­ки плану догляду. Незалежно від установи охорони здоров'я, в якій працює медсестра, для забезпечення догляду за пацієнтом використовується сестринський процес. Існує три стадії здійснення сестринського процесу:

1) підготовка; 2) втручання; 3) занесення в документацію.
Стадія 1. Підготовка.

Стадія 3. Документація.

Здійснення сестринських втручань повинно завершуватися повним і точним занесенням у документацію подій, які відбулись в цій стадії сестринського процесу.

Участь пацієнта.

Люди позитивно реагують на їх активне залучення до процесу догляду і прийняття рі­шень. Залучення сім'ї до процесу надання допомоги не тільки дозволяє відчути причетність, але і може стати підготовкою до надання постій­ного догляду, якщо виникне необхідність, після виписки з лікарні або іншої установи охорони здоров'я.

Координація й інтеграція догляду.

Необхідність координації усіх видів діяльності, здійснюваної в рам­ках медико-санітарного обслуговування для розробки інтегрованого плану допомоги, є важливим аспектом планування. Якість сестринського до­гляду піддається перевірці, коли ми намагаємося здійснити його. Вимога надання запланованої і персоналізованої допомоги ефективно і скоорди­новано є важливим фактором розвитку різноманітних підходів до орга­нізації сестринської справи, таких, як розвиток систем розподілу хво­рих, сестринських бригад і первинної сестринської допомоги як альтер­натива традиційній системі розподілу доручень.

П'ЯТИЙ ЕТАП СЕСТРИНСЬКОГО ПРОЦЕСУ: ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ СЕСТРИНСЬКОГО ПРОЦЕСУ

Метою цього етапу є оцінка реакції пацієнта на сестринський до­гляд, аналіз якості одержаної допомоги, оцінка отриманих результатів і підведення підсумків. Оцінка ефективності і якості догляду повинна про­водитися старшою іголовною медичними сестрами.

Підсумкова оцінка плану догляду складається з чотирьох взаємоза­лежних складових:

1.Оцінка ходу роботи і її результатів в світлі бажаних результатів догляду.­

2.Визначення ефективності планованого сестринського догляду.

Подальша оцінка і планування у випадку невдачі в досягненні бажаного результату.

3.Критичний аналіз ходу роботи і внесення необхідної корекції.

П'ятий етап здійснюється для того, щоб проаналізувати наступне:

1.Успішне просування пацієнта до запланованої мети і навпаки.

2.Досягнення бажаних результатів і навпаки.

3.Необхідність додаткової допомоги.

4.Будь-які несподівані результати або незадоволені потреби, які були упущені при оцінці.

Оцінка досягнутих результатів і прогресу в стані пацієнта.

Підсумкова оцінка повинна продемонструвати реакцію пацієнта на сестринський догляд і засвідчити успіх чи його відсутність.

Тому в плані догляду робиться запис про цю проблему і бажані резуль­тати її вирішення, записуються плановані види втручання, проведена робота й оцінка одержаної до цього моменту інформації.

Загальні висновки лекції.

У лекції викладені етапи медсестринського процесу, їх взаємозв’язок і зміст кожного етапу та необхідність впровадження медсестринського процесу в медсестринську освіту і практику.

Перелік посилань:

1. Пасєчко Н.В., Лемке М.О., Мазур П.Є. Основи сестринської справи.- Т.: Укрмедкнига, 2002.- С. 422-487.

Засоби активації студентів:

Питання:

1. Що означає поняття медсестринський процес?

2. Вкажіть етапи медсестринського процесу.

3.В кажіть яке значення має сестринське обстеження для виявлення проблем пацієнта і їх вирішення.

4. Що відноситься до суб'єктивних методів обстеження пацієнта?

5. Що відноситься до об'єктивних методів обстеження пацієнта?

6. Які Ви знаєте явні пріоритетні проблеми.

7. Дайте визначення сестринського діагнозу.

Проблемні ситуації:

1. Ви ознайомилися з основними правилами написання сестринських втручань. Назвіть їх.