Карта 15.1. Кліматичне районування Землі по В. Кеппеном і Г. Треварту (пояснення позначень див. у тексті).

Таблиця 15.1.

У класифікації Кеппена-Треварта всі клімати Землі розділені на шість класів по температурному режиму та ступеням зволоження. Цим класам присвоєні латинські літери - А, С, D, Е, F, В. П'ять класів кліматів - А, С, D, E, F – виділяються в порядку убування температури повітря на рівні моря від екватора до полюсів, а шостий за ступенем зволоження - клас сухих кліматів В. Класи кліматів визначаються за таблицею 15.1

Між кліматами А і С лежить межа морозу, між кліматами Е і F - межа лісу та між усіма кліматами і B - межа сухості.

Для віднесення того чи іншого місця досухих кліматі В необхідно порівняти середню річну кількість опадів в міліметрах з межею сухості МС. Межа сухості визначається формулою

МС = 20 • (t - 10° + 0,3 ВЛО), (15.1)

де t - середня річна температура (°С), ВЛО - відсоток літніх опадів від загальної річної кількості опадів (до них у Північній півкулі належить сума опадів з квітня по вересень, а у Південній - з жовтня по березень).

Якщо кількість річних опадів, які спостерігаються, R у даному місці не більше, ніж половина МС, то клімат називається кліматом пустелі та позначається BW. А границя пустелі (ГП) визначається виразом

ГП = МС / 2 = 10 (t-10 ° + 0,3 ВЛО) мм (15.2)

Якщо ж R менше МС, але більше, ніж ГП, то це клімат степу або степовий клімат. Він позначається BS. Степовий клімат BS - напівпустельний. Клімат BW – пустельний, і відрізняється недоліком води для проростання лісу. В кліматів В виділяється клімат морської пустелі ВМ, який характеризується малою кількістю опадів, але високою вологістю повітря.

Тропічні клімати А включають чотири типи (підкласу), які виділяються за характером дощового сезону:

Аr - тропічний дощовий клімат,

Am - тропічний мусонний дощовий клімат,

Aw - тропічний клімат із сухою зимою та дощовим літом,

As - тропічний клімат з сухим літом і дощовою зимою.

У кліматів А місяць вважається дощовим, якщо опадів не менше 60 мм. До тропічного дощового клімату Аr відносяться місцевості, в яких більше 9 місяців року є дощовими. Тропічний мусонний дощовий клімат Am характерний для місцевостей, де дощовими виявляються менш 10 місяців року, а кількість річних опадів R ≥ (100 - rn) ∙ 25 мм, де rn – середньомісячні опади найсухішого місяця. Визначення Aw і As пояснюються своїми назвами клімату.

Субтропічний клімат С підрозділяються на три типи (підкласу):

Cr - субтропічний дощовий клімат,

Cw - субтропічний клімат з дощовим літом і сухою зимою,

Cs - субтропічний клімат з дощовою зимою та сухим літом (середземноморський).

До субтропічного дощовому клімату Cr відносяться місцевості, в яких різниця між найвологішим і найсухішим місяцями менша, ніж кількість опадів, необхідних для клімату з дощовим літом і дощовою зимою, або ж опади найсухішого місяця літа більші, ніж 29 мм. Для клімату Cs (із сухим літом) характерно: річних опадів менше 890 мм і взимку їхня кількість у три рази більша, ніж влітку. Клімат відноситься до Cw (із сухою зимою), якщо влітку дощів у десять разів більше, ніж взимку.

Таким чином, у визначенні типу клімату в класах А, В і С відіграють роль розподіл і кількість опадів.

Помірний клімат D поділяється на два типи: помірно морський DO і помірно континентальний DC Поділ на ці типи клімату проводиться по середньомісячній температурі найхолоднішого місяця в році. У помірно морському кліматі DO вона (температура) повинна бути вище або у крайньому випадку дорівнювати 0°С, а в помірно континентальному кліматі - нижче 0°С. Правда, для деяких внутрішньоконтинентальних районів також допускається 0°С.

Субарктичніабобореальні клімати Е підрозділяються також на два типи: субарктичний морський ЕО зі середньомісячною температурою найхолоднішого місяця вище -10°С і субарктичний континентальний ЕС із середньомісячною температурою найхолоднішого місяця нижче -10°С. Клімати А, С, D і Е складають «деревні клімати», так як у них досить тепла й опадів для зростання звичайних сортів дерев.

Полярні клімати F мають межу лісу, яка збігається з ізотермою 10°С. Вони також поділяються на два типи відповідно до середньомісячної температури найтеплішого місяця. Якщо вона знаходиться в межах між 0 і 10°С, то такий клімат називається кліматом тундри FT, а якщо у всіх місяцях року середньомісячна температура нижче 0 °С, то це льодовий клімат FL.

Таким чином, у класифікації В. Кеппена та Г. Треварта є 16 головних кліматі (Аr, Am, Aw, As, BS, BW, ВМ, Сr, Cw, Cs, DO, DC, ЕО, ЕС, FT, FI).

Використовуючи приведену класифікацію, В. Кеппен і Г. Треварт побудували карту кліматів земної кулі (карта 15.1.).

Пояс тропічних кліматів охоплює всю земну кулю, у всій цій зоні середньомісячні температури не нижче 17°С протягом всього року. Більшу частину тропічних кліматів займає тропічний дощовий клімат Аr, а це означає, що більше ніж в 9 місяцях року місячна кількість опадів становить більше 59 мм. Конфігурація кордонів Аr досить складна та відображає положення внутрішньотропічної зони конвергенції та її сезонний зсув. У Африці, в Індійському та на заході Тихого океанів до зони Аr безпосередньо примикають райони тропічного річного дощового клімату Aw. Таким чином, у класифікації Кеппена-Треварта Західно-Африканський, Індійський і Австралійський мусони потрапляють у клімат Aw, а тропічний мусонний дощовий клімат Am спостерігається тільки на Андаманському узбережжі та півночі півострова Малакка. По обидві сторони від тропічного поясу розташовуються два пояси сухого клімату В, що охоплюють земну кулю неповними кільцями. На континентах це клімат степу BS (включаючи савани), що переходить у клімат пустелі BW, а над океанами в ВМ - морський пустельний клімат. Опадів у цих типах клімату випадає мало, а випаровуваність при високих температурах велика. Над континентами ці типи клімату представлені пустелями та саванами Африки, пустелями та степами Азії, а також високогірними пустелями Північної та Південної Америки. Над океанами це райони субтропічних антициклонів з великомасштабним осіданням повітря в північно-східних і південно-східних пасатах Північної та Південної півкуль.

За поясами сухого клімату йдуть два пояси субтропічних кліматів С. У Південній півкулі субтропічний дощовий клімат Сr простягається практично суцільним поясом навколо земної кулі та переривається лише материком Південної Америки, де на західному узбережжі в цих широтах спостерігається субтропічний зимовий дощовий клімат Cs, а в глибині материка після клімату степу та пустелі - субтропічний річний дощовий клімат Cw. Субтропічний зимовий дощовий клімат Cs спостерігається також на найпівденнішому сході Австралії. У Північній півкулі субтропічний дощовий клімат Сr спостерігається над Тихим і Атлантичним океанами, частково захоплює південь США, схід Китаю та Чорноморське узбережжя Кавказу. Субтропічний зимовий дощовий клімат Cs (середземноморський) помічається в Каліфорнії та в усьому Середземномор'ї, включаючи Крим, Туреччину, частини Сирії та Іраку. Субтропічний річний дощовий клімат Cw характерний для внутрішнього Китаю та заходу Тибету і по суті є продовженням річного індійського мусону.

Далі йде пояс помірних кліматів D, в якому середньомісячні температури вище 9°С у 4-7 місяцях року. В Південній півкулі спостерігається суцільний пояс помірного морського клімату DO, що переривався тільки материком Південної Америки, а помірного континентального клімату DC взагалі немає. У Північній півкулі помірний морський клімат DO займає океани та західні узбережжя материків (морські повітряні маси поширюються з океанів на узбережжі Канади та на Західну Європу). Помірний континентальний клімат DC спостерігається над більшою частиною Північної Америки та над Євразією, а також над порівняно вузькою зоною океанів, прилеглих до східних узбережжів материків. Клімат DC над океаном є наслідком поширення континентальних повітряних мас на морську поверхню. Правда, над океанами континентальні повітряні маси швидко трансформуються, і тому зони з кліматом DC досить вузькі.

Далі в Північній півкулі йде зона субарктичних кліматів Е, у Південній півкулі таких кліматів немає. У цих кліматів середньомісячні температури вище 9°С у 1-3 місцях і, таким чином, їх північною межею служить межа лісу. Ці клімати також діляться на субарктичний морський ЕО, який займає північну частину Тихого й Атлантичного океанів, і субарктичний континентальний ЕС, що спостерігається над північчю Канади, в Алясці та на півночі Євразії, виключаючи прибережні області, де панує клімат тундри FT. Зауважимо, що в центрі Азії клімат степу BS межує прямо з кліматом ЕС, оминаючи помірний клімат. Клімат тундри FT спостерігається також над океанами Південної півкулі. Льодовий клімат FI існує над Гренландією та над Антарктидою. З карти 15.1. видно, що основне порушення в зональності типів клімату вносять материки з їх орографією.

Класифікація В. Кеппена та Г. Треварта широко поширена головним чином завдяки чітким кількісним критеріям віднесення конкретного місця до того чи іншого типу клімату. Вся необхідна інформація для цього - середньомісячні та середньорічні значення температури й опадів у даному місці. У той же час ця класифікація дуже мало говорить про генезис того чи іншого типу клімату, і це є її недоліком.