Загальні поняття
План
Тема: Фотоскладальні автомати
Лекція № 14, 15
Викладач – Мураненко М.В.
Кузнецов Ю.В. Технология обработки изобразительной информации – М.: 2002
Тема заняття: Фотоскладальні автомати.
План заняття
Тип заняття: лекція
Мета: Ознайомити з загальними поняттями ФСА, схемою побудови фотоскладальних автоматів, основними характеристиками та критеріями ФСА.
Методи: лекція, бесіда
Матеріально-технічне забезпечення:
Література
- Буковецкая О. А. Готовим в печать журнал, книгу, буклет, визитку. – М.: Издательство «НТ Пресс», 2005. – 303с.
- Пономаренко С. И. Самоучитель Adobe Acrobat 8. Формат PDF и печать — Петербург, 2007. — 304 с.
Структура заняття:
1. Організаційний частина.
(Перевірити наявність учнів. Здійснити запис в журналі. )
2. Повідомлення теми, формування мети та основних завдань.
3. План заняття
1. Загальні поняття
2. Схеми побудови фотоскладальних автоматів
3. Основні технічні характеристики ФСА
4. Критерії вибору ФСА
4. Підведення підсумків уроку.
Узагальнення матеріалу
5. Домашнє завдання: конспект.
(4 години)
2. Загальні поняття
2. Схеми побудови фотоскладальних автоматів
3. Основні технічні характеристики ФСА
4. Критерії вибору ФСА
Отримання прихованого фотографічного зображення тексту і растрованих ілюстрацій в додрукарських процесах за технологією «computer-to-film» використовуються фотоскладальні автомати (ФСА). В сучасних ФСА для формування зображення застосовується принцип сканування світловим променем, сфокусованим на площині фотоматеріалу в точку малого розміру.
Принцип сканування полягає в тому, що світлова точка, послідовно перемішуючись по розташованим з певним кроком вертикальним або горизонтальним лініям, поступово обходить всю площу поверхні фотоматеріалу, на якій має бути записано зображення. При цьому внаслідок модулювання інтенсивності світлового сигналу за принципом «так-ні» здійснюється експонування фотоматеріалу і тим самим забезпечується запис прихованого фотографічного зображення чорно-білих відрізків і точок. Із цих елементів поступово формується повне зображення шрифтових знаків, штрихових і растрованих напівтонових ілюстрацій, інших графічних елементів.
Джерелом світла в сучасних ФСА є лазер. Основними перевагами лазерного джерела світла, які відіграють значну роль у використанні його для запису зображення у ФСА, є:
- монохроматичність випромінювання;
- мала розходженість і висока інтенсивність лазерного променя;
- можливість швидкого і досить простого керування ним.
Монохроматичність випромінювання і його мала розходженість дають змогу за допомогою оптичної системи сфокусувати лазерний промінь у точку розміром, який рівний довжині хвилі випромінювання. При цьому чим менша довжина хвилі, тим точку меншого розміру можна отримати. У різних ФСА залежно від використаного типу лазера та конструкції оптичної системи сканувальна світлова точка має розміри від 5, 2 до 30 мкм.
Висока інтенсивність випромінювання дає змогу записувати зображення з великою швидкістю. Це зумовлено тим, що оптична густина зображення на фотоплівці після її проявлення залежить від експозиції (добутку освітленості фотоматеріалу на час експонування). Висока інтенсивність лазерного променя створює значну освітленість фотоматеріалів у сканувальній точці, за якої необхідну експозицію можна отримати протягом дуже короткого часу експонування. Чим менший час потрібен для експонування фотоматеріалу, тим з більшою швидкістю може переміщуватися світлова точка по фотоматеріалу і відповідно швидше здійснюється запис зображення.
Можливість швидкого та досить простого керування лазерним процесом забезпечує високу швидкість запису. Для керування лазерним променем використовуються електро- та акустооптичні модулятори, які під дією електричних сигналів відкривають чи закривають шлях для проходження лазерного променя.
Максимальна частота перемикання модулятора з одного стану в інший досягає 100 МГц для електрооптичних і 10 МГ для акустооптичних модуляторів.
Керування просторовим положенням лазерного променя при розгортці зображення у вигляді точково-растрових рядків здійснюють дзеркальні дефлектори, що обертаються з однією або кількома відбивними гранями. Частота обертання дзеркальних дефлекторів сучасних ФСА перевищує 40 000 об/хв. При цьому за один оберт дефлектора записується один або кілька (залежно від відбивних граней) точково-растрових рядків зображення.
У ФСА використовуються газові та напівпровідникові лазери — лазерні діоди. Як газові застосовуються аргон-іонні (Ar+) і гелій-неонові лазери, що працюють на досить короткій довжині хвилі — 488 і 633 нм відповідно.
Із напівпровідникових лазерів у сучасних ФСА використовуються лазерні діоди інфрачервоного та видимого червоного випромінювань (довжина хвилі відповідно 780 і 670... 680 нм). Чим менша довжина хвилі, тим більш чітку точку на фотоматеріалі можна одержати під час запису.
Такі точки зображення, в яких оптична густина на краях дуже різко змінюється від максимального значення до мінімального, називають жорсткими; а точки з більш плавною зміною оптичної густини на краях — м’якими.