Зондовий метод отримання шлункового вмісту з використанням парентерального подразника

Для возбуждения желудочной, секреции в последнее время применяют паренте­ральные раздражители (пробные завтраки) — 0,1-процентный раствор гистамина или 0,025-процентный раствор пентагастрина. При введении гиста­мина у пациента могут появиться чувство жара, головокружение, тошнота, затруднение дыхания, покраснение кожи, тахикардия; может снизиться артериальное давление. Поэтому вместо гистамина для проведения максимальной стимуляции желудочных желез используют пентагастрин, который не вызывает каких-либо побочных явлений. Какой из раздражителей использовать в конкретном случае, решает врач-лаборант.

Підготовка пацієнта, епікіровка медичної сестри такі самі, як і при зондовому отриманні шлункового вмісту з використан­ням ентерального подразника.

1) Натще через кожні 15 хв отримують І, II, III порції.

2) Після третьої порції пацієнтові підшкірно вводять 1 мл 1 % роз­чину димедролу, щоб уникнути алергійної реакції організму.

3) Через кожні 15 хв аспірують ще 2 порції шлункового вмісту (IV та V). Останні 4 порції становлять базальну секрецію.

Після отримання V порції пацієнтові вводять підшкірно 0,1 % розчин гістаміну із розрахунку 0,08 мл на 10 кг маси тіла пацієнта.

4) Аспірують через кожні 15 хв VI, VII, VIII, IX порції шлункового вмісту, які являють собою "максимальну" секрецію.

5) Як парентеральний подразник можна використовувати також пентагастрин та інсулін. Узяття шлункового вмісту з використанням гістаміну можна проводити лише в умовах стаціонару з тим, щоб у разі виникнення алергійної реакції надати пацієнтові невідкладну медичну допомогу.

 

Гістаміно-інсулінова методика дослідження шлункового вмісту (використовують у хірургічних відділеннях для визначення виду оперативного втручання при виразковій хворобі шлунка).

1. Відсмокчіть шлунковий вміст у хворого натще.

2. Через 15 хв відсмокчіть 2-гу порцію шлункового вмісту.

3. Через 15 хв відсмокчіть 3-тю порцію шлункового вмісту. Підшкірно введіть 1 мл 1 % розчину димедролу.

4. Через 15 хв відсмокчіть 4-ту порцію шлункового вмісту. Підшкірно введіть гістамін із розрахунку 0,08 мл на 10 кг маси ті­ла хворого.

5. Протягом 1 год кожні 15 хв відсмоктуйте 4 порції шлунко­вого вмісту.

1. Після 8-ї порції введіть підшкірно інсулін з розрахунку 2 ОД на 10 кг маси тіла хворого.

6. Протягом 1 год відсмоктуйте 4 порції шлункового вмісту (9, 10, 11, 12-та порції).

7. До лабораторії відправте всі 12 порцій.

Запам'ятайте! ГІри дослідженні шлункової секреції з викори­станням інсуліну в окремих випадках може спостерігатись гіпо­глікемія. У хворого з'являється відчуття голоду, озноб, неспокій, загальна слабкість, пітливість.

У такому разі дослідження припиняють, хворому дають випи­ти півсклянки солодкого чаю або внутрішньовенно вводять 20 мл 40% розчину глюкози.

Поява незначної кількості крові в шлунковому вмісті у вигля­ді прожилок може бути пов'язана з пошкодженням дрібних судин слизової оболонки шлунка. У випадку появи значної кількості крові відсмоктування шлункового соку припиніть. Зонд обереж­но витягніть, допоможіть хворому лягти, на надчеревну ділянку покладіть пузир з льодом і негайно викличте лікаря.

Особливий підхід має бути при дослідженні шлункового вміс­ту в людей похилого віку. За необхідності вийміть у них зубні знімні протези, обережно вводьте зонд у стравохід, оскільки він може бути деформований через змінену дугу аорти. Необереж­ність при введенні зонда може призвести до перфорації, поранен­ня слизової оболонки, кровотечі.

При отриманні шлункового вмісту з використанням інсуліну в окремих випадках може спостерігатись гіпоглікемія: у пацієнта з'являється відчуття голоду, озноб, неспокій, загальна слабкість, піт­ливість. У такому разі процедуру припиняють і пацієнтові дають ви­пити солодкого чаю.

У випадку появи значної кількості крові в шлунковому вмісті процедуру припиняють, обережно витягають зонд, допомагають па­цієнтові лягти, на надчеревну ділянку кладуть міхур з льодом і не­гайно викликають лікаря.

Особливий підхід має бути при дослідженні шлункового вмісту в людей похилого віку. При наявності зубних знімних протезів їх необ­хідно вийняти, обережно ввести зонд у стравохід, ОСКІЛЬКИ ВІН може бути деформований через змінену дугу аорти. Необережність може призвести до перфорації, поранення слизової оболонки, кровотечі.

Можливі ускладнення при відсмоктуванні шлункового вмісту за допомогою тонкого зонда. Блювотні рухи та кашель. При цьо­му зонд треба вийняти, дати хворому відпочити, повторити спробу ввести зонд у шлунок. При повторенні кашлю та блювотних рухів треба провести анестезію слизової оболонки глотки, змазавши її 2 % розчином новокаїну або 1 % розчином дикаїну.

Спазм стравоходу та глотки можна легко зняти, якщо, не вийма­ючи зонда, влити через нього трохи теплої води.

Поява у шлунковому вмісті свіжої крові у вигляді прожилок гово­рить про пошкодження дрібних судин слизової оболонки стравоходу або шлунка зондом при його введенні або вийманні. При появі знач­ної кількості крові відсмоктування шлункового вмісту припиняють. Зонд обережно виймають. Хворого заспокоюють, укладають у ліжко. Дають випити 10 % розчин кальцію хлориду, 5 % розчин амінокап­ронової кислоти, а на ділянку живота кладуть міхур з льодом.

Зомління може розвинутися в емоційно лабільної особи при появі крові в шлунковому вмісті. У такому разі дослідження припиняють, хворому надають горизонтального положення, на обличчя бризкають холодною водою, дають понюхати на тампоні нашатирний спирт.

Беззондовий метод дослідження секреторної функції шлунка за допомогою методики "Ацидотест"

Применение ионообменных смол для исследования желудочной секреции ос­новано на способности смол обмениваться ионами в кислой среде. Этот принцип используется в методике «Ацидотест». Метод основан на обнаружении в моче кра­сителя, образующегося в желудке при взаимодействии принятой внутрь ионооб­менной смолы (желтые драже) со свободной хлористо-водородной кислотой. В ка­честве энтерального раздражителя служит кофеин (белые таблетки). Интенсивность окраски мочи определяется по цветовой шкале в лаборатории.

· Накануне и в день исследования пациент не должен принимать лекарственные препараты и употреблять продукты, окрашивающие мочу. Исследование начинают утром натощак, не ранее чем через 8 ч после еды.

· Уранці перед дослідженням пацієнт звільняє сечовий міхур в унітаз.

· Пропонують пацієнтові випити 2 таблетки кофеїну (ентеральний подразник).

· Через 1 год пацієнт випорожняє сечовий міхур (на флаконі за­значають "Контрольна порція").

· Пацієнт вживає 3 жовтих драже і запиває їх невеликою кількіс­тю води.

· Через 1—1,5 год випорожнює сечовий міхур (на флаконі зазна­чають "Сеча для дослідження").

· Контрольну порцію сечі та сечу для дослідження відправляють у лабораторію.