Основні складові загальнонаціональної кризи середини 1917 р.
Історичне значення II Універсалу
Наслідки оприлюднення II Універсалу
Основні положення IIУніверсалу
1. УЦР мала поповнитися представниками інших народів, які проживали на території України, тим самим перетворившись на представницький орган краю.
2. УЦР повинна була виділити зі свого складу Генеральний Секретаріат, який будепредставлено Тимчасовому уряду і затверджено як носій найвищоївиконавчої влади в Україні.
3. УЦР повинна підготувати, у згоді з національними меншинами, закон про автономний устрій України, що буде затверджений Установчими зборами.
4. При кабінеті військового міністра, генеральному штабі й верховному головнокомандуючому Рада матиме своїх представників; не заперечувалось здійснення українізації військових частин.
Центральна Рада під тиском об'єктивних обставин змушена була піти на істотні поступки Тимчасовому уряду:
- УЦР відмовлялась від самочинного проголошення автономії України до прийняття цього рішення на Всеросійських Установчих зборах
- Не окреслювалася територія, на яку поширювалася влада Центральної Ради та Генерального Секретаріату.
- Не уточнювалися повноваження Генерального Секретаріату
- Виступ самостійників у Києві
- Падіння авторитету УЦР
- Липнева криза Тимчасового уряду
1. Остаточно виявив негативне ставлення російських демократів щодо українського питання, незважаючи на всі їхні попередні заяви.
2. Став ще одним кроком до становлення автономії України
2. Корніловський заколот. Загострення відносин УЦР із Тимчасовим урядом Росії.
- Поразки на фронті,
- розгул анархії та насилля в країні,
- самочинне захоплення землі селянами,
- виступи робітників,
- вимоги надання автономії Україні,
- незалежності Польщі та Фінляндії,
- радикалізація армії,
- катастрофічний спад виробництва,
- інфляція, параліч державного управління — усі ці ознаки загальнонаціональної кризи схиляли правлячі кола до встановлення влади«сильної руки» — диктатури.
- Прогресуюча розруха народного господарств;
- Зростаючі соціальні конфлікти.
- Загострення міжнаціональних конфліктів.
- Продовження війни.
- Безсилля державної влади.
- Некерованість влади на місцях.
У серпні в Москві відбулася нарада представників промислово-фінансових кіл.
На неї генерал Л. Корнілов(головнокомандуючий російськими військами) надіслав проект пропозицій з наведення порядку в Росії:
- встановлення воєнного стану і
- введення смертної кари в тилу.
Готуючись до перевороту, Корнілов покладав великі надіїна підтримку генералів і офіцерів Південно-Західного ті Румунського фронтів, штабів Київського та Одеського округів.
Він і надіславультиматум Керенськомупро передачу влади і віддав наказ військам наступати на Петроград.
Керенськийоголосив Корнілова зрадником і закликав усі революційні сили захистити революцію.