Міжцехове й внутрішньо цехове оперативне планування та диспетчеризація виробництва
За сферою дії оперативне планування поділяється на міжцехове (заводське) та внутрішньо цехове.
На міжцеховому (заводському) рівніоперативне планування розв'язує, по-перше, такі принципові питання, як:
- зняття чи заміна запущених у виробництво виробів;
- внесення у програму випуску нових виробів;
- забезпечення зовнішніх поставок комплектуючих виробів;
- використання внутрішніх матеріальних, трудових та фінансових ресурсів.
По-друге, до цього виду планування відноситься і вирішення таких завдань, як:
- визначення вихідних даних для розрахунку завдань;
- складання місячних завдань та календарних планів виробництва для цехів та підприємства в цілому;
- складання внутрішньо місячних завдань;
- визначення кількості та часу передачі по запланованих позиціях (деталей, виробів) із цеху в цех по місяцях або кварталах тощо.
При відпрацюванні оперативних виробничих програм використовуються такі дані:
- річна й квартальна програми (якщо вони є);
- портфель замовлень та договори на постачання продукції;
- прогноз збуту;
- календарно-планові нормативи: розміри партій та періодичність їх запуску; тривалість виробничого циклу, розміри заділів;
- норми трудомісткості;
- результати розрахунків завантаженості та продуктивності обладнання і виробничих площ;
- результати техніко-економічного аналізу роботи цехів за попередній період часу.
Особливо велике значення в системі оперативного планування має розрахунок найраціональнішого завантаження обладнання та виробничих площ. Дуже часто ця проблема вимагає багатоваріантних розрахунків і її важко розв'язати без використання обчислювальної техніки.
Для внутрішньоцехового оперативного плануванняхарактерна чітка регламентація виконання робіт за часом по кожній позиції виробничої програми та номенклатурно-календарного плану в залежності від реальної ситуації.
У зв'язку з цим, у процесі внутрішньоцехового планування
відпрацьовуються оперативні місячні планидільниць, змін і робочих бригад; завдання і календарні планидільниць, змін, робочих бригад на короткі відрізки часу (декаду, тиждень); добові змінні завданнядля дільниць, змін, бригад та робочих місць. Основними завданнями цього планування є:
- перевірка відповідності місячного плану-завдання з випуску продукції виробничій потужності, виділеним на місяць ресурсам сировини, можливостям постачальників напівфабрикатів;
- відпрацювання завдань для відділень і змін;
- розробка календарного плана-графіка роботи дільниць цеху на місяць, декаду, добу та зміну;
- визначення місця та термінів початку й закінчення оброблення кожної деталеконструкції, їх груп або деталі в цілому;
- організація контролю й обліку виконання завдань цехами, відділами, змішаними бригадами тощо.
В умовах великсерійного виробництваскладаються подетально-оперативні плани-графіки. При серійному виробництвітакі плани-графіки доцільно складати тоді, коли номенклатура деталей на дільниці є порівняно невелика. В умовах дрібносерійного,а деколи й серійного типу виробництва складання подетально-операційних календарних планів-графіків вважається недоцільним.
Отже, планування є однією з головних функцій оперативного управління виробництвом. Для успішної реалізації як цієї функції, так і оперативного управління в цілому, необхідно широко застосовувати й інші регулятивні елементи операційної системи. До цих елементів системи оперативного управління, крім планування, відносяться: облік, контроль, аналіз та регулювання.У зв'язку з цим загальна схема функціональної структури оперативного управління виробництвом набуває такого вигляду (схема 1). Розглянемо дещо конкретніше подані в схемі 1 елементи оперативного планування та управління.
Схема 1. Функціональна структура оперативного управління виробництвом.
Оперативний облікмає, насамперед забезпечити своєчасне, повне та достовірне відображення ходу виконання робіт і операцій, руху заготовок деталей та виробів по кожному виробничому підрозділу й підприємству в цілому.
На міжцеховому рівнівін зводиться до визначення та порівняння з планом: випуску виробу складальними цехами, випуску цехами та передачі на склади та в інші цехи деталей, їх комплектів, складальних одиниць.
Внутрішньоцеховий облік має забезпечити:визначення рівня виконання плану виробництва деталей та складальних одиниць, а також плану виконання деталеоперацій і складальних одиниць дільницями; облік наявності та надходження заготовок; облік браку; деталей і деталеоперацій та використання обладнання на дільницях; визначення рівня виконання змінно-добових завдань дільницями тощо.
Основним завданням оперативного облікує отримання інформації про результати роботи виробничих цехів та їх підрозділів за визначений період часу. Ця інформація охоплює:
• випуск виробів та їх складових частин у межах року з розбивкою по кварталах і місяцях збиральними, обробними та заготівельними цехами заводу;
• надходження готових деталей та збиральних одиниць на центральний склад та їх видача збиральним цехам;
• надходження обробних деталей на склади цехів та їх видача на збиральні дільниці;
• рух деталей та виробів по операціях технологічного процесу з вказівкою часу видачі завдання та завершення виконаної роботи;
• рух заділів деталей на робочих місцях та передача деталей і збиральних одиниць між ділянками цеху й цехами підприємства;
• брак усіх видів і надходження матеріалів, заготовок, інструменту в цехові комори та видача на робочі місця;
• час роботи та простоїв обладнання, вихід обладнання в ремонт і з ремонту;
• витрати електроенергії, палива, води, паливних матеріалів та інших видів ресурсів.
Ця інформація, відображаючи результати роботи цехів, складів за минулу зміну, добу чи інші проміжки часу, безперервно накопичується в пунктах її збирання, періодично обробляється і остаточно формується до кожного нового планового періоду у вигляді відповідних підсумкових даних. Своєчасність надходження інформації в пункти збирання, її повнота і достовірність безпосередньо впливають на якість розроблюваних програм і завдань. Усі ці фактори є основою для створення комплексної автоматизованої системи оперативного обліку на підприємстві.
Оперативний аналізпризначений для своєчасної оцінки ходу виробництва, що безперервно змінюється. Об'єктами аналізу можуть бути робота обладнання та працівників, стан запасів матеріалів, незавершеного виробництва, виробнича ситуація у кожній ланці підприємства тощо.
У результаті аналізу виявляються причини відхилення ходу виробництва від запланованого, пропонуються організаційно-технічні заходи з усунення цих причин.
Оперативний контроль.Інформація про хід виробництва, отримана в процесі обліку й аналізу, використовується не лише при плануванні, а й водночас є основою для дійового контролю та регулювання виробничих процесів. Які не були б стабільні цехові виробничі програми та оперативні завдання для дільниць чи окремих працівників, у ході виробництва неминуче виникають зміни та відхилення, що потребує коригування раніше відпрацьованих планів.
Своєчасний, повний і точний контроль цих відхилень дає можливість оперативно реагувати на зміни ходу виробництва, спрямовуючи його перебіг у відповідності з розробленим планом.
Завдання оперативного контролю— зіставити фактичні параметри технології й продукції, дані про хід виробництва з нормативними величинами. Це завдання реалізується на основі інформації, отриманої в ході оперативного обліку та аналізу.