Визначення економічно оптимальної кількості замовлення

Деякі загальні моделі управління матеріально-технічними записами.

Сучасні операційні системи оснащені обчислювальною технікою, за допомогою якої стає можливим моделювання ма­теріальних потоків з урахуванням впливу різних факторів внутрішнього та зовнішнього середовища підприємства, а та­кож розроблення систем управління матеріальними ресурсами.

Ми вже відзначили, що попит може бути залежним і неза­лежним. Коли попит на різні вироби залежний, співвідношення між виробами відомі й постійні. У цьому випадку планування виробництва базується на попиті на кінцеві вироби і комп'ютер досить точно може визначити потреби в компонентах.

Дещо специфічними є підходи до оцінювання запасів ви­робів незалежного попиту. Тут необхідно застосувати моделі управління запасами, за якими можна отримати відповідь на два основні питання: 1)коли розміщувати замов­лення на виріб; 2) скільки виробів потрібно замовити для по­повнення запасу.

Існує декілька типів моделей управління запасами з не­залежним попитом.

Розглянемо деякі з них у загальному плані.

Модель економічного (за кількістю) замовлення.Це од­на з давніх та найчастіше використовуваних технік управління запасами. Нею зручно користуватися, але вона потребує бага­тьох допущень, основні з яких такі:

1. Попит відомий і постійний.

2. Поточний час, час між розміщенням та отриманням за­мовлення відомий і постійний.

3. Замовлення отримується негайно. Тобто замовлений за­пас надходить в одній партії та в один час.

4. Зменшення кількості не допускається.

5. Перемінними є лише витрати на переналагодження або розміщення замовлення (витрати на переналагоджен­ня) і витрати на зберігання або складування запасів у часі (витрати зберігання, чи поточні витрати).

6. Дефіцит (недостача) не допускається, якщо замовлення розміщене вчасно.

Виходячи з цих допущень, можна побудувати графічну модель використання запасів у часі, яка буде мати форму зубців пилки, (рис. 4).

 

 

Рис.4 Зміна запасів у часі в моделі «економічно оптимальна кількість замовлення» (СОК)

 

На графіку Q - це кількість, що замовляється, яка має надійти повністю в час отримання замовлення. Рівень запасу при цьому здійснює стрибок від 0 до Q одиниць (скажімо, від 0 до 500, коли така кількість костюмів замовлена і надійшла точно в строк).

Оскільки попит постійний, запас зменшується з постійною швидкістю. Коли він досягає 0, нове замовлення розміщується і негайно надходить, а рівень запасу знову ро­бить стрибок на Q одиниць. Ця процедура продовжується постійно.

Основна мета більшості моделей управління запасами — це мінімізація загальних витрат на запаси, тобто витрат на перена­лагодження (або замовлення) та витрат на зберігання (або по­точні витрати). Інші витрати (на купівлю запасів) постійні.От­же, зменшуючи витрати переналагодження та зберігання, мож­на мінімізувати загальні витрати. Сумарні (загальні) витрати є функція від замовлюваної кількості запасів (рис. 5).

 

Рис. 5 загальні витрати як функція величини замовлення

 

Економічно оптимальна кількість замовлення (ЕОК) буде та, яка забезпечить мінімальну величину сумарних (загаль­них) витрат.

Зростання величини замовлення веде до того, що кількість розміщуваних замовлень протягом року змен­шується. Отже, зростання величини замовлення веде до зни­ження річних витрат на переналагодження і самих витрат, пов'язаних із замовленням (кількість їх зменшується, витрати на них— також). Але із зростанням величини замовлення, зро­стають і витрати на зберігання завдяки зростанню середньої величини запасу, який потрібно зберігати.

Яка ж буде оптимальна величина замовлення? З графіка (див. рис. 26) можна побачити, що вона досягається в точці, де крива витрат на замовлення і крива поточних витрат (ви­трат на зберігання) перетинаються. Тобто економічно опти­мальна кількість замовлення (ЕОК) буде досягнута в точці, де сумарна (загальна) величина витрат переналагоджень дорівнює сумарній величині витрат зберігання. На основі аналізу фактичних даних фірми підраховують оптимальний розмір замовлення, а також точно визначають кількість за­мовлень, що розміщуються протягом року, і точний час між замовленнями.