Статистичні показники податкових систем у деяких регіонах і країнах світу

Дані табл. 12,56 демонструють «складність / легкість» адмініструвань податків у деяких регіонах і країнах світу протягом 2006-2010 p.p., ц. дозволяє порівняти в динаміці ефективність податкових систем За показниками кількості податкових платежів (відображає загальну кількість фінансових трансакцій з бюджетом, у т. ч. електронних платежів податків); часу, необхідного для сплати податків (відображає час у годинах чи добах за рік, що необхідний для підготовки, заповненню, податкової документації, сплати чи відшкодування головних податків: ПДВ, податку на прибуток, податку на доходи фізичних осіб і внесків у фонди соціального страхування); питомої ваги сплачених податків у процентах від валового прибутку (відображає загальну суму податків, що сплачуються підприємствами у другий рік їхньої діяльності), а також середнього часу, що припадає на один платіж.

Загалом сплата податків і заповнення податкових декларацій є найбільш простим процесом у країнах ОЕСР (13 платежів у 2010 р. проти 16 у 2006 р. і 8 календарних днів адміністрування податків), країнах Східної Азії та Тихоокеанського регіону (25 платежів у 2010 р. проти 28 у 2006 р. і 9 календарних днів адміністрування податків), країнах Близького Сходу та Північної Африки (23 платежі у 2010 р. проти 27 у 2006 р. і 9 календарних днів адміністрування податків). У країнах Латинської Америки, Європи та Центральної Азії податкові системи є найскладнішими, хоча за останні п'ять років і вони зазнали позитивних змін (так, скоротилась не лише кількість податкових платежів, а й строк їхнього адміністрування), Україна займає одне з перших місць у світі за показником часу, який необхідно витратити бухгалтерії середньостатистичного підприємства для підготовки, заповнення та реєстрації податкової звітності в процесі сплати основних податків -736 год. (31 доба) у 2010 р., поступаючись лише Бразилії та Білорусі. В таких країнах, як Швеція,Франція, Сінгапур, Люксембург, Канада, Австралія, Австрія, Великобританія, Норвегія, Естонія цей час є на порядок меншим (від 3 до 7 діб).

Невідповідність вітчизняної системи оподаткування соціально-економічним пріоритетам розвитку можна продемонструвати також на прикладі оцінок середніх ефективних податкових ставок, методологія розрахунку яких була вперше обґрунтована в праці Е. Мендози, А. Разіна та Л Тецара

Методика розрахунку ефективних ставок податків на фактори виробництва, запропонована в праці «Effective Tax Rate in Macroeconomics: Cross-Country Estimates of Tax Rates on Factor Incomes and Consumption», систематично вдосконалюється і використовується в багатьох країнах ЄС. Застосування єдиної методології дозволяє проводити досить коректний міжнародний компаративний аналіз.

Ефективна ставка податку на споживання (t_c) розраховується за формулою:

де G_tgs - універсальні податки на товари і послуги (наприклад, ПДВ); E_t - акцизні збори і мито; С - кінцеві споживчі витрати домашніх господарств; G - кінцеві витрати сектору загальнодержавного управління; GW- компенсації працівників, що виплачуються виробниками державних послуг.

Ефективна ставка податку на працю (t_l) розраховується за формулами:

де t_h - середня ставка податку на доходи громадян; W - зарплата; T_ssc - загальні внески у фонд соціального страхування; T_pw - податки на робочу силу (єдиний податок, комунальний податок); E_css - внески у фонди соціального страхування, що сплачуються працедавцями; Т_ірh - податок на доходи фізичних осіб; O_spue - прибутки і змішаний дохід населення; Р_еі - дохід на власність домашніх господарств і підприємницький дохід.

Ефективна ставка податку на капітал (t_k) розраховується за формулою:

де Т_ірс - податок на прибуток корпорацій; Т_rір - податок на нерухоме майно; T_fct - податки на фінансові доходи і трансакції з капіталом; O_s -змішаний дохід економіки.

Використання запропонованих вченими формул для обчислення ефективних податкових ставок базових податків (зокрема, на працю, капітал, споживання) дозволяє згрупувати країни Європи у своєрідну матрицю (табл. 12.7). Слід відмітити, що ефективні ставки податків на капітал та робочу силу в Україні є значно вищими за аналогічні нормативні ставки, що пов'язано як із зменшенням номінальних ставок податку на прибуток і податку на доходи фізичних осіб, так із зростанням чистого операційного доходу економіки України. В умовах глобальної податкової конкуренції високий податковий тягар на працю і капітал не дозволяє Україні використовувати свої конкурентні переваги, адже багато країн ЄС із значно вищим ВВП на особу демонструють суттєво нижчі ефективні ставки на робочу силу (зокрема, Великобританія, Мальта, Кіпр) та капітал (зокрема, Німеччина, Австрія, Словаччина, Нідерланди, Литва, Латвія, Естонія). Ефективна ставка податків на споживання в Україні є нижчою за нормативну ставку ПДВ, що можна пояснити як численними пільгами щ_одо цього податку, так і зростанням надходжень від сплати акцизного збору та митних платежів (зростання споживання підакцизних та імпортних товарів зменшує ефективну ставку податків на споживання). В багатьох країнах ЄС основний податковий тягар несе споживання (наприклад, у Бельгії, Болгарії Чехії, Німеччині, Естонії, Ірландії, Угорщині, Австрії, Польщі, Португалії Фінляндії, Великобританії, Данії, Норвегії), оскільки європейські країни конкурують за залучення капіталу і робочої сили.

Таблиця 12.7