Еволюція ідей політики і розвиток політичних реалій.

Парадигма політики постсучасності.

Сучасна парадигма політики.

В с. ХХ ст. формується сучасна парадигма – комунікативна. Теоретики: Шмідт, Арендт, Габермас. Шмідт: політичне є плюраверсум, а не універсам. Політика – плюралістичне. Формується єдина модель універ. життя, яка завжди обмежена просторово-часовими рамками, повязується з процесами комунікації. Комунікація набуває системності. Політичне – інтенсивність будь-якого соц. процесу, відбувається в той момент, коли певна сусп-важлива проблема викликає сусп. поділ за принципом «друг-ворог», «свій-чужий». Створюються підстави для конфлікту, який набуває суто політ. форми. Провідний політ. засіб – комунікації. Політика активно вторгається у ті сфери сусп. життя, які недавно були нецікаві, н-д: тема екології у 50-60-і рр. – парламенти «зеленіють». Нім-на: 70-ті рр. – відмовитися від атомної енергетики. Арендт: важливо вияснити як відбувається сам процес комунікації. Суб’єкти виявляють себе один стосовно іншого, прагнення бути почутим. Зацікавлена комунікація можлива як вільна, тобто розгортається лише в просторі свободи. В ін. випадку – буде мати застереження. Габермас:комунікація формулює сутність політики. Здійснюється прямо, і опосередковано (ЗМК). Дозволяє узгодити різноспрямовані інтереси. Необхідна наша зацікавленість в комунікації. 50-6-і рр. – період розквіту капіталіст. с-ми: посилюється процес атомізації зах. соціумів. Кожен починає орієнтуватися на себе. Соц. держава (60-і рр.). Владарювати мають розумні, компетентні. Еліті, влада, держава обмежує свободу громадян. Вимагає покори. Підриває підвалини демократії. Горизонт. комунікація передує. Життєвий світ – сусп-во, держ. влада – система. Комунікація має пронизувати системний світ. Її поява повязується паралельно з інформацією (Тофлер, Масуда). ЗМІ невідємний елемент прояву політики. Проблема - маніпулювання ЗМІ.

К.60-п.70-х рр. підстави для переходу нової парадигми – антропоцентрична. Посилюється через: критику попередньої (обіцяне розширення прав призвело до їх звуження, тоталітарний режим); не реалізовані грандіозні модерні проекти (н-д, відмова від війни). Саме сусп-во стає масовим, не оформлена, текуча. Свобода набуває універсального х-ру. Втрачають вагу ряд базових інститутів, н-д, профспілки. Прерогативи держави постійно змінюються. Провідною сферою стає культура. Перехід до антропоцентризму не завершився. Попередні парадигми нагадують про себе. Поширюється роль держави в останні два роки. Вибух етнічності в останній час.

Політика – багатогранне явище. polity – форма політики, макро; policy – зміст політики, держава / неполіт. інститути; politics – процесуальні аспекти політ. життя, процес переважно конфліктний, повязан з компромісами. Бро і Бюрдо: policy(ч)– заспокоєність, порядок; politics(ж) – конфліктність та нестабільність.

ТЕМА 3.