Основні види кадастрів і їх функціональне призначення

Лекція 1. ДЕРЖАВНИЙ ЗЕМЕЛЬНИЙ КАДАСТР І ЙОГО ЗМІСТ

Питання для самопідготовки

1. Що таке ГДК та фоновий вміст, чим вимірюються та відрізняються ці показники?

2. Які існують критерії оптимальності геосистем.

 

 

 

1. Основні види кадастрів і їх функціональне призначення.

2. Поняття Державного земельного кадастру.

3. Призначення, мета та завдання Державного земельного кадастру.

4. Функції Державного земельного кадастру.

5. Правове регулювання Державного земельного кадастру.

6. Об'єкти та суб’єкти Державного земельного кадастру.

7. Види земельного кадастру.

8. Принципи Державного земельного кадастру.

 

 

В будь-якому суспільстві повинні бути створені нормальні умови для життя і діяльності людей. Джерелами засобів існування в першу чергу є природні ресурси.

Природними ресурсами називають елементи природи, що використовуються як джерело засобів існування людей. До природних ресурсів відносяться:

- земельні;

- лісові;

- водні;

- мінеральні ресурси (надра);

- атмосфера;

- сонячна енергія;

- клімат.

Однією з найважливіших проблем сьогодення є проблема раціонального використання, збереження і відтворення природних ресурсів. Вирішення цієї проблеми вимагає всебічного їх вивчення. Безумовно, серед природних багатств особливе значення має земля.

Для забезпечення нормального розвитку будь-якої держави необхідно здійснювати облік як природних ресурсів, т. і. засобів виробництва, робочої сили, одержаної продукції.

Завдання обліку полягає в тому, щоб глибоко і всебічно аналізувати розвиток економіки, контролювати хід виконання господарських планів, виявляти резерви і одержувати необхідні дані для складання планів на наступний період. Облік і контроль є важливим фактором функціонування держави. Вони дають органам управління інформацію про стан економіки, рівень використання ресурсів, в тому числі земельних, та дозволяють передбачати шлях їх розвитку на перспективу.

Об’єктом народногосподарського обліку є народне господарство в цілому з обов’язковим здійсненням обліку в окремих галузях і підприємствах. Система народногосподарського обліку включає оперативно-технічний, бухгалтерський і статистичний обліки.

Особливе місце в системі народногосподарського обліку посідає кадастр природних ресурсів.

Кадастр (фр.) – систематизоване зведення відомостей, які складаються. періодично шляхом безперервного нагляду за відповідним об’єктом.

Для ефективного використання природних ресурсів необхідно постійно вдосконалювати державне управління їх використання. Для цього потрібне їх вивчення в правовому, природному і господарському відношеннях на основі достовірних і науково обґрунтованих даних.

Чинне законодавство України забезпечує вивчення природних ресурсів шляхом ведення кадастрів природних ресурсів – земельного, водного, лісового, корисних копалин. Створення і ведення цих кадастрів ґрунтується на принципі єдності системи кадастрів і відповідає вимогам народного господарства. Крім кадастрів природних ресурсів ведеться також містобудівний кадастр.

Державний водний кадастр включає дані обліку кількісних і якісних показників, реєстрації водокористувань, обліку використання вод, як поверхневих, так і підземних. Дані про поверхневі та підземні води заносяться в каталоги за видами водних об’єктів, а використання вод – в каталоги водокористувань.

Державний лісовий кадастр дає інформацію про правовий режим лісового фонду, кількісний і якісний склад лісів, розподіл їх за групами і категоріями захисту, відомості про лісокористувачів й інші дані, які необхідні для раціонального ведення лісового господарства, використання та охорони лісів.

Кадастр корисних копалин містить відомості про кількість і якість запасів основних і супутніх корисних копалин кожного родовища, а також умови розробки родовищ, їх економічну оцінку тощо. Суть цього кадастру полягає в тому, що на кожне родовище корисних копалин складають спеціальні паспорти, в яких зазначають назву родовища, кількість запасів тощо, і реєстраційні карти із нанесенням границь родовища.

Містобудівний кадастр населених пунктів містить систему даних про належність територій до відповідних функціональних зон, їх сучасне та перспективне призначення, екологічну, інженерно-геологічну ситуацію, стан забудови та її інженерне забезпечення, характеристики будинків і споруд на землях усіх форм власності.

Крім вище згаданих, можуть створюватись і вестись відомчі кадастри, які призначені для вирішення проблем управління і раціонального використання окремих типів об’єктів соціально-промислової, побутової та іншої інфраструктури.

Особливої уваги і вирішення потребують проблеми створення і ведення на державному рівні податкового та правового кадастрів. Важливим завданням кадастру є розробка комплексу пакетів документації кадастру. При цьому необхідно виробити загальні правила збору та зберігання інформації, її передачі, обновлення, структуру даних.

Більшість кадастрових систем мають багато спільних рис і компонентів (прошарки з геодезичною інформацією та з базовою інформацією про земельні ділянки). Все це обумовлює створення системи єдиного Державного кадастру, тобто методично сформованого та науково обґрунтованого реєстру даних про природні, соціальні, економічні та інші явища, їх кількісні та якісні показники, правовий статус.

Одним із основних є земельний кадастр.

Статею 193 ЗКУ передбачено, що “Державний земельний кадастр є основою для ведення кадастрів інших природних ресурсів”. На сьогодні ця норма ЗКУ має надзвичайно важливе значення, оскільки створюються різного роду відомчі та галузеві кадастрові системи (містобудівний кадастр, відомчий, лісовий, кадастр природних ресурсів, кадастр курортних територій тощо).