ІІІ. Визначення та порядок складання податкової декларації (розрахунку).

Визначення та порядок складання податкової декларації (розрахунку) регламентують статті 46-48 Податкового кодексу України (ПКУ).

Податкова декларація (розрахунок) – документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків (фізичних осіб), суми утриманого та/або сплаченого податку.

Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов’язань.

Додатки до податкової декларації є її невід’ємною частиною.

Платники податку на прибуток подають разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність. З 1 січня 2013 року у складі фінансової звітності платник податків зазначає тимчасові та постійні податкові різниці (IV та V розділи Звіту про фінансові результати).

Платники податку на прибуток, малі підприємства фінансову звітність додають лише до річної податкової декларації.

Податкова декларація подається за формою, затвердженою державною податковою адміністрацією, за погодженням з Міністерством фінансів України.

Якщо платник податку вважає, що затверджена форма податкової декларації, збільшує або зменшує його податкові зобов’язання всупереч нормам ПКУ, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці у податковій декларації.

У разі необхідності платник податку може подавати разом з податковою декларацією доповнення до неї, які складені за довільною формою. Таке доповнення подається разом з поясненням мотивів його подання.

Податкова декларація має містити обов’язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідного податку (збору).

Обов’язкові реквізити – це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений статус. Основними обов’язковими реквізитами для підприємств є:

- тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

- звітний (податковий) період, за який подається декларація;

- повне найменування платника податків;

- код платника податків згідно ЄДРПОУ;

- місцезнаходження платника податків;

- найменування органу ДПС, до якого подається звітність;

- дата подання звіту (або заповнення – залежно від форми);

- ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків;

- підписи посадових осіб платника податку, засвідчені печаткою.

В окремих випадках в залежності від виду податку податкова декларація може містити додатково такі обов’язкові реквізити:

- відмітку про звітування за спеціальним режимом;

- код виду економічної діяльності (КВЕД);

- код органу місцевого самоврядування (КОАТУУ);

- індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Податкова декларація повинна бути підписана керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу ДПС, а також завірена печаткою платника податку.