Спадкування через цитоплазму).

Цитоплазматичне спадкування

Приклад. Корренс і Бауер вивчали спадкування в рослин ефекту левиного зева (білі плями)

РР: ♀зелене х біла пляма♂

F₁: зелене

При рецикропному схрещуванні:

РР: ♀ біла пляма х зелене♂

F₁: зелені : біла пляма : білі (альбіноси)

Постулати Бауера й Корренса:

· У рослин є два типи пластид: білі й зелені.

· Зелені дають початок тільки зеленим (дочірнім) пластидам.

· Білі пластиди дають початок тільки білим (дочірнім) клітинам.

· Зелені й білі пластиди - плямистий різновид. Дочірня клітина буде залежати від того як перекомбінуються пластиди. При мітозі вони перерозподіляються випадково.

· Крім ядра є інші клітинні структури здатні до передачі спадкоємної інформації тому що ядро й інші клітинні структури перебувають у цитоплазмі то її роль у передачі ознак не можна применшувати.

· У клітинній цитоплазмі локалізовані (перебувають) різні компоненти, здатні до розмноження в яких локалізована й передається нащадкам деяка частка спадкоємної інформації.

· Через цитоплазму відбувається процес ядерного спадкування: нуклеотиди кросинговер.

Умови й основні вимоги до органоїдів:

1. Життєво важливі для клітини;

2. Здатність до самовідтворення;

3. Тільки хромосоми точно розподіляються між дочірніми клітинами, а органоїди - ні.

Розходження між ядерним і цитоплазматичним спадкуванням.

1. Ядро містить обмежене й характерне число хромосом - каріотип. У цитоплазматичному спадкуванні кількість органоїдів не обмежена.

2. У більшості випадків зміна в ядрі має більше значення, чим ушкодження цитоплазматичних структур.

3. Органоїди не точно розподіляються при розщепленні, а хромосоми точно розподіляються між клітинами.

Різні властивості хромосом і цитоплазми (органоїдів) впливають на відмінності спадкування.

Ядерне (хромосомне)спадкування – спадкування, обумовлене хромосомами.

Цитоплазматичне (позахромосомне, неядерне, плазматичне) спадкування – матеріальними основами є елементи цитоплазми.

Плазмогени – гени, одиниці спадковості, локалізовані в цитоплазмі. Вони представлені пластидами і мітохондріями.

Плазмотип – сукупність всіх одиниць спадковості, які перебувають у цитоплазмі.

Ідіотип (генотип) – сукупність всіх генів (каріотип + плазмотип). Складається з двох складових:

1.Генетичний матеріал хромосом – хромотип.

2. Генетичний матеріал цитоплазми – плазмотип.

Особливості цитоплазматичного спадкування:

1. Реципрокні схрещування дають різні результати; передаються по материнській лінії.

2. Спадкування ознак при насичуючому схрещуванні - схрещування отриманого гібрида з батьківською формою, що не має даної ознаки, щоб генотип гібрида наситити хромосомами батьківської особини. Якщо при цьому досліджувана материнська ознака зберігається, можна зробити висновок, що ця ознака детермінуєтся материнською цитоплазмою.

3. Відсутність розщеплення або закономірних кількісних співвідношень при розщепленні.

4. Відсутність зчеплення з ядерним геном.

Цитоплазматичне спадкування поділяють на:

1. Справжнє спадкування. Спадкування, пов'язане з функцією й репродукцією різних органел цитоплазми (пластиди, мітохондрії).

2. Несправжнє спадкування. Спадкування, пов'язане з наявністю в цитоплазмі різних симбіонтів, паразитів, бактерій які мають здатність до саморепродукції, тобто здатні імітувати цитоплазматичне спадкування. Поділяється на: інфекційне несправжнє спадкування (бактерії, симбіонти, віруси); предетермінаційне несправжнє спадкування (предетермінація цитоплазми). Предетермінація поділяється на онтогенетичну і генетичну.