Характеристика проекту

Слайди

Рис.7

переліком знайдених файлів або, якщо таких файлів не знайдено, повідомленняНайдено файлов 0. Для активізації знайденого файла досить двічі клацнути мишею на його назві у переліку знайдених файлів.

Сортування файлів. Для впорядкування об’єктів вікна програмиПроводник виконують такі дії:

відкривають потрібний перелік папок або файлів, установлюючи режим переглядуТаблица (для перегляду таких характеристик, як розмір, тип, дата модифікації);

активізують команди Вид, Упорядочить значки;

визначають потрібнийкритерій длясортування (заім’ям, типом, розміром, датою).

Другий спосіб — після активізації переліку клацають мишею на назві потрібного стовпця з відповідною характеристикою.

Властивості об’єктів. Кожен об’єкт Windows (папка, файл, ярлик) має власні характеристики. Для перегляду властивостей об’єкта необхідно його виділити, клацнути мишею на кнопціСвойства або вибрати командуСвойства, контекстного меню, активізувавши його правою клавішею миші.

Наприклад, якщо треба

переглянути властивості папкиOffice, то після її виділення та активізації команди Свойства на екрані дисплея з’являється вікно

(рис. 8), в якому можна переглянути такі параметри:

шлях до цієї папки (диск С,папка Program Files, підпапка

Microsoft Office);

ємність дискової пам’яті, яку займає папка;

рис. 9 кількість файлів і папок, уміщених у палкуOffice.Аналогічно (за командоюСвойства) можна переглянути властивості файла.

При перегляді властивостей дискаекранне вікно містить дві вкладки (рис.9).

У першій вкладціОбщие можна переглянути властивості диска:

— ємність його вільної та зайнятої

пам’яті; загальну ємність,

а за допомогою кнопкиОчистка диска 3 можна активізувати програму автоматичного вилучення непотрібних файлів.

Друга вкладкаСервис вікна на рис. 9 містить кнопки для завантаження таких службових програм, як перевірка диска, архівація даних,дефрагментаціядиска.Ці програми детально описуються в наступному розділу

Розміщення ярлика на робочому столі.

Розмістити ярлик на робочий стіл можливо декількома методами:

Перший метод:

1.Відкрийте папку Мой компьютер.

2.Двічі клацніть диск або папку.

3.Клацніть потрібний елемент - файл, програму, папку, принтер або комп’ютер.

4.У меню Файл виберіть команду Создать ярлык.

5.Змінити розміри вікна, щоб став видний робочий стіл.

6.Перетягнете новий ярлик на робочий стіл. (Переміщення обраного елемента на екрані шляхом його переносу за допомогою покажчика при натиснутій кнопці миші. Наприклад, для переміщення вікна в інше місце екрана можна перетягнути його за рядок заголовка.)

Другий метод

1.Клацніть робочий стіл правою кнопкою миші, виділить пункт Создать і виберіть команду Ярлык.

2.У полі Укажите размещение объекта введіть шлях і ім’я файлу або программи, значок якої потрібно додати на робочий стіл, або натисніть кнопку Обзор і знайдіть потрібний файл; потім натисніть кнопку Далее

3.Введіть ім’я, що повинне відображатися під значком, і натисніть кнопку Готово.

Впорядкування та перейменування значків на робочому столі

Щоб упорядкувати значки робочого столу

1.Клацніть робочий стіл правою кнопкою миші.

2.Виділіть пункт Упорядочить значки і потім виберіть одну з команд підміню, як описаво в наступній таблиці

Елемент меню Дія
Ім’я Розташувати значки по їх іменах за абеткою
   
Розмір Розташувати значки в порядку убування розміру файлу. Якщо значок є ярликом деякої програми, під розміром буде розумітися розмір файлу ярлика.
Тип Згрупувати значки по типах файлів. Наприклад, якщо на робочому столі мається кілька ярликів презентацій PowerPoіnt, вони будуть розташовано один за іншим.
Змінений Розташувати значки в порядку, що відповідає датам останньої зміни ярликів
автоматично Розташувати значки стовпцями уздовж лівого краю екрана
вирівняти по сітці Розташувати значки у вузлах невидимої сітки екрана. Ця сітка дозволяє вирівнювати значки відносно один одного.
Відображати значки робочого столу Сховати або показати всі значки робочого столу. Якщо цей режим установлений, значки на робочому столі відображаються.

 

Перейменування значків робочого столу.

Щоб перейменувати значок робочого столу

1.Клацніть правою кнопкою миші значок робочого столу, що потрібно перейменувати.

2.Виберіть команду Перейменувати.

3.Введіть ім’я, що повинне відображатися під значком.

Примітки

В іменах значків робочого столу можна використовувати букви, цифри, пробіли і деякі розділові знаки. Заборонено використання наступних символів: \:/*?”><|

Існує інший спосіб перейменування значка: клацніть його ім’я двічі, з паузою між натисканнями і потім уведіть новий текст

Щоб видалити не використовувані значки робочого столу

1.На панелі управление відкрийте компонент Экран.

2.На вкладці Робочий стіл натисніть кнопку Настроювання робочого столу.

3.У групі Очищення робочого столу натисніть кнопку Очистити робочий стіл.

4.Додержуйтеся вказівок майстра очищення робочого столу.

Примітки

Щоб відкрити компонент “Экран”, натисніть кнопку Пуск, виберіть команди Настроювання і Панель управление, потім двічі клацніть значок Экран.

Майстер очищення робочого столу відображає список значків робочого столу, що не використовувалися 60 днів і більш, і надає можливість видалити непотрібні значки з робочого столу. Вилучені значки можна відновити, відкривши папку “Не використовувані ярлики” на робочому столі.

Майстер автоматично робить очищення кожні два місяці, якщо установлено прапорець Виконувати очищення робочого столу кожні 60 днів.

Щоб вручну видалити який-небудь значок з робочого столу, клацніть його правою кнопкою миші і виберіть команду Видалити.

Щоб додати або видалити значки “Мої документи”, “Мій комп’ютер”, “Моє мережне оточення” або “Іnternet Explorer”, установить або зніміть відповідні прапорці в групі Значки робочого столу


 

Тема уроку: Призначення, можливості. Настроювання середовища користувача текстового процесора. Поняття про шаблон документа; створення документа за допомогою майстра. Фрагменти тексту дії з ними.
Форматування символів, абзаців, документів. Створення нумерованих і маркованих списків. Вставлення зображень у текстовий документ і настроювання їхніх властивостей.

Тема уроку: Таблиці в текстових документах.
Використання стилів, поняття про схему документа Перегляд документа в різних режимах. Автоматичне створення змісту документа. Правила стильового оформлення документів різних типів.
Настроювання параметрів сторінок. Створення колонтитулів. Друк документа.
Створення в автоматичному режимі макросів та їх використання.


 

Тема уроку: Поняття презентації та комп’ютерної презентації, їх призначення. Поняття про слайдові та потокові презентації. Огляд програмних і технічних засобів, призначених для створення і демонстрації презентацій. Створення презентації за допомогою майстра автовмісту та шаблонів оформлення, створення пустої презентації, а також однієї презентації на базі іншої. Відкриття презентації та збереження її в різних форматах.Використання гіперпосилань та кнопок дій.

 

Зміст

Зміст 2

Вступ Комп’ютерні презентації – призначення та можливості 3

Загальні характеристики Power Point 4

Об’єкти комп’ютерної презентації 8

Параметри документу презентації 8

Слайди 8

Створення шаблону презентації 9

Текст 10

Графіка 11

Звукові об’єкти та фільми в презентаціях 13

Вбудовані та зв’язані об’єкти 14

Методичні основи створення та використання навчальних презентацій та принципи оформлення презентацій 14

Зв’язки між презентаціями та іншими файлами 17

Зв’язки презентація-презентація, презентація-документ 17

Зв’язок презентація-програма 17

Налагодження перегляду презентацій 19

Допоміжні програми 21

Підсумки 22

 

Вступ
Комп’ютерні презентації – призначення та можливості

Інформаційні процеси відіграють в житті людини дуже важливу роль. Саме інформація є підставою для прийняття тих або інших рішень. Тому дуже важливо, щоб та інформація, що надходить до нас мала властивості вірогідності, правдивості, зрозумілості, повноти, цінності та інші. Як відомо, ці процеси складаються із подій отримання, обробки, зберігання, передавання та подання інформації.

Остання подія, а саме – подання інформації, призначена для ознайомлення її споживача з її змістом. Саме від якості цієї події буде залежати ступінь спотворення отриманої ним інформації відносно її стану до подання.

Спотворена інформація є неточною, можливо, не правильною, а тому може призвести до прийняття неправильного рішення, або формування неправильної точки зору, світогляду. Тому дуже важливо мати надійні сучасні засоби подання інформації, що мінімізують можливість її спотворення завдяки певним формам і методам її подання.

Одним із таких засобів є комп’ютерні презентації.

Комп’ютерна презентація (КП) є засобом подачі інформації з використанням комп’ютерної техніки. В основу КП покладено спосіб подачі інформації у дискретному вигляді. Тобто, інформація розбивається на невеликі порції. Кожна порція розміщується на окремій сторінці – слайді. Під час демонстрації слайди подаються у певній послідовності.

Слайд може містити текстову, графічну, відео та звукову інформації, а також інші об’єкти – таблиці, діаграми, графіки, математичні формули тощо. Дуже корисним об’єктом є гіперпосилання, що дозволяють прив’язати до презентації інші документи або програми.

Презентації можуть бути створені у вигляді окремих програм або у вигляді документу, прив’язаного до певного програмного додатку. Серед останніх велику популярність набула програма MS Power Point.

Область використання презентацій дуже велика. Це і рекламування продукції, і супроводження докладів та виступів, презентація проектів, а також навчання користувачів з певної предметної галузі. Саме питання навчальної якості презентацій і буде розглянуте у даній роботі.

 

Загальні характеристики Power Point

Power Point програмний продукт фірми Microsoft призначений для створення презентаційних документів. Він має розвинений та дуже зручний інтерфейс, набір шаблонів документів та майстрів їх створення, велику кількість інструментів для створення презентації, її форматування, налагодження та демонстрації.

Power Point дозволяє створювати багатослайдові презентації. Слайд може містити як текст, графіку, звук так і вбудовані та зв’язані зовнішні об’єкти із електронних таблиць, відеофільмів тощо.

Результатом роботи у Power Point є презентаційний документ, який працює під керуванням цієї програми. Якщо Power Point не встановлено в системі, то перегляд презентаційного документу буде неможливим.

Після запуску Power Point відкривається вікно програми Microsoft Power Point та вікно Power Point для вибору подальшої дії: створенню нової презентації або відкриття створеної раніше.

Мал.Ошибка! Закладка не определена.Вікно початку роботи Power Point

Як видно, нову презентацію можна створити за допомогою майстру автозмісту ("мастер автосодержания"), шаблону оформлення ("шаблон оформления") або створити порожню презентацію ("пустая презентация").

Майстер автозмісту дозволяє сконструювати презентацію, заповнюючи поля форм майстрових вікон за декілька кроків. Після цього презентацію можна допрацювати – відредагувати, розширити та додати інформаційного матеріалу.

Мал.Ошибка! Закладка не определена.Вікно майстра автозмісту

 

Шаблон оформлення можна вибрати у вікні "Создать презентацию"

Мал.Ошибка! Закладка не определена.Вікно створення презентації із вибраного шаблону

Шаблон оформлення є презентаційним файлом із розширенням .POT, і призначений не для демонстраційних завдань, а для створення нових презентацій. Принцип створення такий: при виборі певного шаблону створюється його копія, яка відкривається у Power Point як новий файл. При цьому всі налагодження шаблону містяться в цьому файлі. Це дуже зручно коли необхідно створити не одну, а групу однорідних презентацій. В операційній системі MS Windows 98 програма MS Power Point пакету MS Office 2000 розміщує свої стандартні шаблони знаходяться у папці

\Program Files\Microsoft Office\Templates\Presentation Designs\

Шаблони, створені користувачем розмішаються у папці

\WINDOWS\Application Data\Microsoft\Шаблоны\

Після доопрацювання презентацію зберігають на носії зовнішньої пам’яті. По замовчуванню презентаційний файл матиме тип і місце розташування вказані у вікні параметрів закладки "Сохранить"

Мал.Ошибка! Закладка не определена.Вікно налагодження параметрів, закладка налагодження збереження файлу.

Файли документів презентації мають розширення .PPT, файли демонстраційних документів мають розширення .PPS

При встановленні програми Power Point операційна система пов’язує файли з розширенням .PPT з процесом відкриття цього файлу в середовищі цієї програми для редагування, а файли з розширенням .PPS – для демонстрації. Тобто, при активізації PPS- файлу інтегроване середовище програми Power Point на екрані не з’являється, а відразу починається процес демонстрації.

Інтерфейс програми Power Point є стандартним для програм фірми Microsoft і являє собою вікно з рядком заголовку, рядком меню, панелями інструментів, робочих вікон документу та рядку стану.

Рядок меню дає доступ до всіх інструментів програми, але користуватися ним не дуже зручно. Тому основні інструменти розміщені на основних панелях: стандартній, форматування та малювання. Остання панель є основною при роботі по створенню презентації. Тому вона повинна постійно знаходитися на екрані. (Вивести панель на екран або убрати з екрану можна за допомогою пункту меню "Вид\Панели инструментов" ).

 

Мал.Ошибка! Закладка не определена.Панель інструментів "Рисование"

Під час роботи по створенню та перегляду презентації використовують 5 режимів відображення робочого поля:

 звичайний режим

 режим структури

 режим слайдів

 режим сортувальника слайдів

 режим показу слайдів

 

Для вибору режиму існує група кнопок у лівому нижньому кутку робочого поля презентаційного документа:

Мал.Ошибка! Закладка не определена.Кнопки вибору режиму роботи.

Перші три режими використовуються при формуванні слайдів презентації. Четвертий режим використовують, коли треба у презентації поміняти місцями два або більше слайдів. П’ятий режим призначений для перегляду презентації.

Нижче наведене робоче поле документа презентації.

Мал.Ошибка! Закладка не определена.Вікно програми Power Point. Між панелями форматування (угорі) і малювання (унизу) знаходиться робоча область документа презентації. Зліва – текстове вікно, справа – вікно слайда. Під вікном слайда міститься вікно заміток.

Об’єкти комп’ютерної презентації

Параметри документу презентації

Презентаційний документ являє собою електронну книгу, що складається із сторінок, які прийнято називати слайдами.

Якщо ви створюєте нову презентацію на базі порожньої, то вам буде необхідно виконати налагодження параметрів сторінки. Для цього необхідно активізувати пункт меню "Файл\Параметры страницы..." В результаті з’явиться вікно "Параметры страницы":

Мал.Ошибка! Закладка не определена.Вікно для встановлення параметрів сторінки-слайду.

Якщо створюється презентація для подальшого виведення на папір або плівку, то у вікні слід змінити розміри слайдів, можливо задати їх ширину, висоту та нумерацію, а також орієнтування. Якщо створюється електронна презентація з метою демонстрації на комп’ютері, то змінювати параметри не слід.

Основним елементом презентації є слайд.

Power Point містить 24 макети слайдів. Деякі з них показані на малюнку:

Мал.Ошибка! Закладка не определена.Вікно створення нового слайду.

Наведене вікно з’являється при створенні нової порожньої презентації та під час створення нового слайду. Як правило, першим слайдом презентації є титульний слайд. Всі наступні слайди можуть мати форму одного із 23 нетитульних макетів.

Як видно із наведених макетів, слайд може містити заголовок, а також текст-список, звичайний текст, таблицю, організаційну діаграму, графіки, малюнки, відео та інші об’єкти.

Щоб створити новий слайд, необхідно скористатися пунктом меню "Вставка\Новий слайд..." або натиснути комбінацію клавіш Ctrl+M, що значно зручніше. Вилучення слайду зручніше виконувати у вікні тексту. Для цього слід клікнути на піктограмі слайду та натиснути клавішу Delete. Але будьте уважними, бо слайд при цьому вилучається без попередження.

Мал.Ошибка! Закладка не определена.Піктограми слайдів у текстовому вікні презентації.

Це вікно підходить також для переміщення слайду в іншу позицію презентації.

Створення шаблону презентації

Якщо ви плануєте створити не одну, а декілька подібних за оформленням презентацій, то створіть презентацію на основі якого-небудь шаблону, скориставшись пунктом меню "Файл\Создать...", що викликає вікно створення нової презентації, в якій слід вибрати закладку "Шаблоны оформления":

Мал.Ошибка! Закладка не определена.Вікно створення нової презентації, закладка "Шаблоны оформления".

Після цього ви отримаєте презентацію оформлену за вказаним шаблоном. Power Point надає можливість редагувати оформлення шаблону через пункти меню "Вид\Образец\Образец слайдов" або "Вид\Образец\Образец заголовков".

Після редагування слід вийти із режиму, натиснувши кнопку "Закрыть" панелі "Образец":

Мал.Ошибка! Закладка не определена.Панель "Образец"під час редагування формату шаблону.

Отриманий документ-шаблон необхідно зберегти як шаблон презентації, а потім використати його при створенні нового документу.

Відтепер новий шаблон міститиметься у вікні створення нової презентації.

Текст

Поки що в презентаціях текст є основним інформаційним об’єктом. Так як саме він несе основне смислове навантаження в процесі подання інформації. І хоча графіка більш інформативна, вона потребує ще процесу вивчення та аналізування зображення, а тому не може повністю замінити текстове повідомлення.

Звукове повідомлення на відміну від текстового не фіксується на певний час, а тому гірше запам’ятовується. Крім того, як правило, зорова пам’ять людини більш розвинена ніж слухова.

Недарма автори презентаційної програми відвели під текст спеціальне вікно, що знаходиться ліворуч слайдового.

При створенні нового слайду у текстовому вікні утворюється піктограма слайду із відповідним йому порядковим номером. Праворуч піктограми вводиться тест заголовку слайду. При натисканні Ctrl+Enter курсор переходить на новий рядок, в якому можна ввести текст слайду. При цьому на слайді утворюється прямокутний текстовий об’єкт, а в ньому з’являється введений текст. Якщо поточний файл містить текстовий об’єкт, то, коли натиснути Enter без клавіші Ctrl, створюється новий слайд такого ж макету, як і попередній. Виключенням є створення таким способом нового слайду після титульного. У цьому випадку утвориться слайд макету маркованого тексту.

Для форматування тексту використовуються інструменти панелі форматування або меню "Формат". Крім цього використовуються інструмент панелі "Рисование" "Цвет текста".

Для форматування текстового об’єкту використовуються інструменти панелі "Рисование" "Цвет заливки", "Цвет линии", "Тип линии", "Тип штриха", "Тень" та "Объем".

Слід звернути увагу на те, що новостворений текст на слайді форматований у вигляді списку, який можна зробити багаторівневим за допомогою інструментів панелі форматування "Повысить уровень" або "Понизить уровень". Якщо ж текст не повинен бути списком, то слід зняти з нього цю форму, відтиснувши кнопку панелі форматування "Маркеры".

Крім звичайного текстового об’єкту на слайд можна помістити текстовий об’єкт "Надпись". Він майже нічим не відрізняється від звичайного, крім того, що при зменшенні розміру об’єкту звичайний текст до певної міри автоматично зменшує свій розмір так, щоб текст помістився в рамках об’єкту. У тексту об’єкту "Надпись" така властивість відсутня. Крім цього текст об’єкту "Надпись" не відображається у текстовому вікні.

Зміна розмірів та положення на слайді текстового об’єкту виконується за допомогою миші через елементи об’єкту рамка та прив’язки.

Мал.Ошибка! Закладка не определена.Вигляд текстового об’єкту. На малюнку показана рамка об’єкту та вісім прив’язок, розміщених на рамці.

Слід замітити, що заголовок слайду також є текстовим об’єктом. Щоправда зміна його розмірів не впливає на розмір букв тексту, який в ньому міститься.

Графіка

Щоб презентація несла якомога більше інформації, до неї на ряду із текстом вносять об’єкти інших видів. Серед яких особливе місце займають графічні об’єкти.

Вставити графічний об’єкт можна скориставшись пунктом меню "Вставка\Рисунок", який має підменю із семи пунктів:

 "Картинки..."

 "Из файла..."

 "Автофигуры"

 "Организационная диаграмма"

 "Объект WordArt..."

 "Со сканера или камеры..."

 "Таблица Microsoft Word"

 

Перші два пункти дозволяють вставити у слайд зовнішні графічні файли стандартних форматів. "Автофигуры" є внутрішніми графічними об’єктами Power Point. "Организационная диаграмма" та "Объект WordArt..." є стандартними програмами-додатками, що дозволяють створювати відповідні графічні об’єкти власних форматів та вбудовувати їх у документ без збереження на диску у вигляді файлу. "Со сканера или камеры..." дозволяє вбудовувати графічне зображення у документ із зовнішнього пристрою без збереження цього зображення у файл. Останній пункт меню взагалі, схоже, не має відношення до графіки, бо таблиці вважаються різновидом текстової інформації. Хіба що автори програми вважають в таблиці головним не текст, а їх границі.

Графічні файли стандартних типів можна розділити на дві групи: растрові та векторні. Перші покликані відображати реалістичну графічну інформацію – фотографії, зображення реальних об’єктів тощо. Другі використовують для зображення піктограм, схем, знаків і тому подібне.

Об’єкти векторного типу мають більше можливостей щодо форматування. Після подвійного кліку мишкою на такому об’єкті Power Point пропонує перетворити його на малюнок Microsoft Office. Після перетворення на них діють інструменти панелі "Рисование", які викликаються кнопкою "Действие".

Серед растрових типів перевага надається типам JPEG та GIF. Причиною є, перш за все, їх компактність, що менше впливає на остаточний розмір презентації. Крім того, тип GIF є анімаційним та може мати прозору підкладку. Щоправда, суттєво програє типу JPEG щодо кількості варіантів кольору пікселя.

Фігурний текст – об’єкт WordArt дозволяє створити графічний варіант тексту з такими елементами оформлення, як тінь, об’ємність, форма рядка тощо. Щоправда, на мій погляд, цей додаток досить невдалий, так як створений текст, як правило, має дуже низькі дизайнерські якості. Більш вдалою була попередня версія цієї програми, яка йшла із пакетом MS Office 95 і яка відсутня у нових версіях офісу.

Як і текстовий об’єкт, графічний має свою рамочку та прив’язки, які дозволяють його переміщати та надавати йому нових розмірів.

Мал.Ошибка! Закладка не определена.Графічний об’єкт має свою рамочку та прив’язки.

Звукові об’єкти та фільми в презентаціях

Використання в презентації звуку та відео робить її більш інформативною і приємною для сприйняття.

Для створення звукового об’єкту використовують інструменти пункту меню "Вставка\Фильмы и звук", який містить пункти:

 "Фильм из коллекции..."

 "Фильм из файла..."

 "Звук из коллекции..."

 "Звук из файла..."

 "Запись с компакт-диска..."

 "Записать звук"

 

При створенні об’єктів вказаного типу слід мати на увазі, що звукові об’єкти вбудовуються у слайд презентації, а фільмові зв’язуються. Це означає, що фільмовий об’єкт повинен міститися на носії інформації разом із документом презентації, в якій він використовується. Інакше можна розраховувати виключно на його перший кадр і не більше.

Останні два пункти "Запись с компакт-диска..." та "Записать звук" створюють звукові об'єкти відразу на слайді минаючи етап збереження звуку у файлі.

Звуковий та фільмовий об’єкти можна налагодити таки чином, щоб вони почали працювати автоматично при перегляді слайду, або при активації кнопкою миші. Перед вставкою у слайд звукового або відео файлу Power Point дає запит "Автоматически производить звук (фильм) при показе слайдов? Если нет, то для воспроизведения потребуется щелкнуть его". Якщо натиснути кнопку "Да", то звуковий або фільмовий об’єкт почне роботу автоматично при демонстрації слайду. Якщо "Нет", то для того, щоб об’єкт запрацював, необхідно буде клікнути на ньому лівою кнопкою миші. Можна також задати неперервне відтворення об’єкту. Для цього використовується властивість анімації об’єктів.

Мал.Ошибка! Закладка не определена.Налагодження анімації фільмових або звукових об’єктів.

Якщо при вставці об’єкту було задано автоматичне його відтворення, а ви бажаєте це відмінити, то слід зняти прапорець навпроти назви цього об’єкту у віконці "Объекты для анимации" (див. мал.15). І навпаки, коли необхідний автоматичний початок роботи об’єкта, прапорець потрібно встановити.

Вбудовані та зв’язані об’єкти

Крім так званих, внутрішніх об’єктів, у слайд можна вставити зовнішні. Тобто ті, які відповідним чином доступні іншим додаткам. Серед них найчастіше бувають корисними такі об'єкти як MS Organization Chart 2.0 (організаційна діаграма), Microsoft Equation 3.0 (редактор математичних формул), "Диаграмма MS Excel". Вставляються і редагуються такі об’єкти як звичайні OLE-об’єкти.

Щоб помістити такий об’єкт на слайд використовують пункт меню "Вставка\Объект...". В результаті на екрані з’явиться вікно "Вставка объекта":

Мал.Ошибка! Закладка не определена.Вікно "Вставка объекта" використовується для вставки об’єктів різних додатків за технологією OLE у слайд.

 

Як видно з малюнка, э можливість створити і вставити новий об’єкт, або вибрати створений раніше. Також є можливість вставляти не сам об’єкт, а його значок (ярлик). У цьому випадку на екрані матимемо не зображення самого об’єкту, а лише значок, який може його активізувати. Слід мати на увазі, що для всіх об’єктів можна створити на слайді значок, але не всі об’єкти запускаються цим значком під час демонстрації презентації.

Методичні основи створення та використання навчальних презентацій та принципи оформлення презентацій

Ми розглянули технічні аспекти створення презентацій. Тепер розглянемо методологічні аспекти створення навчальних презентацій. Те, якою повинна бути презентація, залежить від того, як планується її використання на уроці.

Презентація може бути або супроводжувальною, або повнофункціональною.

Супроводжувальною презентацією вчитель користується під час пояснення нового матеріалу, використовуючи комп’ютерну техніку замість плакатів, карт, роздаткового матеріалу. У цьому випадку основна інформаційна роль належить учителю.

Повнофункціональна презентація забирає на себе основну інформаційну роль уроку. Вчитель тільки підготовлює учнів до роботи з новим матеріалом – оголошує тему, мету уроку та основні моменти, на які слід звернути увагу при вивченні нового матеріалу. Далі учні самостійно, працюючи з презентацією, вивчають новий матеріал. В кінці уроку вчитель проводить обговорення пройденої теми, уточнюючи певні моменти, відповідає на питання учнів та підводить підсумки уроку. До таких презентацій дуже корисно мати тести. Бажано в електронному вигляді. Тест згодиться як для самоконтролю учнів, так і для контролю їх знань збоку вчителя.

При створенні супроводжувальних презентацій основними елементами слайдів будуть графічні об’єкти: малюнки, схеми, діаграми, графіки; а також таблиці. У меншій мірі – відеофрагменти. Це пов’язано з тим, що відеофрагмент потребує перегляду та його прослухування. При цьому потрібна висока синхронність у роботі всіх учнів, щоб для частини із них на уроці не виникла технологічна пуза, яку вчитель не запланував у своєму хронометражі. Дуже корисними для таких презентацій є проекційні апарати та інтерактивні дошки. В цьому випадку відеофрагменти набувають більшої цінності. В презентаціях супроводжувального типу не повинно бути багато текстової інформації, бо вона також може привести до незапланованої паузи, так як швидкість опрацювання текстової інформації у різних учнів різна. Можливу текстову інформацію вчитель замінює своєю розповіддю.

Як бачимо, супроводжувальні презентації використовуються на звичайних уроках з метою збільшення їх наочності та зрозумілості нового матеріалу.

Повнофункціональні презентації містять значно більше текстової інформації і неменшу, ніж у супроводжувальних, кількість графічної. Дуже корисними в таких презентаціях є звукове супроводження та використання відеоматеріалів. Озвучувати слід текст, який відображено на слайді. Це робиться для тих учнів, у яких переважає слухова пам’ять.

Слід пам’ятати, що текст повинен розподілятися по слайдах невеликими порціями та супроводжуватися відповідними малюнками, схемами, фотокартками тощо. У такому випадку текстова інформація краще сприймається і розуміється учнями. Жоден слайд повнофункціональної презентації, крім слайдів, все поле яких займає фільмовий об’єкт, не повинен містити об’єктів без текстового супроводу. Такий слайд буде холостим, тобто не зрозумілим учню. Не слід зловживати анімаційними можливостями об’єктів. Анімація може бути корисною на титульному слайді і дуже шкідливою на інших. Причиною цього є те, що вона потребує певного часу та відволікає увагу від матеріалу, що вивчається.

Якщо учні мають підручники, то матеріал презентації повинен бути з ними максимально погоджений. Рекомендується презентації створювати із тексту підручника. Це створить цілісну систему урок-домашнє завдання. Наявність підручників – дуже важливий момент при розробці презентації. У цьому випадку можна створювати презентації більшого об’єму, так як відпадає потреба у конспектування матеріалу. А при цьому створюються більш оптимальні умови засвоєння нового матеріалу.

Зручним прийомом створення презентації із підручника є сканування та розпізнавання програмою Fine Reader тексту – створення Word-документу – відповідна його доробка – відправка цього документу у Microsoft Power Point – доопрацювання презентаційного документу. У наведеній технології є один момент, на який слід звернути увагу. Це – доробка Word-документу. Під час відправки документу у Microsoft Power Point будуть відправлені і правильно розміщені на слайдах тільки ті фрагменти тексту, які мають стиль заголовку. Тому спочатку слід відформатувати весь текст документу як заголовок 2-го рівня. Змінити формат цього стилю, щоб текст був звичайним, а не заголовочним. Потім заголовкам пунктів призначити стиль заголовку 1-го рівня. Розділити пункти на невеликі частини і для кожної із них створити заголовок 1-го рівня (можна повторювати загальний заголовок для пункту). І тільки після цього відправляти у Microsoft Power Point.

Далі у Microsoft Power Point виконати налагодження шаблонів титульного та звичайних слайдів, як було розглянуто раніше. Після чого ви матимете презентацію із текстовим матеріалом, яку слід доопрацювати: додати малюнки, звук та інші об’єкти.

Зв’язки між презентаціями та іншими файлами

Зв’язки презентація-презентація, презентація-документ

З будь-яким об’єктом слайду можна пов’язати певну дію. Для цього необхідно клікнути по ньому правою кнопкою миші і в контекстному меню вибрати пункт "Настройка действия". З’явиться вікно "Настройка действия", в якому треба вибрати радіокнопку "Перейти по гиперссылке" та розгорнути список, як показано на малюнку внизу. Із списку можна вибрати іншу презентацію або інший документ. Далі з’явиться вікно відкриття документу, у якому необхідно відшукати відповідний документ та натиснути кнопку OK .

Мал.Ошибка! Закладка не определена.Вікно для налагодження дії при активізації об'єкту мишею.

Після цього клік по об’єкту виконає гіперперехід на вказаний документ. Документ буде відкрито закріпленим за нам додатком.

Зв’язок презентація-програма

Зв’язок об’єкту слайда із програмою відбувається аналогічним чином. Тільки у цьому випадку вибирається радіокнопка "Запуск програми". Слід мати на увазі, що запускати закріплену за об’єктом програму можна багато разів. І, якщо сама програма не налагоджена на одночасну роботу тільки одного її екземпляру, то буде відкрито декілька її екземплярів, що зовсім не корисно для роботи системи.

Мал.Ошибка! Закладка не определена.Налагодження дії об’єкту на запуск програми.

Дуже зручно використовувати такі зв’язки для підключення презентації до електронних сховищ інформації як внутрішніх, так і зовнішніх з використанням локальних і глобальних мереж.

Налагодження перегляду презентацій

Існують автоматичний, керуємий та комбінований способи демонстрації КП.

Автоматичний спосіб вимагає чіткого розрахунку часу на сприйняття інформації з кожного слайду, не надає можливості повернення на попередні слайди для повторного їх перегляду і є незручним для презентацій, що містять текстову інформацію, так як швидкість читання у різних користувачів різна. Автоматичний спосіб підходить для непідготовлених користувачів, або для групових демонстрацій у формі віщання презентацій, що переважно містять графічні об’єкти та звукове супроводження.

Керуємий спосіб дозволяє користувачу виконувати керування демонстрацією презентації. Такий спосіб зручний як лектору при проведенні лекцій, так і при самостійній роботі користувачів з презентацією. Як правило, такі презентації містять багато текстової інформації і можливість повернення на попередні слайди є зручною для користувача, у якого виникла потреба переглянути деякі із вже пройдених слайдів.

Для налагодження перегляду презентації використовують пункт меню "Показ слайдов\Настройка презентации..."

 

Мал.Ошибка! Закладка не определена.Вікно налагодження презентації.

Вікно налагодження презентації містить ряд інструментів, які дозволяють задати режим її демонстрації. Тут можна задати повноекранний керуємий або автоматичний режими демонстрації або керуємий віконний режим, вказати діапазон презентуємих слайдів та режим зміни слайдів: ручний або за часом.

Дуже зручним є режим "управляемый докладчиком (полный экран), непрерывный цикл до нажатия клавиши "Esc". Смена слайдов вручную".

Процес зміни слайдів налагоджується у вікні зміни слайдів, яке можна визвати через пункт меню "Показ слайдов\Смена слайдов...".

 

Мал.Ошибка! Закладка не определена.Вікно налагодження зміни слайдів.

Для більш зручного керування процесом демонстрації презентації рекомендується створити панель керування із кнопками переходу на попередній, наступний, перший та останній слайди, кнопку переходу на останній розглянутий слайд, а також кнопку виходу із програми.

Можна створити слайд змісту презентації, в якому кожному пункту змісту призначити гіперпосилання для переходу на відповідний слайд. Тоді у панелі керування передбачити кнопку переходу на слайд змісту.

Мал.Ошибка! Закладка не определена.Слайд змісту презентації із панеллю керування у правому верхньому куті.

Підсумки

Сучасні комп’ютерні технології дозволяють внести зміни в навчальний процес. Одні – зробити подачу матеріалу більш наглядною та індивідуальною. Інші – відкрити доступ до необмеженого об’єму інформації через бази даних, банки знань, глобальні комп’ютерні мережі. Одним із таких засобів є комп’ютерні презентації, які сьогодні тільки починають використовуватися при проведенні занять. Робота учня з такою презентацією нагадує роботу з підручником. Але презентація може мати багато переваг. Це – і дискретизація інформаційного матеріалу, що спрощує її засвоювання, і оформлення інформації елементами якісної графіки, і супроводження звуком, і використання відеоматеріалу. Все це є чинниками більш якісного засвоювання учнем матеріалу, який він вивчає.

Противникам цього дидактичного прийому хочу сказати, що будь-які прийоми та методи навчання мають як переваги, так і недоліки. І як людина, що використовує в своїй роботі фарби і пензлик, може створити шедевр, або нікчемний малюнок, так і той, хто створює навчальну програму або документ може створити його або якісно, або недуже. Крім цього, наявність такого продукту ще не гарантує його правильного використання в процесі навчання. Комп’ютер і все, що він на надає – це тільки інструмент. А інструментом, перш за все, необхідно вміти користуватися.

Серед переваг презентаційного прийому навчання, крім вказаних вище, можна виділити розвантаження викладача, зняття з нього функцій подання матеріалу і надання функцій контролю за процесом роботи з презентацією, обговорення та узагальнення нових знань учнів після закінчення роботи з нею. В таких умовах з’являється можливість для додаткової індивідуальної роботи з кращими учнями, що забезпечує індивідуальний підхід у навчанні.

Недоліком, на мій погляд, є відсутність емоційного контакту між учнями і вчителем під час вивчення нового матеріалу. Щоправда, цей контакт виникає на стадії обговорення та підведення підсумків. Слід також мати на увазі, що неможливо навчити того, хто сам не проявляє до цього бажання. Тому завжди знайдуться учні, для яких такий спосіб буде неефективним, як, між іншим, і інші способи навчання. Розвиваючи презентаційний спосіб навчання, в перспективі можна очікувати створення взаємопов’язаних навчальних пакетів з різних навчальних предметів, що забезпечують також міжпретметні зв’язки, систематизацію і узагальнення існуючих засобів викладання, можливість проведення нестандартних уроків, створення презентаційних електронних підручників. Спосіб подання інформації засобами презентації набагато кращий за подання у формі традиційної Web-сторінки. Тому є надія, що виробники програм створення презентацій оптимізують процес формування Web-документу із презентації у напрямку створення більш компактних HTML-кодів.

Що стосується сьогоднішнього дня, то вважаю, що особливо вчителям інформатики, слід звернути увагу на прийом використання презентацій у навчальному процесі, глибше вивчити це питання, оптимізувати його та створити методичні розробки для проведення уроків із презентаційною підтримкою.

 


 

Тема уроку: Інформаційні технології у навчанні. Використання електронних посібників, навчальних програм та мультимедійних курсів з профільного предмету. Програмні засоби навчання іноземних мов. Електронні словники й програми-перекладачі. Форуми перекладачів. Інтерактивні та мультимедійні курси іноземних мов.

 


 

Тема уроку: Засоби візуальної розробки програм. Поняття програми як автоматизованої системи. Складові програми: дані, логіка, інтерфейс. Способи зберігання даних. Поняття об’єкта у програмуванні. Властивості об’єкта: ідентичність, стан, поведінка. Атрибути і методи об’єкта. Поняття події та обробника події. Поняття алгоритму, властивості алгоритмів. Поняття мови програмування, програмного коду, середовища розробки програм, компілятора. Етапи розв’язування задач за допомогою комп’ютера. Принципи роботи у середовищі візуальної розробки програм. Програмний проект і файли, що входять до його складу. Відкриття програмного проекту, його компіляція, збереження, виконання. Поняття форми й елемента керування. Редагування коду обробника подій, пов’язаних з елементами керування. Властивості форм та елементів керування. Створення найпростішого програмного проекту. Поняття оператора. Різновиди операторів. Оператори введення й виведення даних. Структура й складові елементи програм, записаних певною мовою програмування. Конструювання форм. Настроювання властивостей форм та елементів керування. Використання вікон повідомлень. Поняття змінної. Оголошення змінної. Типи даних. Оператор присвоювання. Поняття операції та виразу. Основні правила побудови, обчислення та використання виразів. Присвоювання значень виразів змінним. Пріоритет операцій. Арифметичні операції. Відтворення на формах зображень.

 

Мова програмування Delphi. Інтерфейс мови

Delphi – сучасна технологія візуального програмування

Історія створення

Delphi - це грецьке місто, де жив дельфийский оракул. І цим ім'ям був названий новий програмний продукт із феноменальними характеристиками.

До моменту виходу продукту обстановка навколо компанії Borland складалася не кращим для неї образом. Говорили про можливий перепродаж компанії, курс акцій компанії нестримно котився вниз. Зараз уже можна без усяких сумнівів затверджувати, що період труднощів за. Hеверно, звичайно, було б говорити, що тільки Delphi з'явився причиною відновлення компанії; крім Delphi, у Borland з'явилися й інші чудові продукти, так само, як і Delphi, що ґрунтуються на нових, що з'явилися недавно в компанії Borland, технологіях. Я маю на увазі нові BDE 2.0, BC++ 4.5, Paradox for Windows 5.0, dBase for Windows 5.0, BC++ 2.0 for OS/2.

Проте, саме Delphi став тим продуктом, на прикладі якого стало ясно, що в Borland є ще порох у порохівницях, і що один єдиний продукт може настільки вдало сполучити кілька передових технологій.

Створення прикладних програм, або додатків, Delphi виконується в інтегрованому середовищі розробки IDE (Integrated Development Environment). IDE служить для організації взаємодії з програмістом і містить у собі ряд вікон, що містять різні керуючі елементи. За допомогою засобів інтегрованого середовища розроблювач може зручно проектувати интерфейсную частина додатка, а також писати програмний код і зв'язувати його з керуючими елементами.

Створюване в середовищі Delphi додаток складається з декількох елементів, об'єднаних у проект. До складу проекту входять наступні елементи (у дужках зазначені розширення імен файлів):

код проекту (DPR);

опису форм (DFM);

модулі форм (PAS);

модулі (PAS);

параметри проекту (DOF);

опис ресурсів (RES).

Крім приведених файлів, автоматично можуть створюватися й інші файли, наприклад, резервні копії файлів: ~DP — для файлів з розширенням DPR; ~РА — для файлів з розширенням PAS.

При запуску Delphi автоматично створюється новий проект з ім'ям Project 1, відображуваним у заголовку головного вікна Delphi. Цей проект має у своєму складі одну форму Formi, або автоматично завантажуватися додаток, розробка якого виконувалася востаннє.

 

Компіляція і виконання проекту

У процесі компіляції проекту створюється готовий до використання файл, яким може бути додаток (ЕХЕ) або бібліотека, що динамічно завантажується, (DLL). Як уже говорилося вище, ми будемо розглядати тільки додатка. Ім'я додатка, одержуваного в результаті компіляції, збігається з ім'ям файлу проекту, а сам додаток є автономним і не вимагає для своєї роботи додаткових файлів Delphi.

При створенні додатків, що працюють з базами даних, необхідні файли, що складають базу даних, а також процесор баз даних.

Компіляція виконується викликом команди Project/Compile <Projectl>(Проект/Компілювати <проект>) або натисканням комбінації клавіш <Ctrl>+<F9>. У команді утримується ім'я проекту, розробка якого здійснюється в даний момент (спочатку Projecti). При збереженні проекту під іншим ім'ям відповідно повинне бути змінене й ім'я проекту в команді меню.

Компіляція проекту для одержання додатка може бути зроблена на будь-якій стадії розробки проекту. При компіляції проекту виконуються дії, приведені нижче.

П Компілюються файли всіх модулів, уміст яких змінилося з часу останньої компіляції. У результаті для кожного файлу з вихідним текстом модуля створюється файл із розширенням DCU. Якщо вихідний текст модуля за якимись причинами недоступний компіляторові, то він не перекомпілюється.

Якщо в модуль були внесені зміни, то перекомпілюється не тільки цей модуль, але і модулі, що використовують його за допомогою директиви

uses.

Перекомпіляція модуля відбувається також при змінах об'єктного файлу (OBJ) або файлу, що підключається, (INC), використовуваних даним модулем.

Після компіляції всіх модулів проекту компілюється файл проекту і створюється файл додатка, що виконується, з ім'ям файлу проекту.

Крім компіляції може бути виконана також зборка проекту. При зборці компілюються усі файли, що входять у проект, незалежно від того, минулого в них внесені чи зміни ні. Для зборки проекту використовується команда меню Project/Build <Projectl>(Проект/Зібрати <проект!>).

Запустити проект на виконання можна як із середовища Delphi, так і із середовища Windows.