Види iнформацiйних масивiв

При органiзацiї рацiонального варiанту внутрiшньомашинної iнформацiйної бази даних, яка найбiльш повно вiдбиває специфiку об'єкта управлiння, перед розробниками постають вимоги до органiзацiї масивiв, якi можуть бути суперечливими. До них належать:

1)повнота подання даних;

2)мiнiмальний склад даних;

3)мiнiмiзацiя часу вибiрки даних;

4)незалежнiсть структури масивiв вiд програмних засобiв їх органiзацiї;

5)динамiчнiсть структури iнформацiйної бази.

Найбiльш суперечливою з них є вимога повноти подання даних, мiнiмiзацiя складу даних i мiнiмiзацiя часу вибiрки даних. Оптимальним є повне взаємне врахування всiх вимог, що випливають з процесiв, якi автоматизуються.

Останнiм часом склалися такi основнi пiдходи до побудови внутрiшньомашинної iнформацiйної бази:

1)проектування масиву як вiдображання змiсту окремого документа;

2)проектування масивiв для окремих процесiв управлiння;

3)проектування масивiв для комплексiв процесiв управлiння, якi реалiзуються;

4)проектування бази даних;

5)проектування кiлькох баз даних.

Кожний з цих пiдходiв має свої переваги i недолiки, а вибiр залежить вiд обчислювальної технiки, яка використовується, програмних засобiв i специфiки процесiв, що автоматизуються.

Проектування масивiв передбачає визначення їх складу, змiсту структури i вибiр рацiонального способу їх подання в пам'ятi обчислювальної системи.

Поняття складу i змiсту масивiв передбачає визначення оптимальної кiлькостi масивiв i перелiку атрибутiв (полiв) , якi у них мiстяться.

Пiд структурою масиву розумiємо формат записiв у масивi, розмiр полiв i їх розмiщення в машинному запису, ключовi атрибути i впорядкування масиву за ними.

Вибираючи рацiональний спосiб подання масиву в пам'ятi визначають такий спосiб зберiгання даних, за якого забезпечувалися б мiнiмальний обсяг пам'ятi для розмiщення масиву, висока швидкiсть пошуку даних, а також можливiсть збiльшення i оновлення масиву. Кожний масив характеризується обсягом, способом органiзацiї, стабiльнiстю i ступенем активностi.

З точки зору використання масивiв на рiзних етапах технологiчного процесу обробки даних видiляють такi типи масивiв: вхiднi (первиннi), основнi (базовi), робочi (промiжнi) й вихiднi (результатнi).

Вхiднi масиви - це промiжна ланка мiж первинними iнформацiйними повiдомленнями i основними масивами. Змiст i розмiщення даних у вхiдному масивi аналогiчнi змiсту i розмiщенню їх у первинному iнформацiйному повiдомленнi.

Основнi масиви створюються на основi вхiдних, постiйно зберiгаються i мiстять основнi данi про об'єкти управлiння i процеси виробництва. Кожний основний масив мiстить усю сукупнiсть iнформацiї, яка всебiчно характеризує однорiднi об'єкти i потрiбна для реалiзацiї функцiй управлiння. За змiстом цi масиви ми можемо класифiкувати на такi групи: нормативнi, розцiночнi, планово-договiрнi, регламентуючi, довiдково-табличнi й постiйно-облiковi.

Необхiднiсть створення таких масивiв зумовлена необхiднiстю забезпечення принципу одноразового формування масивiв, внесення змiн i усунення дублювання. Це в свою чергу призводить до рiзкого збiльшення його розмiру i ускладнення використання в процесi реалiзацiї тих чи iнших процесiв, оскiльки часто потрiбна частина iнформацiї основного масиву, а це вимагає створення робочих масивiв.

Робочi масиви призначенi для роботи програм, якi реалiзують розв'язання конкретних задач процесiв управлiння i мiстять обмежене коло атрибутiв одного чи кiлькох основних масивiв. Робочi масиви органiзуються в момент розв'язання задачi i лише на час її розв'язання, пiсля чого їх анулюють.

Вихiднi масиви формуються в процесi розв'язання задачi й використовуються для модифiкацiї основних масивiв i виведення вихiдних (результатних) iнформацiйних повiдомлень.

Основнi масиви можуть мати вигляд локальних масивiв чи органiзованi в базу даних (БД) пiд керуванням системою управлiння базою даних (СУБД).

Взаємозв'язок користувача з базою даних зображено на мал.10.

База даних є сукупнiсть даних, що використовується при функцiонуваннi IC, органiзована за певними правилами, якi передбачають загальнi принципи опису, зберiгання i манiпулювання даними i незалежна вiд прикладних програм (ГОСТ 24.003-84).

Система управлiння базами даних - це сукупнiсть програм i мовних засобiв, якi призначенi для управлiння даними в базi даних i забезпечують взаємодiю її з прикладними програмами (ГОСТ 20886- 85).

Мал. 10. Взаємозв'язок користувача з базою даних

Масив даних - це конструкцiя даних, компоненти якої iдентичнi за своїми характеристиками i є значенням функцiї вiд фiксованої кiлькостi цiлочисельних аргументiв ( ГОСТ 20886- 85).

Файл - це iдентифiкована сукупнiсть примiрникiв повнiстю описаного в конкретнiй програмi типу даних, розмiщених ззовнi програми в зовнiшнiй пам'ятi та доступних програмi, за допомогою спецiальних операцiй (ГОСТ 20886- 85).