ЛЮДИНА Й НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ

НАУКОВІ ПОНЯТТЯ

Будь-яка наука оперує певними поняттями, такими як науковий факт, гіпотеза, теорія, закон. Вона повинна опиратися тільки на встановлені наукові факти. Науковий факт (від лат. фак-тум - зроблене) - це те, що дійсно встановлено (структуру, подія, явище й т.д.), однак вимагає наукового пояснення. На наукових фактах ґрунтуються гіпотези або теорії.

Гіпотеза (від греч. гипотезис - припущення) - науково обґрунтоване припущення, висунуте для пояснення факту, що безпосередньо не спостерігається. Гіпотеза, підтверджена дослідженнями або практикою, стає науковою теорією. Наукова теорія (від греч. теорія - спостереження, дослідження) - це узагальнення певної системи фактів і закономірностей. Будь-яку теорію можна вважати наукової тільки після того, як вона підтверджена на практиці.

Статистично ймовірну закономірність у біології прийнято вважати правилом або законом. Біологічні закони - це закономірності, що звичайно не мають виключень, які мо-

гут витлумачуватися лише однозначно (згадаєте закони, які ви вивчали по інших предметах). На відміну від інших наук (математики, фізики, філософії й т.д.), у біології поняття «правило» і «закон» досить близькі, іноді навіть взаємозамінні (напр., закономірність, установлену Г. Менделем щодо гібридів першого покоління, іноді називають першим законом спадковості, а іноді - правилом).

Ще за давніх часів люди розуміли, що не можна тривалий час ігнорувати закони природи, які підтримують у рівновазі вся величезна біологічна розмаїтість нашої планети. Так, англійський філософ Фрэнсис Бэкон в XVII ст. писав: «Ми не можемо управляти природою інакше, чим підкоряючись їй». На те, як уникнути глобальної екологічної кризи, указував і видатний український учений В. И. Вернадський (мал. 1), що створив у першій половині XX ст. вчення про ноосферу (від греч. ноос - розум і сфера - оболонка), в основу якого покладена ідея про гармонійне входження людини і його господарської діяльності в біогенний круговорот речовин на Землі. Для цього необхідно об'єднати зусилля всього людства, спрямовані на раціональне використання природних ресурсів, розробити нові прогресивні технології, що не наносять шкоду природі, що оточує людини. Ідейною основою цього є повернення до ойкуменическому (від греч. ойкос - будинок, житло) світогляду технічно нерозвинених суспільств минулого, але вже на новому техногенному рівні. Це дозволить вирішити дві, на перший погляд взаємовиключні, проблеми: забезпечити комфортні умови життя всіх людей і зберегти биосферу.

Вивчаючи цей розділ, ви довідаєтеся про:

- хімічному складі живих організмів;

- молекулярному рівні організації живої матерії;

- властивостях і функціях основних класів хімічних сполук живих організмів.