Методи емпіричного дослідження

1. Спостереження.

Спостереженням називається систематичне цілесп­рямоване сприйняття об'єкта. Цей метод часто виступає як елемент у складі інших методів. Прогрес методу спостереження зв'язаний із прогресом засобів спостереження (те­лескоп, мікроскоп).

Щоб бути плідним, метод повинен задовольняти ряду вимог:

- навмисності (спостереження ведеться для конкретної, чітко і до­кладно поставленої задачі);

- планомірності (ведення спостережень за планом, складеним виходячи з задач спостереження);

- цілеспрямованості (спостерігаються тільки ті сторони явища, які мають відношення до предмету дослідження);

- активності (спостерігач не просто сприймає все, що попадає в поле зору, а активно шукає потрібні об'єкти, риси, явища);

- систематичності (спостереження повинне вестися безупинно або
за певною системою).

Спостереження як метод пізнання дозволяє одержувати первинну інформацію про світ, форму, сукупність емпіричних тверджень.

2. Порівняння.

Порівнянням називається встановлення подібності й розходження предметів і явищ дійсності, пошук того загального, що властиве двом або кільком об'єктам. Метод порівняння може бути плідним при відповідності основним вимогам:

- порівнюватися можуть і повинні лише такі явища, між якими існує певна об'єктивна спільність;

- порівняння повинне здійснюватися за найбільш важливими, істот­ними (у плані конкретної задачі) ознаками.

Різні об'єкти або явища можуть порівнюватися або безпосередньо, або опосередковано через порівняння їх з третім об'єктом. У першо­му випадку звичайно отримують якісні результати (більше-менше, вище-нижче). Порівняння об'єктів з еталоном дає можливість одержання кількісних характеристик. Такі порівняння називаються вимірюванням.

3. Вимірювання.

Вимірювання розвинулось з операції порівняння, що є його основою, проте воно є більш могутнім і універсальним пізнавальним способом. Проголошений Галілеєм принцип кількісного підходу, відповідно до якого опис фізичних явищ повинен спиратися на величини, що мають кількісну міру, є методологічним фундаментом точної науки.

Вимірювання – це операція визначення чисельної міри досліджуваної величини за допомогою одиниці виміру, яка передбачає наявність наступних осно­вних елементів: об'єкта вимірювання, одиниці вимірювання (еталону), вимірювальних приладів, методу вимірювання.

4. Експеримент.

Під експериментом розуміють такий метод вивчення об'єкта, коли дослідник активно, цілеспрямовано впливає на нього шляхом створення штучних умов (або використання природних умов), необхідних для виявлення відповідних властивостей, коли свідомо змінюється перебіг природних процесів. Експеримент припускає використання спостереження, порівняння і вимірювання. Експериментальний метод у науці вперше затверджений великим Галілеєм. Він здійснив ряд досконалих експериментів.

В чому ж переваги експериментального вивчення об'єкта в порівнянні
зі спостереженням? По-перше, у процесі експерименту можливе вивчення
явища "у чистому" вигляді, тобто усуваються побічні фактори, що затемнюють основний процес. По-друге, цінністю експерименту є те, що він дозволяє досліджувати властивості об'єктів в екстремальних умовах (наднизькі і надвисокі те­мператури, наднизькі і надвисокі тиски). Ці умови дозволяють значно глибше. проникнути в сутність явищ і об'єктів (надпровідність, надтекучість). Нарешті, третьою перевагою експерименту є його повторюваність: можна провести дослідження, випробування стільки разів, скільки це необхідно.

Експерименти поділяються на натурні і модельні. Натурний екс­перимент стоїть ближче до природи, модельний - дозволяє вивчати більш широкий діапазон умов.

В науковому дослідженні експеримент і теорія найтіснішим образом
взаємозалежні.