Транси та стани оволодінн

Класифікація дисоціативних розладів

Дисоціативна амнезія

Дисоціативна фуга

Дисоціативний ступор

Дисоціативні транси та стани оволодіння

Дисоціативні розлади руху

Дисоціативні судоми

Дисоціативна втрата чутливого сприйняття

Дисоціативна амнезія – часткова або повна втрата пам’яті на недавні події чи проблеми, що були або на даний час залишаються стресовими. Амнезія ретроградна, стійка, хоч її глибина і поширеність може змінюватись, не супроводжується затьмаренням свідомості та симптомами інших захворювань. Перебігає на фоні загальних симптомів істерії.

Дисоціативна фуга– неочікуване або організоване залишення місця перебування чи від’їзд із зовні збереженою поведінкою та наступною амнезією епізоду, на фоні загальних критеріїв дисоціативних розладів.

Дисоціативний ступор– гостре послаблення або відсутність довільних рухів та мови із збереженням м’язового тонусу, статичної пози, дихання, реакції на світло, шум і дотики.

Транси – тимчасові зміни почуття особистої ідентичностіта звуження усвідомлення безпосереднього оточення або вузька і вибіркова концентрація уваги на стимулах оточення з обмеженням рухів, мови і поз.

Стан оволодіння – переконання хворого, що в нього вселився дух, сила, божество або інша особистість при відсутності розладів пов’язаних з іншими захворюваннями (шизофренія, афективні розлади, психопатії, епілепсії, інтоксикації психоактивними речовинами) або трансами релігійно і культурально прийнятими ситуаціями.

Дисоціативна втрата чутливого сприйняття – часткова або повна втрата деяких видів шкірної чутливості ділянки або всього тіла до дотику, уколу, вібрації, температури, або втрата зору, слуху, нюху тощо.

Неврологiчнi симптоми iстерiї дуже рiзноманiтнi. Iх подiляють на явища подразнення і явища випадання в руховiй та чутливiй сферах, а також у дiлянцi рiзних аналiзаторiв. Явища подразнення в чутливiй сферi й у дiлянцi аналiзаторiв характеризуються рiзким пiдвищенням чутливостi до всiляких подразникiв (гiперестезiя до свiтла, звукiв, дотику, больового подразнення тощо), у рефлекторнiй сфері - пiдвищенням рефлексiв із розширенням їх зони, в руховiй сферi - тіками, сiпанням, тремором, хореїформними та iншими рухами. До явищ випадання належать iстеричнi слiпота, глухота, глухонiмота.

Дисоціативні судоми – раптові і несподівані спастичні рухи, що нагадують епілептичні судоми, але без втрати свідомості, прикушування язика, ушкодження внаслідок падіння та мимовільного сечовипускання.

 

Iстеричний напад Епiлептичний напад
1.Починається пiд час або пiсля хвилювання. 2. Падiння хворого м’яке, без серйозних ушкоджень, оскiльки вiн залишається притомним. Спостерiгають лише звуження свiдомостi iз збереженням iнстинктивних захисних механiзмiв. 3. Рiзноманiтнi рухи тулуба i кiнцiвок, iнодi рiзке вигинання тулуба таким чином, що тiльки потилиця i ноги торкаються землi або лiжка. Нерiдко виникають манірні, дивацькі рухи (пози). 4. Колiр шкiри обличчя не змінюється, iнодi спостерiгають її почервонiння. 5. Язик неушкоджений, iнодi хворi прикушують губу або внутрiшню поверхню щоки, дихання посилене. 6. Рефлекси: зiничнi - збереженi, вдається розтулити стиснутi повiки, шкiрнi – вiдсутнi, сухожилкові - збереженi, можуть пiдвищуватися. 7. Порушень функцiї тазових органiв немає. 8. Реакцiя на зовнiшнi подразники своєрiдна - за вiдсутностi вiдповiдi можливе послаблення судом, через що краще дати хворому спокiй. 9. Напад триває довго, iнодi годинами. 10. Пiсля нападу iнколи виникає легка дрiмота або вiдчуття розбитості.   1.Починається здебiльшого без зовнiшнiх причин. 2.Раптова непритомнiсть, підвищення м’язового тонусу, падiння (часто обличчям додолу з наступним поворотом на спину внаслiдок судом ), частi ушкодження. 3. Фазні судоми - спочатку тонiчнi, потiм клонiчнi. 4. Рiзке збліднення шкiри обличчя, надалi посиніння її. 5. Прикушування язика (з бокiв), пiна з рота, яка часто забарвлена кров"ю. Дихання рiзко порушене. 6. Усi рефлекси вiдсутнi, пiсля нападу нерiдко виявляють рефлекс Бабiнського. 7. Мимовiльне сечовипускання, рiдше - дефекацiя, еякуляцiя. 8. Реакцiя на зовнiшнi подразники відсутня. 9. Тривалiсть нападу 2-5 хв. 10. Пiсля нападу спостерiгають глибокий сон або оглушення, iнодi недовгочаснi, рiдше тривалi запаморочливі стани свiдомостi, відчуття розбитості, бiль у м’язах, головний бiль, зрiдка альбумiнурiя.    

 

Явища випадання в чутливій сфері характеризуються різким зниженням чутливості аж до відсутності всіх її видів (анестезія). Вони, як і явища подразнення, не відповідають анатомічним зонам, іннервацію яких забезпечують периферичні нерви.

При неврозі руховi розлади, пов’язанi з випаданням у руховiй сферi, проявляються паралiчами та парезами. Вони, як і чутливi, не вiдповiдають iннервацiйним порушенням периферичного характеру, хоча парези нерiдко мають периферичний тип. При цьому випадає також цiлiсна функцiя (рухи кистi й усiєї верхньої кiнцiвки, ступні й усiєї нижньої кiнцiвки тощо), що свiдчить про центральний характер порушень. Сухожилкові рефлекси можуть посилюватися.