Організація самостійної діяльності школяра.

Час для виконання домашніх завдань потрібно вибирати самий продуктивний, тобто з урахуванням коливання розумової працездатності, вранці — це з 9 до 11.30 години, а ввечері — з 15 до 17.30 години.

Навчання у школі і домашня навчальна праця. Значення самостійної навчальної роботи дитини в оволодінні шкільною програмою.

Основною формою організації навчальної діяльності у школі є урок. Урок проводить вчитель за певним розкладом. Заняття на уроці ведуться різними методами. Зазвичай вчитель, організувавши увагу дітей, перевіряє виконання школярами домашніх завдань, тобто засвоєння ними матеріалу останнього уроку. По необхідності повторює його, а потім викладає новий матеріал, вчитель намагається закріпити його в свідомості і пам’яті дітей. На уроці вчитель дає завдання додому. Домашні завдання є важливою частиною і неодмінною умовою оволодіння шкільною програмою.

Гувернер повинен слідкувати, щоб в режимі дня були передбачені певні години для виконання домашніх навчальних завдань, вказано час не тільки початку, але й їх закінчення.

Тривалість приготування домашніх завдань повинна відповідати можливостям дітей. Для першокласників у II півріччі цей час не повинен перевищувати однієї години. Через кожні 30-35 хвилин потрібно робити 10-15 хвилин перерви для відпочинку.

З самого початку важливо навчати дитину працювати зосереджено, не відволікаючись і не засиджуючись за уроками більше призначеного очасу. Досвід показує, що діти, які довго сидять за приготуванням уроків, як правило, погано навчаються, перевтомлені, фізично ослаблені. У них не залишається часу на відпочинок.

Добре, коли дорослі проглядають зошити дитини, відмічають успіхи, радять, що потрібно зробити, щоб виконувати завдання краще. Потрібно переконати дитину, що успіхи повністю залежать від старання.

Чи слід робити разом з першокласником домашні завдання? Як тут дотриматись міри, як запобігти появі в дитини звички до того, щоб хтось піклувався про всі її справи? Це дуже складно. Все ж таки на перших порах маленькому учневі потрібна допомога: і нагадати йому про завдання, і навіть посидіти з ним поруч, поки він їх виконає. Ці перші його шкільні кроки надзвичайно важливі. Ми привчаємо його до ритму в роботі, до того, щоб він навчився виконувати її швидко, чітко, не відриваючись.

Першокласникові необхідні свій столик, своя настільна лампа, своя книжкова полиця. Слід простежити, щоб малюк ніколи нічого не шукав: усім його речам треба знайти певне місце.

Не потрібно дитину сварити, якщо у неї немає особливих досягнень; тим більше не можна їй дорікати успіхами однолітків.

Нехай батьки чи домашній вихователь не турбуються, якщо за станом шкільних зошитів або по тому, як важко дитина виконує завдання вдома, вони не бачуть у неї успіхів. Важливіше, щоб у школяра виникав і зберігався інтерес до завдань, до навчання, щоб він навчився відчувати задоволення від правильного розв’язання тієї ж самої простої задачі.

Першокласники дуже невпевнено виконують домашні завдання, часто звертаються за допомогою, запитують, чи правильно виконані завдання. Психологи вивчили особливості поведінки дітей у початковий період шкільного навчання. Вони вважають такий стан природним. Невпевненість дитини не є сигналом її непідготовленості до школи, несамостійності. В цій невпевненості, в тому, що дитина боїться самостійно виконати завдання, втілюється усвідомлення дитиною важливості навчання.

Навчити самостійно працювати школяра — одна із найважливіших задач домашнього вихователя. При організації самостійної роботи перш за все потрібно звертати увагу дитини на необхідність оволодіння не тільки потрібними знаннями, але й навичками практичного застосування цих знань.

Оволодіти знаннями можна лише набувши певних навичок та вмінь, використовуючи ці знання на практиці. Чим менший вік, тим більше потребується вправ для того, щоб дитина оволоділа тим чи іншим навиком та вмінням.

Правильно організована самостійна робота школярів вдома значно підвищує якість навчання у школі. Крім того, самостійна робота школярів має важливе виховне значення, так як вона являється засобом виховання почуття відповідальності за доручену справу.

Діти повинні бути добре проінформовані про порядок та методи виконання завдання. Потрібно передбачити також поступове підсилювання самостійності в їх навчальній діяльності.[4;47]

Щоб мати можливість допомагати дитині в самостійній роботі над навчальним матеріалом, гувернеру потрібно знати, як працювати над книгою; він повинні засвоїти основні вимоги, яких потрібно дотримуватись при цьому, так як в основі будь-якого самостійного навчання перш за все лежить робота з книгою.

Ви помітили, що дитина встала із-за столу, а зошити так і залишилися розгорнутими. Воду, в якій вона змивала пензлик, не вилила, пляшечку з клеєм не закрила. Не можна дозволяти їй займатися чимось іншим, поки вона не прибере за собою, навіть якщо до дитини прийшли друзі..

Спостереження свідчать, що потрібно рекомендувати дитині виконувати більш важкі завдання на початку домашнього заняття. Зазначено, що одноманітні види діяльності викликають у першокласників велике стомлення. Перехід від одного виду діяльності до другого підтримує працездатність на відносно високому рівні більш тривалий період. Але в той же час кожне нове завдання потребує для свого виконання періоду входження, проникнення в його суть, що на певний час гальмує продуктивність праці. Звичайно, що при збільшенні кількості завдань такі періоди адаптації будуть займати значну частину часу, який відведений на виконання домашніх завдань.

Найбільш ефективно виконуються завдання безпосередньо після уроків. Деякі завдання, особливо заучування віршів, краще готувати двічі, або навіть тричі. Виконання завдань на заучування саме напередодні уроків потребує від дитини великих затрат праці і часу. Потрібно показати, що виконання роботи наспіх, не доводячи діло до кінця часто викликане не браком часу, а відсутністю внутрішньої дисципліни, невмінням організовувати свою діяльність належним чином.

Дуже складно навчити школярів аналізувати свою діяльність, тобто озброїти їх методами саморегуляції, самодисципліни, самоконтролю і самооцінки.

Ефективність розумової діяльності учнів в багатьох аспектах визначається дотриманням ними порядку на робочому місці. Зайві, непотрібні речі заважають працювати, відволікають увагу першокласника.