Система суб’єктів адміністративно-деліктного провадження
План
Суб'єкти адміністративно-деліктного процесу
1. Система суб’єктів адміністративно-деліктного провадження
2 Компетентні органи і особи, наділені правом на владні дії (акти), що впливають на рух і долю справи
3 Особи, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення
4 Державтоінспекція МВС – спеціальний суб’єкт адміністративно-деліктного процесу
Провадження у справах про адміністративні проступки складаються з дій низки органів та осіб, які беруть участь у ньому. Це, наприклад, дії органів і посадових осіб, які уповноважені державою вживати передбачені законом заходи з виявлення і запобігання проступків, застосування та виконання стягнень; дії учасників провадження, які захищають свої інтереси; учасників, які залучаються до провадження при виникненні потреби у спеціальних знаннях тощо.
У главі 21 КУпАП законодавець визначив осіб, які беруть участь у проваджені в справі про адміністративний проступок і регламентував їх процесуальні повноваження. Такими особами за статтями 268, 269, 270, 271, 272, 273 і 274 КУпАП є: а) особа, яка притягається до адміністративної відповідальності; б) потерпілий; в) законні представники; г) захисник; д) свідок; е) експерт; є) перекладач.
У цьому переліку привертає увагу дві обставини: по-перше, відсутність представників органів адміністративно-деліктної юрисдикції (їх перелік і компетенція зафіксовані у інших главах КУпАП); по-друге, відсутність інших осіб, яким законодавство дозволяє брати участь у процесі (такою особою, наприклад, є Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, якому надано право бути присутнім на засіданнях судів усіх інстанцій, звертатися до суду із заявою про захист прав і свобод людини і громадянина).
З врахуванням вищенаведеного, всіх суб’єктів адміністративно-деліктного провадження можна поділити на кілька груп:
1. Компетентні органи й особи, наділені правом на владні дії (акти), що впливають на рух і долю справи. До них належать суб’єкти уповноважені складати протоколи про адміністративні правопорушення; розглядати справи про адміністративні правопорушення; суб’єкти, які впливають на рух і долю справи, але розглядати справи не уповноважені (прокурор і уповноважена ним особа); які реалізують заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення.
2. Суб’єкти, що мають особистий інтерес у справі (на відміну від суб’єктів першої групи, ніхто з представників цієї групи не має владних повноважень). До таких суб’єктів належать: а) особа, яка притягується до відповідальності; б) потерпілий; в) законні представники. Законними представниками є представників як особи, що притягується до відповідальності, так і потерпілого. Це батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники. До цієї категорії необхідно віднести також захисників (адвокати та інші фахівці у галузі права).
3. Суб’єкти, що сприяють установленню об’єктивної істини шляхом надання компетентним органам (посадовим особам) відомої їм інформації щодо обставин правопорушення. Такими суб’єктами є свідки.
4. Суб’єкти, які мають спеціальні знання і залучаються для дослідження та їх використання фактичних даних, що фігурують у справі. Такими суб’єктами є експерти і перекладачі.
5. Суб’єкти, що засвідчують важливі для встановлення об’єктивної істини факти, дії, обставини. Такими суб’єктами є поняті.
6. Суб’єкти, що сприяють виконанню постанови по справі. До таких суб’єктів належать формування громадськості, трудові колективи, адміністрація за місцем роботи, навчання або проживання правопорушників. Вони співпрацюють з органами публічної влади, допомагаючи їм у виконанні функцій щодо протидії адміністративним деліктам. У ряді випадків такі учасники провадження мають бути поінформовані про заходи адміністративного впливу, вжиті до винних.