Маніпуляцію інколи важко відрізнити від навіювання, коли йдеться про сфери впливу котрі діють на когнітивну сферу(не особливість).

- Обман і маніпуляція співвідносяться як два взаємопов’язаних кільця.

- Адресат почувається відповідальним за свої дії.

Маніпуляція масовою свідомістю викликає різні оцінки, з одного боку деструктивний вплив, з іншого феномен маніпуляції виник як необхідний, через то , якщо не буде впливів на маси людей, то почнеться анархія. Сьогодні розробка методів прихованого впливу(маніпулятивного) впливу контролю за масовою свідомістю є одним з найдорожчих інтелектуальних продуктів. В сучасному суспільстві тема маніпуляції на масову свідомість зачіпає тему демократизму-тоталітаризму

Сучасне західне суспільство обмежу людину в свідомому виборі. В суч. Суспільстві так все організовано, що молода людина перебуває в постійному шумі.

Маніпулятивні технології складаються з сукупності таких елементів, актів впливу, прийомів впливу, які розташовані в певній послідовності з урахуванням механізмів соціальної перцепції, особливостей сприймання інформації, умов актуальних соціально політичної і економічної ситуації, особливостей ініціатора впливу, продукту який є на ринку. В рамках сучасних технологій впливу на масову свідомість використовується не лише маніпуляція, але й навіювання, зараження. Оскільки про ці технології нге оголошують на загал, то люди сприймають цю інформацію на віру, от це і є прихованим впливом , на загал.

Формування якогось іміджу лідера, компанії. (імідж – образ, який цілеспрямовано формується). Образ ворога.

Засобами впливу на маси є засоби масової інформації.

Причини маніпулятивного характеру ЗМІ:

- Пристрасність і наявність якихось поглядів і переконань, а також суб’єктивізм людей, які працюють в засобах ЗМІ.

- Політичні і соціально-економічні умови, які ведуть діяльність ЗМІ.Піддаються економічному і адміністративному впливу.

- ЗМІ функціонують в умовах ринку, боряться за свою аудиторію, слухачі готові почути повідомлення, які є для них цікавими, які вирізняються від інших. Середній обиватель лінується думати, і сприймає ЗМІ, як джерело розваги, а не предмет і спосіб отримати інформацію, котру далі треба ґрунтовно проаналізувати.

- Є певні принципи відбору інформації(пріоритетність повинан бути привабливою; неординарні факти;високий соціальний статус; успіх) Те що ми бачимо в ЗМІ – спотворення реальності)

- В світі в принципі існують ДОСТОВІРНІ І НЕДОСТОВІРНІ ФАКТИ.

- Управлінська діяльність на державному рівні не може обійтися без психологічного впливу. Управління державою здійснюється за допомогою ЗМІ.

- Дуже чітко вплив на маси відрізняється між впливу в міжособистісній взаємоді тим. Що при впливі на маси використовуються універсальні цінності, потреби, мотиви( комфорт, соц. Забезпечення, добрий настрій і тд) . Тут вибираються загальні зразки. В сучасному демократичному суспільстві дуже обмежені можливості примусу, тому стає необхідним впливати на бажання громадян. Громадяни повинні зробити те, що треба захотіти. Серджіо Московічі писав про те, що в сучасному демократичному суспільстві здійснюється контроль не за засобами виробництва, а над інформацією. Громадянське суспільство – суспільство окремих індивідів, котрі пов’язані між собою приватними інтересами. В цьому його цілісність. «Громадянське суспільство є дуже чутливими до руйнації на рівні інтересів кожної особи.»

Поняття , які описують маніпуляцію на побутовому рівні відрізняються від наукового. Афера, махінація. Афера незаконна відносно закону, а махінація відносно моральних норм взаємодії. Хитрість – людина котра схильна бачити вигоду для себе у всьому і вміє приховувати свої бажання і цілі. Обман.

Поняття, які описують маніпуляцію в сферах соціального управління – таємна операція. Психологічна війна, агітація. ТРЕБА ЗНАТИ ЗНАЧЕННЯ ЦИХ СЛІВ. Пропаганда, дизінформування. В рамках науки, зокрема психології вживають психологічний вплив, маніпуляція, пропаганда, агітація.

Маніпуляція може бути спрямована на когнітивну сферу. Маніпуляція імітує переконування. Прикладами маніпуляції можуть бути: спотворення інформації, за допомогою часткової її подачі, за допомогою зміщення акцентів, за допомогою подачі неоднозначної інформації. Якихось натяк ів, які дають в висловлюванні подвійний смисл. Замовчування інформації. Найчастіше використовуються методи часткового висвітлення , або вибіркової подачі.

Спосіб подачі інформації може бути використаним в маніпулятивному впливі, багато несистематизованої інформації може заплутати сприймання. Не дозволяє ефективно скористатися інформація, яка дається дрібними порціями.

Компонування інформації в такий спосіб, щоб це наштовхувало адресата на однозначний висновок.

Псевдоагрументація – вплив, який за формою схожий на аргументацію. Аргументація – вплив полягає в висвітленні сильних сторін і спростуванні протилежної позиції. Псевдоаргументація – використання несправжніх аргументації.

Ізоляція – використання якихось фактів, котрі відірвані від контексту. (на цьому будуються плітки). \

Зміна теми(зміна напрямку діалогу) . Відволікання уваги, зосередження на дрібницях.

Ігнорування контраргументів.

Видима підтримка(коли надаєш підтримку його аргументам, для того, щоб його аргументи були вичерпними і ти тоді переходиш до своїх аргументів)

Посилання на більшість як аргумент.

Використання ірраціональних ідей, як аргументів.

Раціональні ідеї.

Псевдоаргументації використовуються «ти повинен зрозуміти», «всі люди повинні бути справедливим». «треба допомагати людям», «треба віддячуватися», «ти повинен бути чоловіком». Це неправильно.

Вплив на маніпулювання на мотиваційну феру полягає в тому, що за допомогою маніпуляції спонукують ся чи формуються якісмотиви. Дуже добре це видно на одному з принципів впливу описаним Челдіні – механізм дефіциту, коли помірна нестача чогось спонукає активну пошукову діяльність людей, чи загроза нестачі.

Створення уявного лиха використовується як вплив на масову свідомість( чогось бракує, формується нестача в чомусь, чи загроза якоїсь нестачі, приклад з гречкою дуже добра маніпулятивна технологія щоб збільшити кількість прождаж) Вплив на мотиваційну сферу може полягати в використанні вже тих мотивів які є в людей: якщо ми чогось хочемо і це вивляємо,и за мотивовані до того чого ми хочемо, нас переповнюють емоції, нам важко відсторонитися від ситуації і ми будемо купляти продукт. Також мотиви які використовуються і є властивими кожному з нас – це є бажання демонструвати соціально толеровані якості, бажання особистості бути носієм таких якостей, ми часто піддаємося маніпуляції, коли не хочемо видатися нечемними, неввічливими, коли не хочем о відмовити комусь. Ми хочемо видаватися коректними, привітними. Також компетентність є характеристикою, яка викликає повагу і захоплення. Коли ми боємося виявити свою некомпетентність чи незнання ми можемо стати жертвою маніпуляції. Це в переговорах дуже добре видно, люди які почуваються впевнено на переговорах не бояться бути в темі, не бояться сказати я не знаю, і тд. Вони не бояться виказати що вони чогось не знають. Важливим мотивом для маніпуляції це є бажання зберегти близькі і приязі взаємини з кимось.

Особистісні якості адресата, які використовуються в маніпуляції.

Це є комплекси(деструктивна установка, щодо себе, окремих характеристик особистості , не лише те, що не подобається, а й те, що негативно впливає на наше існування, розвиток)Якщо маніпулянт знає про такі комплекси, він може маніпулювати адресатом використовуючи це знання(зпровокувати(коли адресат втратить самоконтроль і продемонструє свою нестриманість, неввічливість)) Агресивні схильності можуть бути використані, амбітність(честолюбство), знаючи що працівник є амбітним, для нього є цінним статус і тд, керівник може його дуже легко за мотивувати. Непропрацьовані внутрішньособистісні проблеми і конфлікти, які проявляють себе, вони спотворюють наше сприймання реальності і заважають нам бути критичними і тримати рамку взаємодії, призводять до проявів емпатійності і інших лишніх штук.

Вплив на емоційно-вольову сферу. Маніпулятивний вплив. Витіснення предмета обговорення через звернення до емоційної сфери(намагання викликати жаль, співчуття, витісненя з діалогу предмета обговорення черезе звернення до емоційної сфери). Похвала чи комплімент, якась дрібна послуга, це хороший спосіб викликати позитивні емоції і прихильне ставлення – це є маніпулятивний вплив. Провокація, коли адресат втрачає самоконтроль і втрачає свою нестриманість, неввічливість(спровокування негативних емоцій, злості, надання адресату можливості відчути себе значущим і вагомим, флірт). Створення часового тиску, використовують в переговорах. Ігнорування «дівчина вона як тінь, ти до неї вона від тебе, ти від неї, вона до тебе». Спричиняє в адресата емоційний дискомфорт. Буває дієвим в виховному процесі дітей. Демонстрування щирості, використання прийомів активного слухання, активний емоційний відгук на те що говорить адресат, створення ілюзії щирості, що може бути способами маніпуляції. Почуття провини, це є дуже потужний спосіб зманіпулювати, почуття провини є деструктивним, злість є конструктивнішою.Переживання почуття провини варто того, щоб працювати з провиною. Це одне з найсильніших переживань і з тих почуттів, котрі мають дуже сильний вплив на життя людини. Коли маніпулянт викликає почуття провини це є дуже добрий спосіб досягнути бажаних цілей. Вплив є дієвим тому, що якщо людина почуває провину, вона хоче відновити свій Я-образ(позитивний) нам важливо добре думати про себе, мати уявлення про себе як про позитивну особу, а провина руйнує це уявлення, тоді особистість намагається вжити всіх можливих заходів, щоб відновити цей образ. Жертва викликає симпатію, каяття, що очевидно супроводжується намаганням щось добре зробити тій жертві, компенсувати той «ущерб» іншій людині. Бред Келлном Джонном Еллардом проведені дослідження , пропонувалося взяти участь в псих дослідженні з використанням лабораторного обладнання. Обладнання перетсавло працювати і дослідник казав, що студенти поламали обладнання. Студенти які повірили, що вони поламали обладнання, охоче погоджувались повторювати. Страх одна з фундаментальних емоцій, він може використовуватися як інструмент маніпуляції. Страх може бути реальним і може бути ілюзорним. І реальний страх мо бути надмірним, тобто коли він блокує активність і не дозволяє вживати якихось заходів для попередження загрози чи пошуку вирішення проблемної ситуації. Ілюзорний страх(невротичний) не сигналізує про якусь небезпеку, він є створений уявою, є плодом фантазії. В контексті маніпуляції цей ілюзорний страх представляє більший інтерес. Його викликання, формування є способом маніпуляції. Ще один спосіб маніпуляції – це притупити реальний страх. Мета терористів створення ілюзорного страху.

Засоби маніпуляції. Вербальні і невербальні самостійно! Вербальні – значеня і смисл, відміна нейтральних понять емоційно забарвленими, звернення в множині, формулювання висловлювань з надмірним узагальненням. Невербальні засоби – темп мовлення ,паузи, мовчання, погляд, фізичний контакт.

Механізми психологічного впливу , описаними ЧАЛДІНІ!

Особистісні причини маніпуляції з позиції маніпулянта, або схильності до маніпуляції. Про людей які маніпулюють часто говорять в негативному контексті і маніпуляція викликає засудження. Насправді йдеться про особистостей, які схильні маніпулювати і для них характерний маніпулятивний стиль взаємодії в стосунках. Причини цього можуть бути різними, коли люлина переважно маніпулює інші це помічають. Маніпулянт маніпулює для того щоб досягнути якихось усвідомлених і бажаних цілей. Маніпуляція – є способом самоствердитись, недовіра до інших, внаслідок негативного досвіду спілкування чи неприязного ставлення до інших, недовіра через знання особливостей партнера, прагнення уникнути відкритого конфлікту, зберегти взаємини. Причиною маніпуляції може бути брак часу. Може бути наслідком соціального научіння. Маніпуляція буває усвідомлюваною або неусвідомлюваною маніпулянтом і усвідомлена маніпуляція – спосіб досягнути бажаного, несвідома маніпуляція з одного боку спосіб досягнути власних цілей і потреб, але якщо людина схильна до маніпуляції, то імовірно, що маніпуляція є способом захисту власного Я. Виділяють 4 позиції маніпулянта у взаємодії В . ШАпай – 1) активний 2) пасивний 3) конкуруючий 4) байдужий. Активний маніпулянт декларує свою силу і значущість, особливо якщо має високе соціальне становище, зв’язки. Пасивний маніпулянт намагається перекласти відповідальність за власні вчинки і життя на інших людей, зрче отримати допомогу від інших і хоче щоб інші вирішували їхні проблеми і задачі. Пасивні маніпулянти намагаються викликати жаль, або демонструвати своє невміння і неспроможність. Конкуруючий маніпулянт сприймає взаємодію з іншими як турнір, перегони. І для нього інші люди – це впершу черу суперники і маніпуляція є способом самоствердження. Байдужий тип декларує свою байдужість індиферентність у ситуації, працівник який має таку позицію в розгарі проекту, маючи ділянку роботи за яку відповідає , коли допустився помилки і тд буде уникати роботу. Використовуючи маніпулятивний вплив треба давати собі звіт в якихз взаєминах і в якій ситуації ми його використовуємо, якщо йдеться про близькі стосунки, то ящко в їх основі є маніпуляція, то це не є стосунки.