Особливості використання вимірювальних генераторів

При роботі з вимірювальним генератором потрібно передусім керуватися його інструкцією і пам’ятати про необхідність узгодження виходу генератора зі входом об'єкта вимірювання.

Узгодження вихідного опору генератора з вхідним опором об’єкта вимірювання знижує ступінь спотворення форми сигналу ВГ та забезпечує правильність показів вимірника рівня вихідного сигналу ВГ.

Якщо вхідний опір об’єкта вимірювання багато більше вихідного опору генератора, то для узгодження використовують зовнішній, або внутрішній резистор.

При роботі з ВЧ і НВЧ генераторами обов’язково потрібно користуватися стандартними з’єднувальними коаксіальними кабелями, що входять в комплект вимірювального генератора. Ці кабелі мають хвильовий опір, який дорівнює вихідному опору ВГ. До виходу кабелю також повинне бути підключене навантаження, яке дорівнює його хвильовому опору. Застосування кабелів з іншими хвильовими опорами, неузгодженість навантаження з хвильовим опором і т.д. викликають відображення вимірювального сигналу на кінцях кабелю (що дає сильне спотворення форми сигналу на вході об’єкта вимірювання) або призводять до випромінювання енергії сигналу в навколишній простір, тобто створення перешкод іншим радіоелектронним пристроям.

Якщо від ВГ вимагається сигнал, що становить одиниці - сотні мікровольт, генератор повинен бути заземлений. Робота з імпульсними генераторами рекомендується проводити екранованих приміщеннях, напруга живлення в які подається через спеціальні НЧ фільтри.

При роботі з ВГ потрібно дотримуватися правил безпеки, які зазначені в інструкції до приладу.

3.3. Низькочастотні вимірювальні генератори LC- та RC- типу

Низькочастотні ВГ призначені для випробувань підсилювачів НЧ і відеочастот, градуювання вольтметрів змінного струму, живлення вимірювальних схем, регулювань модуляторів радіопередавальних пристроїв і т. п. Вони виробляють зазвичай коливання синусоїдальної форми. Структурна схема низькочастотного вимірювального генератора представлена на рисунку 2.

Задаючий генератор (ЗГ) багато в чому визначає характеристики вимірювального генератора, і його тип часто дає додаткову назву всьому приладу, наприклад RС-генератор, LС-генератор.

Підсилювачі, які використовуються в низькочастотних вимірювальних генераторах, забезпечують розв'язку задаючого генератора від навантаження, посилюють напругу (потужність) генерованих коливань і, нарешті, узгоджують вихід задаючого генератора з вихідним пристроєм приладу. Для посилення генерованих коливань без внесення істотних нелінійних спотворень підсилювачі охоплюють негативними зворотними зв’язками і, як правило, застосовують двотактний вихід. Регулятор коефіцієнта посилення (плавний регулятор вихідної напруги) зазвичай ставлять на вході підсилювача.

Вихідні пристрої генераторів призначаються для регулювання вихідної напруги (потужності) і узгодження опору навантаження з вихідним каскадом підсилювача. Виконання останнього вельми важливо головним чином для отримання максимальної вихідної потужності підсилювача і мінімальних нелінійних спотворень.

Вихідний пристрій може складатися з узгоджуючих трансформаторів (одного або декількох залежно від діапазону частот генератора) і ступінчастих атенюаторів (послаблювача напруги або потужності).

Узгоджувальні трансформатори мають секціоновані вторинні обмотки, що дозволяє при певних значеннях зовнішнього навантаження R_н трансформувати в первинну обмотку трансформаторів завжди один і той самий опір (рис. 2).

Зазвичай узгоджувальний трансформатор розраховують для роботи на одне з наступних навантажень: 50, 200, 600 або 5000 Ом. При роботі на навантаження, опір якого набагато більше 5000 Ом, необхідно включати так зване внутрішнє навантаження.

Схема вихідного пристрою більшості низькочастотних генераторів має симетричний вихід, який при необхідності легко може бути перетворений в несиметричний (рис. 2), якщо один з виводів трансформатора, наприклад 2, з'єднати з корпусом генератора.

Контрольні прилади призначені для контролю параметрів вихідного сигналу та для вимірювання струмів електронних ламп потужних вихідних каскадів підсилювачів. Найбільш часто - це випрямні вольтметри, шкали яких градуйовані в середньоквадратичних значеннях синусоїдальної напруги.