Банківська, фінансова й підприємницька інформація у складі телеконференцій і форумів.
Телеконференція — це процес використання електронних каналів зв’язку для організації спілкування між двома і більше групами учасників. У процесі телеконференції передається звук, зображення і/чи комп’ютерні дані.
Стандартні засоби зв’язку, такі як телефон, факс, електронна пошта, вже не можуть повністю задовольнити потреби користувачів. У багатьох відносинах спілкування ефективніше тоді, коли можна бачити і чути співрозмовника, спостерігати його реакцію. Саме таке спілкування забезпечують телеконференції.
Особливий інтерес у цьому плані становлять відеоконференції, оскільки, згідно з відомими дослідженнями, під час телефонної розмови передається лише 10 % інформації, а в разі коли можна стежити за жестикуляцією і мімікою співрозмовника, коефіцієнт передачі інформації досягає 60 %.
На думку менеджерів компаній, що вже використовують відеоконференції, системи відеоконференцій різко скорочують тимчасові й фінансові витрати на відрядження їхніх працівників і роблять проведені наради продуктивнішими.
Розглянемо, у яких сферах людської діяльності найчастіше знаходять застосування телеконференції.
Діяльність владних структур . Для них характерним є часте проведення селекторних нарад (аудіоконференцій). Відеоконференції значно розширюють можливості спілкування керівників і підлеглих, вироблення і прийняття спільних рішень, затвердження документів.
Бізнес-використання — спільна робота декількох користувачів з документами і додатками у складі групи за використання мережі чи віддаленого доступу з віртуальних офісів. Цей спосіб знаходить дедалі ширше застосування через збільшення кількості компаній, робочі місця працівників яких розташовуються за місцем проживання. Створення віртуальних офісів допомагає заощадити істотні кошти на оренді приміщень, оплаті рахунків за електроенергію тощо. Телеконференції дозволяють оперативно проводити наради, дискусії й експертизи; знижувати витрати, пов’язані з відрядженнями працівників; проводити дистанційне навчання персоналу. Крім того, немає потреби збирати працівників в одному місці для спільної роботи над договором чи проектом.
Телемедицина. Цей напрям широко обговорюється у зв’язку з тим, що надає можливості для проведення консультацій (консиліумів) за участю висококваліфікованих лікарів з віддалених місць без необхідності їх фізичної присутності. Інформацію щодо проектів у галузі телемедицини можна знайти на сайті: http://tm.stel.ru.
Дистанційне навчання. Сьогодні засоби телеконференцій поступово впроваджуються у сферу навчання. Це дає змогу не лише послухати і побачити відомого лектора, що знаходиться в іншому місці земної кулі, а й, використовуючи можливості відеоконференцій, здійснювати інтерактивне спілкування. Існують спеціальні програмні продукти, що уможливлюють побудову карт навчальних курсів, спільне використання інформаційних ресурсів, здійснення тестувань і оцінювання студентів, наприклад: WebCT, Іnteractіve Learnіng Network, The Іnternet Classroom Assіstant, The Learnіng Manager (TLM) та ін.
Системи відеоспостереження. Цей спосіб дає змогу вести постійний відеомоніторинг технологічних процесів, може застосовуватися також у охоронних системах із широкими можливостями дистанційного керування й архівування відео.
Особисте спілкування у вигляді телеконференцій (наприклад, Інтернет-телеконференцій) широко використовується приватними особами. Це може бути діалог (відеодіалог) або спілкування більшої кількості осіб.
Якщо звернутися до історії, то перший відеотелефон був створений 1964 року американською компанією AT&T. Перші відеоконференції потребували каналів з високою пропускною здатністю. Так, якщо не використовувати стиснення даних, то швидкість передачі має бути від 500 кбіт/с до 1 Мбіт/с. Тому в 70-ті роки тільки великі транснаціональні компанії чи урядові організації могли дозволити собі використання відеозв’язку.
З тих пір у технології й індустрії відбулися революційні зміни. У наш час устаткування для проведення відеоконференцій і канали стали доступніші. Багато компаній мають власні канали і мережі передачі даних. Вимоги до ширини смуг пропускання каналів значно знизилися. Постійна конкуренція між компаніями змушує їх безупинно поліпшувати якість устаткування і водночас приводить до неухильного зниження цін.
Основними перевагами телеконференцій вважають:
можливість частішого спілкування з колегами і партнерами, постачальниками і замовниками, не залишаючи офісу;
можливість бути одночасно в кількох місцях;
прискорення процесів прийняття рішень, можливість негайного обговорення й ухвалення рішення з невідкладних проблем;
можливість приймати обґрунтованіші рішення завдяки залученню за необхідності додаткових експертів;
заощадження часу і ресурсів, підвищення ефективності роботи.
2. Класифікація телеконференцій
Телеконференції можна класифікувати за різними ознаками.
За використовуваним видом зв’язку:
аудіоконференції — передбачають спілкування за допомогою голосу;
відеоконференції — передбачають передачу як аудіоінформації, так і відеозображень учасників;
документальні — крім передачі аудіо- та відеоінформації передбачають обмін даними (документами) між учасниками.
За топологією:
«крапка-крапка» — уможливлюють спілкування двох користувачів чи двох груп користувачів;
«один-до-багатьох» — дозволяють одній особі виступати перед аудиторією слухачів;
«багато-до-багатьох» (багатокрапкові) — забезпечують одночасний зв’язок між великою кількістю учасників, проте потребують наявності спеціалізованого пристрою — сервера керування багатокрапковими сеансами (MCU).
Багатокрапкові сеанси зв’язку можуть проводитись у двох основних режимах: «активізація за голосом» та «постійна присутність».
За способом проведення та використовуваним устаткуванням:
Студійні — до цієї групи належать системи вищого класу, реалізовані апаратними засобами. Вони потребують високошвидкісних ліній зв’язку і чіткої регламентації сеансів. Зазвичай такі відеоконференції організовують у телецентрах з використанням телевізійних мереж передачі даних (супутникових чи волоконно-оптичних каналів зв’язку). Для їхнього створення потрібне висококласне спеціалізоване телеустаткування (студійні камери, звукове і контрольне устаткування, монітори). Типовим прикладом подібних відеоконференцій є телемости.
Групові — використовуються для ефективного спілкування великих і середніх груп користувачів за їх спільної роботи над проектом, для проведення дискусій і виступів, на яких учасник не може бути присутнім особисто.
Для їхньої реалізації застосовуються як апаратні, так і програмно-апаратні рішення, що, як правило, потребують використання спеціального устаткування (високоякісних відеокамер, пристроїв аудіозв’язку з HіFі-якістю звуку та повноекранним відео, якісніших, ніж звичайні) і наявності ліній ІSDN чи ЛОМ. Завдяки високій якості сигналів можна здійснювати обмін і перегляд документів, групову роботу з додатками.
Персональні (настільні) — зазвичай використовуються для неформального спілкування між двома особами (або більшою кількістю осіб), інтерактивного обміну інформацією, групової роботи з додатками та ін. Вони відрізняються невисокою вартістю обладнання. Для проведення такої конференції необхідним устаткуванням є: персональний комп’ютер зі звуковою платою, мікрофоном, навушниками чи динаміками, пристроєм для введення зображень (камерою і кодеком) та платою для підключення до каналу передачі інформації. Крім цього необхідно встановити спеціальне програмне забезпечення. Персональні відеоконференції можуть бути організовані як із застосуванням сервера керування багатокрапковими сеансами (MCU), так і без нього, з використанням лише термінального устаткування і відповідних каналів зв’язку між абонентами. Як канал зв’язку може використовуватися аналогова телефонна мережа (для підключення до глобальної мережі) чи локальна мережа.
За середовищем передачі інформації:
проведені через КТМЗК;
проведені через ISDN;
проведені через Інтернет;
проведені через локальні мережі (у тому числі АТМ).
За режимом спілкування:
реального часу;
відкладені (наприклад, система телеконференцій Інтернет).
За характером використання:
виробничі;
медичні;
наукові;
навчальні та ін.