Поняття, суть і значення стадії апеляційного провадження.

План

ТЕМА № 16: Провадження в суді апеляційної та касаційної інстанції.

Суми, 2012

Ільченко О.В.

Лекція № 16

Навчальна дисципліна

«Кримінальний процес»

Тема:«Провадження в суді апеляційної та касаційної інстанції».

Розробив:

Викладач кафедри права


Вступ

1. Поняття, суть і значення стадії апеляційного провадження.

2. Суб'єкти, процесуальний порядок і строки розгляду в суді у апеляційному провадженні.

3. Перевірка вироків і ухвал про застосування чи незастосування примусових заходів виховного і медичного характеру, ухвалених місцевими судами.

4. Поняття, суть і значення стадії касаційного провадження.

5. Особливості розгляду касаційних скарг на судові рішення, які набрали законної сили

6. Повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги

Ключові слова: Апеляційне провадження, апеляційна інстанція, апеляційна скарга, поняття, сутність, суб’єкти, вирок, ухвала, кримінальні процесуальні норми.

Мета лекції: Визначення сутності, значення та завдань кримінального процесуального права, джерела кримінального процесуального права. Визначення понять, структури і видів кримінальних процесуальних норм.

Питання для самоконтролю:

1.Судові рішення, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.

2.Особливості апеляційного оскарження окремих судових рішень Порядок і строки апеляційного оскарження.

3.Вимоги до апеляційної скарги.

4.Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги.

5.Судові рішення суду апеляційної інстанції.

6.Судові рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку.

7.Порядок і строки касаційного оскарження. Вимоги до касаційної скарги.

8.Повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги.

9.Підстави для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції.

10.Судові рішення суду касаційної інстанції. Зміст ухвали суду касаційної інстанції.

Рекомендовані нормативні акти та література:

 

1. Конституція України : прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України від 28 черв. 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. — Ст. 141.

2. Кримінальний процесуальний кодекс України : Закон України від 13 квіт. 2012 р. // Голос України. — 2012. — № 90—91. — 19 травня.

3. Віденська конвенція про дипломатичні відносини від 18 квіт. 1961 р. [Електронний ресурс] : ратифікована Президією Верховної Ради УРСР 21 берез. 1964 р. — Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_048

4. Загальна декларація прав людини : прийнята та проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 10 груд. 1948 р. // Офіційний вісник України. — 2008. — № 93. — Ст. 3103.

5. Конвенція про захист прав і основних свобод людини від 4 лист. 1950 р. // Офіційний вісник України. — 1998. — № 13. — Ст. 270.

6. Віденська конвенція про дипломатичні зносини від 18 квіт. 1961 р. // Кримінально-процесуальний кодекс з постатейними матеріалами / за ред. В. П. Шибіко. — К. : Юрінком Інтер, 2000. — С. 155—166.

7. Віденська конвенція про консульські зносини від 24 квіт. 1963 р. (глава 2) // Там само. — С. 175—184.

8. Про громадянство України : Закон України від 18 січ. 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 13. — Ст. 65.

9. Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства [Електронний ресурс] : Закон України від 22 верес. 2011 р. — Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3773-17

10. Про визнання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини [Електронний ресурс] : Закон України від 23 лют. 2006 р. — Режим доступу : http: // www.rada.gov.ua

11. Про міжнародні договори України [Електронний ресурс] : Закон України від 29 черв. 2004 р. — Режим доступу : http: // www.rada.gov.ua

12. Рішення у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію у часі законів і інших нормативно-правових актів) : рішення Конституційного Суду України від 09 лют. 1999 р. // Офіційний вісник України. — 1999. — № 7.

13. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 56 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень частин першої, третьої статті 80 Конституції України, частини першої статті 26, частин першої, другої, третьої статті 27 Закону України «Про статус народного депутата України» та за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України про офіційне тлумачення положення частини третьої статті 80 Конституції України стосовно затримання народного депутата України (справа про гарантії депутатської недоторканності) : рішення Конституційного Суду України від 26 черв. 2003 р. // Офіційний вісник України. — 2003. — № 17.

14. Кримінально – процесуальний кодекс України : наук. – практ. коментар / за заг. ред. В. Т. Маляренка, В. Г. Гончаренка. — [5-е вид., перероб. і доп.]. — К. : Юрисконсульт, КНТ, 2008. — 896 с.

15. Положення про дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав в Україні [Електронний ресурс] : затв. Указом Президента України від 10 черв. 1993 р. // Голос України. — 1993. — 26 червня. — Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/198/93

16. Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя : постан. Пленуму Верховного Суду України від 1 лист. 1996 р. № 9 // Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах / [упоряд. В. В. Рожнова, А. С. Сизоненко, Л. Д. Удалова]. — К., 2011. — С. 163—169.

17. Белоносов В. Критерии допустимости аналогии в уголовном процессе / В. Белоносов // Государство и право. — 2001. — № 7. — С. 65—69.

18. Бринцев В. Д. Роль і значення правотворчості у формуванні єдиного правового поля Європи / В. Д. Бринцев // Вісник Конституцыйного Суду України. — 2009. — № 2. — С. 80—91.

19. Великий Д. Аналогия и расширенное толкование в уголовно-процессуальном праве / Д. Великий // Уголовное право. — 2005. — № 3. — С. 73—76.

20. Ветрова Г. Н. Уголовно-процессуальная ответственность / Ветрова Г. Н. ; отв. ред. А. М. Ларин. — М. : Наука, 1987. — 211 с.

21. Волкотруб С. Г. Імунітет у кримінальному процесі України : [монографія] / Волкотруб С. Г. — Х. : Консул, 2005. — 144 с.

22.Божьев В. П. Уголовно-процессуальные правоотношения / Божьев В. П. — М. : Юрид. лит., 1975. — 176 с.

23. Громов Н. А. Санкции в уголовно-процессуальном праве России / Н. А.Громов, С. А. Полунин. — М. : Городец, 1998. — 152 с.

24. Дроздов О. М. Джерела кримінально-процесуального права України / Дроздов О. М. — Х. : Вапнярчук Н. М., 2008. — 208 с.

25. Демченко В., Стратонов В. Кримінально-процесуальний закон : стилістичні проблеми / В. Демченко, В. Стратонов // Право України. — 2002. — № 11. — С. 124—127.

26. Капліна О. Поширювальне тлумачення і аналогія кримінально-процесуального закону : проблеми розмежування / О. КаплІна // Вісник Академії правових наук України. — Х., 2004. — Вип. 4. — С. 152—162.

27. Капліна О. Буквальне тлумачення норм кримінально-процесуального права / О. Капліна // Вісник Академії правових наук України. — Харків, 2005. — Вип. 1. — С. 150—161.

28. Капліна О. В. Право застосовне тлумачення норм кримінально-процесуального права : [монографія] / Капліна О. В. — Х. : Право, 2008. — 296 с.

 

 

Вступ

 

Справедливість судового рішення неможлива без реалізації права заінтересованої особи на його перевірку іншим складом суду, який є колегіальним, незалежним від суду, що постановлював оскаржуване рішення, та який без відправлення справи в той самий суд може сам скасувати попереднє рішення і, дослідивши необхідні обставини, постановити своє, остаточне. Такий порядок перевірки судових рішень має назву апеляційного.

Апеляційне провадження — самостійна стадія кримінального процесу, в якій суд інстанції вищого рівня на підставі апеляцій перевіряє законність і обґрунтованість вироків, ухвал суду першої інстанції.

Перед судом апеляційної інстанції при перегляді ним кримінальної справи в порядку апеляційного провадження стоять такі завдання:

а)не допустити виконання незаконного, необґрунтованого та несправедливого вироку;

б)швидко виправити допущені на попередніх стадіях помилки, прорахунки та порушення;

в)забезпечити захист і реалізацію прав, законних інтересів учасників процесу;

г)сприяти однаковому розумінню та застосуванню законів судами першої інстанції.

Апеляційне провадження є важливою гарантією досягнення цілей і виконання завдань кримінального судочинства. Воно допомагає попередити набрання законної сили неправосудними вироками, ухвалами і постановами, швидко виправити допущені судом першої інстанції помилки і цим самим забезпечити охорону прав, свобод і законних інтересів учасників процесу, а також сприяє поліпшенню якості роботи судів нижчого рівня та формуванню судової практики відповідно до вимог матеріального і процесуального закону.

Кримінально-процесуальний закон закріплює низку важливих положень, що виражають сутність, характер і демократизм апеляційного провадження. Ці положення в юридичній літературі називають основними рисами апеляції Основними рисами апеляційного провадження слід вважати:

1) реалізацію права учасника судового розгляду на перевірку рішення в кримінальній справі суду першої інстанції іншим складом суду, який є колегіальним і незалежним від суду, який постановив оскаржуване рішення;

2)поєднання перевірки законності з перевіркою обґрунтованості судового рішення;

3) виправлення допущених судом першої інстанції помилок;

4)можливість подання в апеляційну інстанцію нових документів;

5)право апеляційного суду витребувати у необхідних випадках додаткові докази;

6)право апеляційного суду постановити свій вирок;

7)обов'язковість вказівок апеляційного суду, який скасував вирок (ухвалу) і повернув справу на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд, для органів дізнання і досудового слідства при додатковому розслідуванні та суду першої інстанції при повторному розгляді справи.