СЛАЙД № 3

Тематика публічної|прилюдної| сфери займає|позичає,посідає| одне з центральних місць у сучасній державно-управлінській думці.|гадці| Проте|тим не менше| категорії “публічна|прилюдна| сфера”, “публічна|прилюдна| політика”, “демократичне врядування” в Україні не отримали належного визнання в науковій і, як наслідок, у нормативно-правовій літературі.

ПУБЛІЧНА СФЕРА ЯК ОБ’ЄКТ УПРАВЛІННЯ.

Невід’ємною складовою, визначальним чинником публічного управління постає демократія, як суспільне врядування, яке здійснюють рівноправні, економічне незалежні громадяни через безпосередню участь у виробленні та реалізації публічної політики. Демократичне врядування управління справами суспільства на різних рівнях управління та у різноманітних економічних сферах також потребують системних досліджень.

Демократичні засади врядування суспільства, національні інтереси України, її конкурентноспроможність на світовому просторі, політичне протиборство та економічна конкуренція потребують наукового осмислення та вироблення науково-обгрунтованих і публічно підтриманих технологій, процедур і механізмів управління публічною сферою як сферою реалізації властивих суспільству інтересів.

СЛАЙД № 1

ВСТУП

Демократія, публічна сфера, публічна та державна політика, публічне управління, державне управління, громадянська служба, державна служба, їх співвідношення, результативність і ефективність управління займають одне з центральних місць у сучасній суспільній думці. Між тим в українській науковій літературі публічні структури та адміністративні інститути, їх формування, відносини та налагодження ефективних, законодавчо визнаних процедур і технологій взаємодії та легітимного взаємосприяння[1] не отримують серйозного наукового дослідження.

Для України як пострадянської держави актуальним постає компаративний аналіз публічного та державного управління.

Тим часом на Заході проблематика публічної сфери та управління нею постійно знаходиться у фокусі теоретичних дискусій, розглядається|розглядувалася| як органічна складова|частка| управлінської науки, без якої неможливо зрозуміти механізми формування політики, взаємодії в цьому процесі громадянського суспільства, держави та ринкової економіки. |громадянського|

СЛАЙД № 2|товариства|

У сучасному науково-політичному лексиконі поняття “публічна|прилюдна| сфера” використовується в двох аспектах|змісті,раціях|.

У вузькому аспекті|змісті,рації| вона, за визначенням Юргена Хабермаса, “означає, перш за все|передусім|, ту область соціального життя, в якому формується суспільна думка”|громадське|.

У широкому аспекті публічне – |змісті,рації||прилюдне|це сфера реалізації властивих будь-якому суспільству|товариству|| інтересів, тобто суспільних інтересів у цілому|товариства||загалом|.

Як наслідок, публічна|прилюдна| сфера являє собою |з'являється|громадський процес пошуку громадянами, їх об’єднаннями та групами своїх загальних|спільних| інтересів і корпаративних цілей, засобів їх досягнення, а також область їх практичних втілень у систему реальних суспільних|громадських| відносин і інститутів.