Класифікація конфліктів

Універсальним джерелом конфліктів є несумісність претензій конфліктуючих сторін за умов обмеженості можливостей їх задоволення.

Приводом для конфлікту може стати незначний випадок .

4. Мета конфлікту полягає в досягненні власних інтересів за рахунок інтересів інших.

Як же розвивається конфлікт? Характерним є повторюваність таких основних моментів:

1. Початок конфлікту. Власне конфлікт починається з певних дій, які спрямовані проти іншої сторони. Дії такі: аналіз аргументів своїх і суперника, пошук союзників конфлікту, «разведка боєм» тощо.

2. Кульмінація конфлікту. Відбувається демонстрація своїх аргументів і критикуються аргументи супротивника. Застосовуються як відкриті так і приховані дії. Використовується метод провокації, щоб виправдати свої дії в очах «громадської» думки, або для того, щоб підштовхнути супротивника до помилкових дій. Після проходження критичної фази конфлікт швидко згасає, а якщо і продовжується то завдяки тим, хто підливає олії в огонь.

3. Вирішення конфлікту. Має три вірогідні варіанти: 1) поступки однієї із сторін, що закінчується підкоренням програвшої сторони або її знищенням; 2) компроміс як результат рівності конфліктуючих сил; 3) учасники конфлікту самі стають жертвами третьої сторони, яка раніше не приймала участі в конфлікті.

Конфлікти класифікуються за декількома підставами.

Першою виступає кількість учасників. Якщо в конфлікті беруть участь великі соціальні групи, то мова йде про соціальний конфлікт. Якщо в конфлікті беруть участь декілька чоловік, такий конфлікт є міжособистісним.

Залежно від сфери суспільства соціальні конфлікти поділяють на:

- політичні – між країнами, державами за територію або престиж;

- економічні – між будь-якими за чисельністю суб'єктами з приводу грошей або ресурсів;

- культурні та релігійні – між особами і групами з приводу поділу дефіцитних духовних благ;

- професійні – між професіями чи галузями з приводу економічних і соціальних цінностей;

- етнічні – між народами за територію або кращі умови проживання.

Таку класифікацію не можна використовувати в чистому виді. Частіше за усе реальні конфлікти – це суміш елементів самих різних конфліктів.

Відповідно до інших критеріїв розрізняють наступні види конфліктів:

– за способом розв'язання – насильницькі або ненасильницькі;

– за напрямком впливу – вертикальні та горизонтальні, залежно від характеру соціальних зв'язків між суб'єктами конфлікту;

– за ступенем виявлення – відкриті та приховані;

– за суб'єктами – внутріособистісні, міжособистісні, міжгрупові, між малими та великими соціальними спільнотами, міжетнічні та міждержавні;

– за наслідками – конструктивні та деструктивні,

– за мотивацією – конфлікти з приводу розподілу владних повноважень і позицій, з приводу розподілу ресурсів, з приводу цінностей та життєвих установок;

– за масштабами – глобальні, соціальні, регіональні, локальні;

– за формою – прості (бойкот, саботаж, переслідування, агресія) та складні (суспільний протест, бунт, соціальна революція, війна);

– за засобами розвитку – конфронтація (пасивне протистояння груп з протилежними інтересами), суперництво (боротьба за визнання особливих досягнень з боку суспільства, груп, організацій), конкуренція (особливий тип конфлікту, мета якого – досягнення вигоди, прибутку);

– за рівнем організованості і емоційної агресивності – пасивні, активні, проміжні форми.