Предмет, методи і завдання рекреаційної географії

Список рекомендованої літератури

План.

2.1. Предмет, методи і завдання рекреаційної географії

2.2. Основні поняття рекреаційної географії

2.3. Класифікація рекреаційної діяльності

2.4. Наукові основи вивчення територіальної рекреаційної системи

2.4.1. Поняття територіальної рекреаційної системи і задачі її вивчення рекреаційною географією

2.4.2. Науково-методичні основи вивчення територіальної рекреаційної системи

2.4.3. Типізація ТРС та їх спеціалізація

2.4.4. Картографічне моделювання територіальних рекреаційних систем

1. Мироненко Н.С., Твердохлебов И.Т. Рекреационная география. – М., Изд-во Моск. ун-та, 1981г., ил., 207 с.

2. Словарь-справочник по экологии (К.М.Сытник, А.В.Брайон, А.В.Гордецкий, А.П.Брайон). – Киев.: «Наукова думка», 1994. – 668 с.

3. Веденин Ю.А. Динамика территориальных рекреационных систем. М.: «Наука», 1982. – 188 с.

4. Рекреационная система Советских Карпат. Недашковская Н.Ю. – Киев: Вища школа. Головное изд-во, 1983. – 117 с.

5. Филиппович Л.С. Картографическое моделирование территориальных рекреационных систем. М.: Наука, 1983.

Дослідження рекреаційних проблем в сучасних умовах прискорили процес виявлення специфічного об’єкта наукового пізнання і формування на його основі предметної сутності нової географічної дисципліни – рекреаційної географії.

Рекреаційна географія – галузь географічної науки, яка вивчає закономірності формування, функціонування і поширення територіальних рекреаційних систем, що складаються з природних і культурних комплексів, інженерних споруд, які використовуються для рекреації, а також із обслуговуючого персоналу, органу управління та рекреантів.

Рекреаційна географія займається дослідженням територій рекреаційних систем, розробкою принципів організації рекреаційного господарства та основ рекреаційного природокористування. Територіальна рекреаційна система – це географічна система, яка складається із взаємопов’язаних підсистем: природних і культурних комплексів, інженерних споруд, обслуговуючого персоналу, органу управління і, нарешті, відпочиваючих (рекреантів), характеризується функціональною і територіальною цілісністю.

Рекреаційна географія виявляє закономірності: формування, динаміки, розвитку, різноманіття, поширення територіально-рекреаційних систем (ТРС); їх морфологічної структури; територіальної диференціації та інтеграції; внутрішніх взаємозв’язків (структур), що обумовлюють цілісність ТРС; зв’язки між ТРС; взаємодії ТРС з іншими географічними системами; прогнозує: спонтанні (самовільні) і цілеспрямовані дії; розробляє: систему методів пізнання.

Рекреаційна географія широко використовує такі наукові методи, як історичний, порівняльний, картографічний, аналітично-статистичний, експедиційних досліджень, математичного моделювання. Соціальний характер предмета дослідження обумовлює застосування в рекреаційній географії способів і прийомів, які склалися в інших суспільних (балансовий, соціологічних досліджень і т.д.) і медико-біологічних науках